/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F06b1066d3e75fba5cc5f4cfc4784d917.jpg)
Керівник NASA визнав провал США у поверненні на Місяць: яка тепер доля місії Artemis
Чому космічне агентство США пішло на такий крок?
Виконувач обов'язків адміністратора NASA Шон Даффі оголосив, що агентство має намір знову відкрити конкурс на створення посадкового модуля для місії Artemis 3, яка має доставити астронавтів на поверхню Місяця. Це рішення ставить під сумнів поточну угоду з компанією SpaceX Ілона Маска, яка з 2021 року була ексклюзивним розробником апарату Human Landing System (HLS) на базі корабля Starship, пише 24 Канал з посиланням на Ars Technica.
Головною причиною такого кроку Даффі назвав значні затримки у графіку розробки Starship. В інтерв'ю провідним американським телеканалам він зазначив, що компанія SpaceX не встигає вчасно підготувати корабель, що ставить під загрозу здатність США випередити Китай у нових місячних перегонах. За його словами, президент Дональд Трамп прагне, аби висадка американських астронавтів на Місяць відбулася до кінця його другого президентського терміну, тобто до січня 2029 року.
Це публічне визнання з боку високопосадовця NASA також опосередковано підтверджує, що раніше запланована дата висадки у 2027 році більше не є реалістичною, що означає чергове перенесення термінів. Агентство прагне прискорити процес і не залежати від однієї компанії.
Хто може зайняти місце SpaceX?
Рішення NASA відкриває можливості для інших гравців аерокосмічної галузі. Основним конкурентом SpaceX у боротьбі за новий контракт вважається Blue Origin, компанія Джеффа Безоса. Вона вже має контракт з NASA на суму 3,4 мільярда доларів для створення посадкового модуля Blue Moon для пізнішої місії Artemis V, запланованої на 2030-ті роки. Тепер Blue Origin, а також інші гіганти, як-от Lockheed Martin, можуть поборотися і за більш ранню місію.
Початковий контракт зі SpaceX, укладений у квітні 2021 року, оцінювався у 2,9 мільярда, а згодом його сума зросла до майже 4,4 мільярда. Проте, попри значні інвестиції, розробка Starship зіткнулася з технічними труднощами, зокрема з кількома невдалими тестовими польотами та проблемами з орбітальною дозаправкою.
Як реагує Ілон Маск?
Сам Ілон Маск відреагував на заяву NASA скептично. У соціальній мережі X він написав, що SpaceX рухається "з блискавичною швидкістю порівняно з рештою космічної галузі" і що Starship зрештою виконає всю місію на Місяць самостійно.
Таким чином, NASA ініціює своєрідні "внутрішні американські космічні перегони", щоб гарантувати повернення людини на Місяць і зміцнити позиції США як лідера в освоєнні космосу на тлі зростаючої конкуренції з боку Китаю, який планує відправити своїх астронавтів на супутник Землі до 2030 року.
Загроза з боку Китаю
Нагадаємо, ми раніше писали про те, що Китай близький не лише до того, щоб наздогнати США в космосі, а й обігнати вже найближчим часом. Про це говорять у своїх звітах і дослідженнях окремі чиновники, аналітики та цілі організації, такі як Redshift. Космічна загроза з боку Китаю є справді серйозною і багатогранною, оскільки країна не тільки стрімко наздоганяє США за технологічними досягненнями, але й закладає підґрунтя для переваги у військовому та стратегічному плані.
За останні три роки космічна програма Китаю зазнала кардинальних змін. Пекін переймає західні моделі інновацій і успішно розвиває власні – за прогнозами, уже в найближчі 5-10 років Китай може зрівнятися з США за рівнем можливостей у космічній галузі, вважають аналітики Redshift.
Країна не лише готується до місії з висадки астронавтів на Місяць до 2030 року, а й дуже швидко запустила космічну станцію "Тяньгун", готує місії до Марса, які передбачають повернення зразків марсіанського ґрунту вже у 2028 році (NASA для цього не вистачило грошей), а перша пілотована місія на Марс орієнтовно запланована на 2033 рік. Тим часом програми зі створення супутникового інтернету та квантового зв’язку позиціонують Китай як стратегічно незалежну космічну державу.
Межа між цивільними та військовими космічними проєктами в Китаї є дуже розмитою, що турбує західних експертів. Пекін створює "мережу ураження" – систему супутників, здатних у реальному часі передавати розвіддані для наведення на американські війська. Фіксуються маневри китайських супутників, які імітують орбітальні "повітряні бої", потенційно здатні знешкоджувати апарати супротивника. Лідер Китаю Сі Цзіньпін відкрито декларує мету: зробити Китай великою космічною державою та підсилити оборонний компонент військово-космічної програми.
Американські експерти вказують, що розрив у можливостях між США та Китаєм швидко скорочується. США зменшують фінансування, скорочують місії та ресурси, тоді як Китай щороку розширює і технологічний, і військовий космічний потенціал. Космічна гонка вже вийшла на новий виток, де ключову роль відіграють стратегічна відданість розвитку, здатність до адаптації й інтеграції військових технологій із цивільними. У цьому Китай демонструє справді тривожний для США та світу темп.