На поверхні Місяця гуляють примарні вогні: деякі тривають секунду, а інші — години

За словами астрономів, йдеться про короткочасну зміну зовнішнього вигляду частини місячної поверхні. Це явище може проявлятися, як світіння, червонуваті або сині плями і туманні плями, пише Live Science.

Науковий співробітник кафедри фізики Університету Аберістуїта Ентоні Кук каже, що за останні два тисячоліття було зафіксовано близько 3 тис. ТЛФ. Їх спостерігали в телескопи, об'єктиви фотоапаратів і навіть неозброєним оком.

Дивне світіння на Місяці може тривати від мілісекунди до кількох годин, і їхня тривалість може багато чого сказати про природу явища.

Надшвидкі мерехтіння, які тривають менше ніж хвилину, можуть виникати через падіння метеороїдів, каже професор Університету електрокомунікацій в Японії Масахіса Янагісава. Метеороїди, чия вага не перевищує 0,2 кг, вдаряються об місячну поверхню і створюють короткочасні спалахи світла. Самі спалахи спричиняє енергія ударів, яка нагріває каміння на місячній поверхні, змушуючи його світитися доти, доки воно не охолоне.

Уперше підтвердити цю теорію вдалося тільки в 1990-х роках, коли для спостережень за Місяцем почали використовувати високошвидкісні камери.

"Деякі спалахи були вперше підтверджені під час метеорного потоку Леоніди в листопаді 1999 року", — каже Янагісава.

Відтоді сотні інших спалахів були зареєстровані в рамках проєкту ЄКА NELIOTA. За дев'ять років проєкт зареєстрував 193 спалахи. Також вчені з'ясували, що такого роду спалахи відбуваються в певних районах Місяця, такі як Океан Бур — потенційно тектонічний регіон супутника Землі. Інші ж учені стверджують, що Місяць піддається майже рівномірному бомбардуванню астероїдами.

Але головною загадкою були вогні, які з'являються на Місяці і тривають понад хвилину. На сьогодні вчені дійшли висновку, що це відбувається через радоновий газ, який виділяється з надр Місяця.

З цього приводу було опубліковано два дослідження, які показали, що якийсь час під поверхнею Місяця накопичується газ, а потім з вибухом вивільняється під дією "місяцетрусів". Радіоактивний радон під час розпаду генерує світло, що робить його видимим із Землі.

Також зазначається, що карта спалахів на Місяці збігається з місцями високої концентрації радону.

Інші ж спалахи на Місяці можуть тривати годинами. Проведені дослідження показали, що сонячний вітер іонізує частинки місячного пилу, викидаючи їх у величезні хмари висотою до 10 км. Такі хмари можуть заломлювати світло, яке може бути видно протягом кількох годин.

Нагадаємо, зворотний бік Місяця ще більш дивний, ніж передбачалося. Нове дослідження припускає, що внутрішня частина зворотного боку Місяця може бути холоднішою, ніж та, що постійно звернена до Землі. Таким чином результати додають більше загадковості темній стороні супутника Землі.