Храм у Вільнюсі прикрасив вітраж, створений за підтримки української громади

У храмі Пресвятої Трійці, що є осередком УГКЦ у Литві, встановили новий вітраж «Повернення Витязя до василіян» - проєкт реалізовано за підтримки Вільнюської української громади.

Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.

Цей витвір став десятим у комплексі з 14 вітражів, присвячених ключовим подіям, особам і символам історії Великого князівства Литовського (ВКЛ), Вільнюса та Греко-католицької церкви. Він створений коштом канцелярії уряду Литовської Республіки.

Ідея створення комплексу вітражів належить відомій українській майстрині Ірині Макусєвій, яка розробила концепцію проєкту ще 2019 року. Художній дизайн нового вітража створив литовський митець Іґнас Мейдус, визнаний фахівець із вітражного мистецтва, випускник Вільнюської академії мистецтв, де навчався під керівництвом видатного майстра Казіміраса Моркунаса. Виготовленням займалися литовські майстри Віталій та Роландас Черняускаси.

Вітраж зображує Витязя – історичний герб Великого князівства Литовського, виконаний у стилі іконографії XVII–XVIII століть.

Історичну основу проєкту заклав професор Ігор Скочиляс, український історик, фахівець із історії УГКЦ та василіанського чину. Архівні джерела (інвентарі монастиря 1701, 1719 та 1774 років) свідчать, що у XVIII столітті в монастирі зберігався срібний образ Витязя вагою понад 200 грамів, який був важливим репрезентативним атрибутом. Встановлення вітража символізує повернення цього герба до василіан після більш ніж двохсотлітньої перерви, підкреслюючи спадкоємність традицій ВКЛ і тісний зв’язок чину з литовською державністю.

Храм Пресвятої Трійці, збудований 1514 року князем Костянтином Острозьким на честь перемоги в Оршанській битві, є знаковим місцем для української діаспори у Литві. Після Берестейської унії 1596 року він став центром греко-католиків, а з 1607–1610 років – осередком василіан. У періоди царської та радянської окупацій храм зазнав значних руйнувань: сакральні цінності вивезли до Росії, знищили фрески й іконостас, частину архітектури перебудували. Після відновлення незалежності Литви 1991 року обитель повернули василіанам, а з 1994 року тут регулярно проводяться богослужіння українською мовою. Сьогодні храм є культурним, релігійним і громадським центром для української діаспори в Литві, чисельність якої значно зросла після 2022 року через війну в Україні.

До нового вітража в храмі вже встановлено дев’ять інших, присвячених святому Йосафату Кунцевичу, Пресвятій Трійці, святому Василію Великому, київському митрополиту Йосипу Рутському, Берестейській унії, гербу василіанського ордену, трьом Віленським мученикам (Антонію, Іоану та Євстахію, убитим 1347 року), василіанам-мученикам України часів сталінського терору та монастирській друкарні XVII століття. Орнаменти вітражів відтворюють елементи стінопису василіанського періоду, що додає історичної та мистецької цінності ансамблю.

Проєкт реалізувала Вільнюська українська громада, заснована 1988 року як одна з перших етнічних організацій Литви, під керівництвом Наталії Шертвітєнє. Громада активно сприяє культурним ініціативам, підтримує українських біженців і зміцнює зв’язки з балтійськими діаспорами.

Офіційне благословення вітража відбудеться 16 листопада, у день свята святого Йосафата, після Божественної Літургії, яка розпочнеться об 11:00.

«Цей проєкт не лише відновлює втрачену спадщину, а й зміцнює українсько-литовські зв’язки, нагадуючи про спільну історію ВКЛ та сучасну солідарність із Україною», - йдеться у публікації.

Як повідомляв Укрінформ, у День Незалежності України в центрі литовської столиці відбувся 150-й мітинг на підтримку України, що зібрав на Катедральній площі сотні людей.