Зеленський vs Труханов. Як Одеса вчиться жити без мера, а Труханов – без паспорта

На Приморському бульварі в Одесі з гучномовця лунає оголошення:.

Шановні одесити і гості міста, запрошуємо вас відвідати зоотераріум,.

аналогів якого немає в Україні.

У нас ви можете побачити кобр,.

гримучих змій, африканських гадюк і багато неотруйних плазунів.

Пообіді 12 жовтня 2025 року мер Одеси Геннадій Труханов отримав повідомлення з незнайомого номеру.

Містер "Х" написав, що незабаром президент може припинити українське громадянство міського голови Південної Пальміри через наявність російського.

Труханов відреагував спокійно, бо "це ж було вже".

Але дуже швидко напружився.

Загадкові друзі, імена яких він відмовився розкривати під час розмови з УП, попередили, що цього разу "все серйозно".

Ввечері того ж дня Труханов записав звернення до "шановних одеситів і шановних українців" зі ще свого кабінету в міській раді.

Знервовано й дещо істерично політик розповідав про підготовку "чергової провокації" стосовно його громадянства:.

"Це питання не нове – воно ставиться з 2014 року.

З 2014-го я постійно пояснював, що в мене немає і ніколи не було громадянства РФ".

13 жовтня на сайті президента з'явилася петиція про припинення українського громадянства Труханова.

Понад 25 тисяч людей підписали її упродовж доби.

Уже наступного дня президент Володимир Зеленський повідомив, що підписав указ щодо припинення українського громадянства тих, у кого виявили російське.

Він не називав прізвище Труханова.

Указу немає у відкритому доступі.

Але в Службі безпеки України підтвердили, що громадянство Труханова припинено.

Спецслужбісти навіть показали копію нібито закордонного паспорта РФ Труханова.

Щоправда, журналісти російського видання "The Insider" з'ясували, що опублікований СБУ документ – підробка, при цьому не спростувавши наявність російського громадянства в уже колишнього мера.

Обов'язки міського голови Одеси з 16 жовтня виконує секретар мерії, 70-річний науковець Ігор Коваль.

В той же день узявся до роботи керівник новоствореної Одеської міської військової адміністрації (МВА), бригадний генерал СБУ Сергій Лисак, який раніше очолював Дніпропетровську ОВА.

Ми побували в Одесі, щоб дізнатися, що відбувається в місті після політичних пертурбацій і як до цього ставляться одесити.

Основних таборів три.

Перші два цілком очевидні – "за" і "проти" усунення Труханова від влади.

Позицію "третіх" найкраще описав один зі співрозмовників УП серед одеських бізнесменів: "Ми ніколи не підтримували Гену, але зараз через Гену нагнули всіх нас".

Сам Труханов жаліється УП, що його "помножили на ноль", припинивши громадянство "не тільки мера, а й одесита, просто чоловіка".

Він не виключає політичну складову в цій ситуації, хоча й стверджує, що не був в опозиції до влади.

"Українська правда" пояснює, чому президент припинив українське громадянство Труханова саме зараз, наскільки це законно і які матиме наслідки.

Локальний герой, або Одеські "подвиги" Труханова.

16 жовтня 2025-го, Одеса.

Геннадій Труханов уже вимушено попрощався з кріслом, в якому сидів понад 11 років.

У мерії зібралися місцеві депутати і високоповажні гості з Києва.

Поки вся верхівка Офісу та Кабміну поїхала до США, заступник Єрмака з регіональної політики Віктор Микита зачитав указ президента про призначення голови Одеської МВА і вручив Лисаку службове посвідчення.

На Біржовій площі біля міської ради тихо і спокійно.

Ще кілька днів тому представники молодої та старої гвардії "антитруханівських" активістів відкорковували тут шампанське і весело скандували: "Труханов – чорт" та "Українському місту – українська влада".

Тим часом біля офісу Федерації таїландського боксу Муай Тай в центрі Одеси, президентом якої з 1995-го є ексмер і ексгромадянин, бодігарди посилено контролюють периметр.

А Труханов і Ко "вибудовують лінію захисту".

Не встигла журналістка УП наблизитися до будівлі, як звідкись вискочив охоронець і почав розпитувати: "Хто ви? Що тут робите?".

Ми домовилися про зустріч із Трухановим заздалегідь, щоби почути його версію розвитку подій.

Генеральна лінія мера незмінна: "Громадянином РФ ніколи не був.

Жодних паспортів, крім українського, не маю".

Хоч українські ЗМІ давно переконують, що має.

Проте це історія настільки давня й відома, що ніхто вже толком її не пам'ятає.

А почалася вона ще в 2014-му.

Тоді екснардеп від "Партії регіонів" Труханов балотувався в мери Одеси.

Напередодні виборів УП опублікувала документи про те, що він є громадянином Росії, має два паспорти з пропискою в містах Буйнакськ (Республіка Дагестан) і Сергіїв-Посад (Московська область).

Колишній мер Одеси Едуард Гурвіц у 2016 році стверджував, що в Труханова є три іноземні паспорти: два російських і один грецький – на ім'я мігранта з Грузії Узулопуса.

В тому ж 2016-му спалахнув скандал "Панамагейт".

Тоді журналісти програми "Слідство.Інфо" з посиланням на документи панамської юридичної компанії Mossack Fonseca повідомили, що Труханов нібито має російський паспорт і володіє будівельною компанією РОСТ через офшорні компанії на Віргінських островах.

Тоді співробітники управління СБУ в Одеській області не знайшли доказів російського громадянства в міського голови.

За два роки під час одного з судових засідань у справі "заводу Краян" прокурори заявили, що в Труханова, ймовірно, є паспорт РФ з 2002 року, російський ідентифікаційний код, а також паспорт Греції від 2011 року.

У яких справах НАБУ фігурує мер Одеси.

Пізніше з'явилася інформація, що тодішній міський голова Одеси анулював паспорт громадянина РФ через російський суд у 2017-му.

Сергієво-Посадський міський суд Московської області встановив, що перший паспорт Труханову видали на підставі паспорта СРСР, але він не має російського громадянства і не зареєстрований на території РФ.

Одеський активіст Сергій Стерненко в коментарі УП стверджує, що особисто надавав СБУ частину документів, в яких ідеться, що Труханов звертався в Сергієво-Посадський суд із проханням анулювати один із його паспортів.

"Він виграв суд першої інстанції, але програв суд другої інстанції.

В судових рішеннях написано, коли саме і як саме Геннадій Труханов звертався до державних органів РФ, щоб оновлювати, отримувати нові паспорти.

Це встановлено російським, прости Господи, судом.

Ці документи верифіковані", – додає Стерненко.

Він відмовився розкривати джерело походження цих паперів.

Активіст багато років публічно виступає проти Труханова.

Він переконаний, що саме ексмер тричі замовляв на нього напади в 2018 році, за які досі ніхто не притягнутий до відповідальності.

Як Одеса перетворюється на "кримінальну республіку".

Ми ж повертаємося до одного з кабінетів Труханова.

Він сидить навпроти журналістки УП і конвульсивно дістає документи з синьої папочки, яку йому щойно приніс помічник.

Ми спілкуємося за круглим столом.

За дверима купка кремезних охоронців.

Ексмер зачитує висновки двох перевірок, які дві російські інстанції провели на його ж запит у 2016-му і 2017-му.

В управлінні з питань міграції Міністерства внутрішніх справ у Республіці Дагестан зазначили, що російський паспорт на ім'я Труханова від 18 березня 2002 року видали в Буйнакську "необоснованно, без определения гражданства Российской Федерации".

Копія висновку перевірки щодо наявності у Труханова російського паспорту, проведеної в Дагестані в 2016 році.

УП отримала копії від Геннадія Труханова.

В консульстві РФ в Одесі на запит Труханова в 2017-му відповіли так: "Труханов Геннадий Леонидович гражданином Российской Федерации не является, внутренние паспорта выданы на территории РФ незаконно".

Копія висновку перевірки обставин, що свідчать про наявність або відсутність російського громадянства у Труханова, проведеної консульством РФ у Одесі в 2017 році.

Труханов стверджує, що з 2014-го пройшов усі можливі спецперевірки.

І повторює всім знайому мантру: "Жодних паспортів, окрім українського, в мене немає".

"Відверта фальшивка.

Я доведу, що в мене немає паспортів.

Докажіть, що вони є.

А я докажу, що їх немає.

Докажу все ж таки.

Я не знаю, в який спосіб це буде.

Кому можна довіряти? Велика Британія? Сполучені Штати? Нехай вони це перевірять.

Нехай на атоми мене розкладуть.

Нехай мене прив'яжуть і током, поліграфом якимось перевіряють, чим завгодно", – підвищує голос Труханов.

Час від часу колишній міський голова додає сентиментальності нашій розмові, згадуючи про свою схвильовану 83-річну матір і дочок, вражених несправедливістю такого кроку влади.

Але здебільшого зайнятий тим, щоб справити враження "народного, а не паркетного, чоловіка", господарника і державника.

Розповідаючи про нещодавній потоп в Одесі, Труханов стверджує, що до його мерства система водовідведення в місті була набагато гіршою:.

"В районі Більшовика під час дощів раніше усе плавало, бо там не працювало водовідведення.

Румунський канал не працював, система насосів не працювала.

Я прийшов (на посаду голови міськради – УП) і все зробив.

А до того знімав людей, одну бабусю знімав зі шкафу.

Вона сиділа на шкафу з іконою".

"Приїжджати під час повітряної тривоги і допомагати рятувальникам – це не входило в мої обов'язки по посаді, але це мій обов'язок як громадянина і як чоловіка".

"Я не заморочуюся цими всіми справами: хто я, шо я.

Сьогодні воєнний стан.

Сьогодні не треба розгойдувати ситуацію.

Я вище цього всього.

Я за те, щоб ми все-таки єдналися.

Якщо буде потрібна моя допомога, бо я знаю своє місто, буду допомагати, незважаючи – кому і в якому образі".

Спускаємося в спортзал.

Труханов охоче проводить екскурсію своїм "місцем сили".

Розповідає, що на початку 90-х "їздив по людях із простягнутою рукою", щоб знайти гроші на створення федерації, аби допомогти безпритульним дітям.

Він звертає увагу на фото одного з чемпіонів: "Це Діма Прихідько.

З п'яти років бродяжничав.

Я його читати вчив".

Гарячу сповідь Труханова перериває молодик: "Все настоящие одесситы с вами, чтобы вы знали".

Фраза про "настоящих одесситов" у той день пролунає ще не раз, але вже на вулицях міста.

Від Європейської вулиці ми з ексмером прямуємо до Приморського бульвару.

– Вам не муляє пам'ятник Пушкіна біля мерії? – запитуємо дорогою у Труханова.

– Ні, не муляє.

Дні Пушкіна сьогодні відзначаються в ЮНЕСКО (насправді в день народження Олександра Пушкіна в ООН відзначається День російської мови – УП).

Він являється світовою культурною спадщиною.

Він не належить сьогодні Російській Федерації.

Це світова людина.

Він був в Одесі.

Написав частину роману "Євгеній Онєгін", – різко відповідає він.

– Я зробив те, що не зробив ніхто з мерів українських міст під час війни – Одеса потрапила до списку ЮНЕСКО.

Я не захищаю Пушкіна.

Я захищаю культурну спадщину.

Ніби за гарно спланованим сценарієм з різних сторін від перехожих долинає: "Геннадий, мы за вас!", "Геннадий Леонидович, мы вас поддерживаем".

Раптом до нас підбігає дівчина і пропонує синьо-жовту стрічку на руку за символічні гроші.

Журналістка УП беззаперечно погоджується, починає перераховувати кошти на картку.

Труханов завагався, а потім видає: "В мене немає з собою грошей, але десь тут має бути мій помічник.

Зараз принесу".

Виявляється, за нами весь час, не потрапляючи нам на очі, прямувала делегація помічників.

Одеситка вішає Труханову стрічку на руку і запитує: "А звідки ви?".

Такого повороту він явно не очікував, бо аж "завис" на якийсь час.

Нам довелося втрутитись і сказати, who is who.

"Давайте пятюньку (йдеться про долоню – УП)", – попрощалася дівчина.

Ми йдемо далі.

Труханов бідкається, мовляв, у місті завжди доводиться "працювати мавпочкою, з якою всі фотографуються".

Журналістка УП пропонує йому зробити фотографію для цього матеріалу.

Він вагається.

Врешті знімає синьо-жовту стрічку.

"Я не соромлюся, але скажуть: О, начепив, зрадник", – пояснює трохи зніяковілий ексмер.

Ексмер Одеси і ексгромадянин України Геннадій Труханов.

Політика, Одеса і паспорт Труханова.

Ситуація з припиненням українського громадянства Геннадія Труханова викликала масу навколополітичних дискусій.

Може, найцікавішим їхнім наслідком стало те, як противники й апологети рішення Зеленського фактично погодились, що в кейсі Труханова політична воля взяла гору над дотриманням законів.

Зрештою не вперше за час президентства Зеленський вдається до акцій "прямої дії" проти різних груп опонентів.

Досить пригадати перші санкції проти каналів і самого Медведчука в 2021 році, припинення громадянства Ігоря Коломойського та Геннадія Корбана в 2022-му і зовсім нещодавні санкційні обмеження проти Петра Порошенка.

Після стількох років і кейсів проходження Зеленського "між юридичними крапельками", в публічному просторі уже якось і не прийнято сперечатись про законність рішень.

Левова частка з них впроваджуються блискавично, оминаючи широкі дискусії, без підготовки, тому більшість політикуму намагається принаймні зрозуміти, чому і для чого ці рішення ухвалюють.

В історії з російським паспортом Труханова логічним видається ще й запитання, чому раптом зараз, після більш як 10 років з моменту перших матеріалів у ЗМІ, на Банковій згадали про ймовірне друге громадянство одеського мера.

Сам Зеленський у своєму зверненні, де повідомляв про припинення громадянства Труханова, пояснював своє рішення тим, що "занадто багато безпекових питань в Одесі занадто довго залишались без належної відповіді".

Цілком імовірно, президент може мати якийсь перелік конкретних безпекових претензій до Труханова.

Однак ні до припинення громадянства, ні після нього Зеленський не знайшов часу, щоб оприлюднити додаткові деталі.

Водночас, як припускають співрозмовники УП в органах влади і силових структурах, у Зеленського могли бути не лише безпекові претензії до очільника Одеси.

Передусім від самого приходу до влади в 2019 році команда Зеленського планувала велике перезавантаження в регіонах, особливо заміну правлячих еліт у містах-мільйонниках.

Правда, на єдиних загальних місцевих виборах за каденції чинної влади Зе!команда зазнала нищівної поразки у всіх мегаполісах.

Та й у невеликих містах рівня райцентрів теж.

Втрата громадянства автоматично означає для Труханова втрату права балотуватись на гіпотетичних майбутніх місцевих виборах.

Хоча тут треба остудити запал тих експертів, які бачать в одеському кейсі наближення "швидких виборів".

Верховна Рада окремим рішенням скасувала будь-які місцеві вибори до кінця війни.

Тому швидкі рішення по Труханову – це більше ознака невіри Офісу президента у вибори, ніж підготовка до них.

Очевидно, що йдеться про ключові для оборони країни регіони.

Очевидно, що попередні очільники згаданих міст – просто еталонно одіозні діячі кримінально-політичної еліти.

Але не менш очевидно, що на конкурентних виборах команда президента їм програє.

Саме тоді вперше в орієнтованій на ОП медіамережі блогерів і каналів у соцмережах почали лунати заклики про те, що Труханова слід піти з посади.

Сам ексмер божиться, що робив для подолання стихії все можливе.

"Тут не треба позбавляти громадянства.

Тут треба розбиратися, чому так сталося і що робити.

Коли була ця злива, я впевнений, що міська рада і всі наші відповідні підрозділи відпрацювали на 12 з 12.

Ми зробили все, що від нас залежить.

Ми навіть працювали на випередження.

Коли був "жовтий" рівень небезпеки, ще 29 вересня, ми знали, що можуть бути затори чи щось таке, і вже опівночі 30 вересня поставили машини на відомих нам проблемних ділянках.

Це Балківська вулиця, Пересипський міст і так далі", – переконує Труханов.

"30 вересня ми провели комісію техногенно-екологічної безпеки.

Працював штаб із надзвичайних ситуацій з 29 вересня..

Але чомусь карну справу відкрили по недбалості міської ради.

Навіщо це робити?..

Цього разу були аномальні опади.

Треба зробити систему відведення.

Але на це треба час і гроші, яких зараз у нас немає.

Я один раз був у кабінеті Зеленського ще в 2019 чи 2020 році.

І ми якраз спілкувалися про водовідведення.

Я показав, що таке Хаджибейська дамба, наскільки це важливий об'єкт", – додає ексмер.

У контексті одеської стрімкої атаки від ОПУ цілком зрозуміла напруга в команді мера Києва Віталія Кличка.

В нього військову адміністрацію створили ще на початку вторгнення, конкурента і потенційного наступника в особі глави КМВА Тимура Ткаченка призначено ще 31 грудня 2024 року.

Тобто, як побоюються у Кличка, і як без упину трублять проофісні Telegram-помийки, справа може бути за малим – обрати: запровадити санкції проти мера чи якось припинити його громадянство.

Друга площина, в якій можна розглядати ситуацію з паспортами Труханова – протистояння спецслужб і ОП.

В команді президента переконані, що від часу виграної битви за Чорне море "безпекове прикриття" порту в Одесі здійснювалось силами Головного управління розвідки Кирила Буданова.

Цікаво, що вже колишній український громадянин Труханов неодноразово публічно демонстрував свою підтримку ГУРу.

Непублічно, за даними УП, ексмер Одеси мав дуже тісну координацію з відомством Буданова, зокрема дуже по-одеськи пропонуючи до використання свої зв'язки в кримінальному світі.

Сам Труханов у бесіді з УП всіляко уникав розмов про співпрацю з ГУР, а про можливий конфлікт із СБУ лише сказав, що сам він "не конфліктний".

Співрозмовники УП серед одеських бізнесменів та чиновників переконують, що ситуація в місті загострилась ледь не одразу після призначення в травні 2023-го керівником Одеської обласної адміністрації близького до глави Офісу Єрмака Олега Кіпера.

Перефразовуючи відомий вислів, управлінців багато – Одеса одна.

Джерела УП в ГУРі категорично відкидають, що їхня структура може бути дотична до спроб поживитись із багатомільярдного потоку офіційного і "сірого" аграрного та іншого експорту, який йде через одеські порти.

А втім, саме такі "дані" регулярно постачали президенту з Одеси.

В останні кілька тижнів у Офісі сталося чергове загострення у давній історії щодо зменшення самостійності і впливу очільника ГУРу.

Одним із кроків на цьому шляху в ОП вважають і перехоплення впливу на Одесу у Труханова.

Дуже показово, що, як і в ситуації з наїздом на НАБУ, ударним кулаком акції виступила Служба безпеки.

Логічно, що очолити міську воєнну адміністрацію доручили генералу СБУ Лисаку.

Однак це може стати і проблемою для Служби.

Особливо, якщо виявиться правдою повідомлення команди розслідувачів Христо Грозєва, що оприлюднений СБУ "паспорт Труханова" – несправжній.

Тоді весь медійний негатив, як і в ситуації з арештом детектива НАБУ за неіснуючу "торгівлю з Дагестаном", ляже на Службу безпеки.

Мерія без мера.

– Чому ми зустрічаємося саме біля мерії? Вам подобається ця будівля? Мені – ні, – жартує про місце своєї роботи ветеран і міський депутат від "Слуги народу" Олександр Славський.

В Одеській міській раді президентська фракція має мономеншість.

Більшість – у партії Труханова "Довіряй ділам" ("ДД"), сформованої на уламках "синьо-білих".

На думку Славського, усунення Труханова шляхом припинення громадянства – "єдиний шанс вибити абсолютну монополію на владу".

"Місцева влада має "законсервований" доступ до бюджету.

І через цю консервацію витискає з міста все.

Простий приклад – у нас майже повністю забудоване узбережжя – від Ланжерону до Аркадії.

Мер, як феодал, своїм наділом розпоряджався – кому і що можна", – розповідає депутат.

Від міської ради ми доходимо до однієї з найвпізнаваніших споруд Одеси – будинку з однією стіною на Воронцовському провулку.

Біля нього закинута прибудова, яку Славський називає однією із "заслуг Труханова", бо саме той "дав добро на будівництво цього гімна".

Через суспільний спротив зведення новобуди вдалося зупинити, але залишки так ніхто й не розібрав.

Заморожене будівництво біля будинку однієї стіни в Одесі.

За дві години прогулянки депутат показав нам три історичні об'єкти в центрі міста, які розсипаються на очах.

– Ходімо до СБУ.

Подивимося, можливо, там сидить начальник військової адміністрації, – жартує Славський.

– Думаєте, що йому там дали кабінет? – підхоплюємо жарт.

"З одного боку мені хотілося би відстоювати ідею місцевого самоврядування, бо, найімовірніше, після створення МВА повноваження місцевих депутатів стануть декоративними.

Це залежатиме від Коваля, від Лисака.

А з іншого боку, я бачу, як ідею місцевого самоврядування зґвалтував Труханов.

І як у нас активізуються бойові дії – КАБ долетів до Миколаєва", – розмірковує депутат.

Славський зайшов у міськраду торік на місце партійки, яка склала мандат.

На початку повномасштабного вторгнення він долучився до 122-ої одеської бригади тероборони.

Чоловік пригадує, як у перший тиждень великої війни Труханов мовчав.

Одесити панікували, що мер "здає" росіянам Одесу.

"Десь 7 чи 10 березня Труханов приїхав до нас, привіз один бусик допомоги.

І ще цілий мікроавтобус людей, які його знімали", – сміється Славський.

За його словами, із середини березня міська влада доєдналася до підтримки одеської ТРО.

"Був момент, коли мені треба було розмістити кількасот бійців у одному непристосованому для життя місці.

За кілька днів мені зробили ледь не євроремонт у цьому місці.

Труханов був у це включений", – додає він.

На початку "повномасштабки" на одеському ринку їжі працював волонтерський центр, який менеджерив меценат і підприємець Микола Вікнянський.

На столі посеред фудмаркету стояв мішок, куди люди зносили гроші.

Пів тисячі волонтерів денно і нощно готували їжу для військових.

Труханов захотів подивитися, як це працює.

Вікнянський спочатку відмовлявся.

Мовляв, "сьогодні сюди прийде мер, а завтра люди не вийдуть на роботу".

Бо після "таємничого" зникнення, коли фронт сунув на Одесу, популярністю серед місцевих Труханов не користувався, м'яко кажучи.

Але згодом сказав: "Якщо ви готові передати нам ресурси, нехай приходить хто завгодно".

Відтоді міська рада почала підтримувати волонтерів фінансово.

Вікнянський вважає недоцільним створення міської військової адміністрації в Одесі, адже президент не озвучив переконливих аргументів, чому це потрібно робити саме зараз.

А з приводу припинення громадянства Труханова каже:.

"Це несправедливо.

Кожна людина вважається невинною доти, поки в суді не буде доведено, що вона винна.

Якби були доведені справи по корупції, у всіх було би відчуття справедливості.

А так – це погано виглядає".

Громадянство, ордени, лайно.

"Made in London, дєвушка", – професійно втюхує фарфорову тарілку продавчиня.

Навколо шум-гам, норкові шапки, платівки, одяг, техніка б/в, радянські ордени і ще купа всякої всячини.

Впізнали місце за описом? Легендарна одеська барахолка – Старокінний ринок.

Тут ми зустрічаємося з одеським громадським діячем Михайлом Кузаконєм.

Він організовував "антитруханівські майдани" ще до того, як це стало мейнстримом.

У серпні 2018-го, під час хвилі зачистки активістів в Одесі, на автівку, в якій були Кузаконь і його товариш Григорій Козьма, на великій швидкості в'їхала вантажівка.

Нескладно здогадатися, в якому він таборі.

"Одеса під керівництвом Труханова була в небезпеці.

Я вважаю створення міської військової адміністрації позитивним рішенням.

Як буде на практиці – побачимо", – ділиться з УП активіст.

Він жартує, що вже заплутався, у скількох справах відносно колишнього мера Одеси є викривачем або свідком.

Одна з них відома як справа "заводу Краян".

На місцевих виборах у 2020-му Кузаконь намагався "збити" кандидатуру Труханова в суді, закидаючи йому наявність російського громадянства.

А за рік до цього оббивав пороги одеської СБУ з доказами того, що Труханов – громадянин РФ.

Він розповідає, що разом із адвокатами й місцевими активістами вони направили запит в одну з міграційних служб РФ.

І отримали відповідь, що Труханов має російське громадянство.

"Він (ексмер – УП) розповідає, що в 2017 році Сергієво-Посадський суд визнав незаконним рішення про видачу йому паспорта, але мовчить про те, що пізніше московська апеляція це рішення скасувала.

Ця інформація була у відкритому доступі на російських реєстрах.

Ми зібрали докази і пішли в український суд, але нам відмовили", – додає Кузаконь.

На початку повномасштабного вторгнення активіст долучився до лав Збройних сил України.

Кілька місяців тому він звільнився зі служби через стан здоров'я.

І досі проходить відновлення.

Ми ходимо між рядами Старокінного ринку й обговорюємо політичну ситуацію в місті.

"Я думаю, що більшість людей тут – електорат Труханова.

Чим простіші люди, тим легше вони піддаються пропаганді.

А його команда щодня над цим працювала.

Далеко ходити не треба.

Він обов'язково приїжджав на прильоти.

Це ж ідеальний піар – приїхав і видаєш себе за "спасітєля"", – каже Кузаконь.

Увагу журналістки УП привертає прилавок із радянськими артефактами.

Тут і відзнаки "Отличник гражданской самообороны СССР", і зірочки з серпами й молотами, і навіть нагрудний знак "300 лет воссоединения Украины с Россией".

Прилавок із радянськими артефактами.

Продає увесь цей мотлох одесит Володимир.

Чоловік старшого віку.

Одягнений у чорний спортивний костюм.

Він захищає свій товар: "Это все история.

Это не пропаганда.

Это коллекционные вещи".

Ми перебиваємо – запитуємо про ставлення до припинення громадянства Труханова і створення військової адміністрації.

– 50 на 50.

С одной стороны, за мэра.

Какое бы он дерьмо ни был, это наше дерьмо, – каже Володимир.

Да, он украл много, но все-таки что-то сделал: дороги, стадионы.

Я считаю, то, что его лишили гражданства – это чистый беспредел, полное беззаконие Зеленского.

Хотя я до сегодняшнего дня больше поддерживал президента.

А вот это решение, я считаю, что это полный захват власти.

24 липня 2025 року росіяни обстріляли легендарний одеський ринок "Привоз".

На щастя, в приміщеннях готелю, який був розташований на верхньому поверсі Фруктового павільйону, ніхто не постраждав.

Однак сам відомий павільйон дуже пошкодили.

"Шейка, сало, колбаска, мяско", – в приміщенні центрального корпусу Привозу зірка Тік-Току і місцева удюблениця Свєтулік продовжує стоїчно торгувати своїм смачним товаром.

Ні обстріли, ні гарячі політичні перестановки в місті ніби й не мають ніякого впливу на її роботу.

"Це взагалі мене не питайте.

Я взагалі не знаю.

Я це не люблю.

Для мене саме важливе – щоб закінчилася війна, щоб наші хлопчики вернулися додому.

Це для мене найважливіше", – відповідає, як завжди, усміхнена Свєтулік.

"Я не політична людина.

Проглотнула і забула.

Дякувати Богу, робота є.

Ми ж на базарі, все нормально, як було – так і є.

Ніяких змін по базарі я не бачу", – іронізує Свєтулік, ніби не помічаючи наслідків тієї незрозумілої їй "політики" в поруйнованих будівлях по всьому місту.

Ангеліна Страшкулич, Роман Романюк, УП.