Нові КАБи Росії: чому вони небезпечні та як Україна готує відповідь

КАБ / © Associated Press

Російські керовані авіабомби (КАБи) стали однією з головних загроз для України за останні два роки. Військові експерти попереджають, що ворог постійно модернізує ці боєприпаси, збільшуючи дальність їхнього застосування. Водночас Україна разом із партнерами розробляє системи, які мають зупинити ці удари.

Про це розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та засновник благодійного фонду «Закриємо небо України» Ігор Романенко.

Він пояснив, що окупанти значно вдосконалили свої КАБи.

«Раніше вони працювали без реактивного двигуна на дальності 70–90 кілометрів. Зараз ця дистанція набагато більша», — зазначив Романенко.

За його словами, нові версії КАБів створюють серйозну проблему для українських сил оборони, адже дозволяють російським літакам завдавати ударів, не заходячи в зону ураження української ППО.

Генерал підкреслив, що Україна вже працює спільно з міжнародними партнерами над створенням засобу, який зможе ефективно протидіяти цим авіабомбам і безпілотникам.

«Ми із союзниками вже розробляємо засіб, який має діяти насамперед проти КАБів і дронів. Реалізація проєкту запланована до кінця року», — розповів Романенко.

Однак він додав, що цього замало — потрібно збивати не лише самі КАБи, а й літаки-носії, з яких вони запускаються. Для цього Україна має отримати системи дальньої дії — сучасні зенітно-ракетні комплекси або винищувачі з ракетами класу «повітря–повітря».

Як можна боротися з модернізованими КАБами

Експерт з міжнародної безпеки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко пояснив, що російські КАБи залишаються складною мішенню для української оборони. Основна проблема — у літаках, які здійснюють їх запуск.

«Якщо ми отримуємо засіб протидії цим системам, росіяни адаптують своє озброєння — збільшують дальність або змінюють тактику застосування», — наголосив експерт.

Тому, за словами Жовтенка, одним із найефективніших методів протидії є «відганяти» російські бомбардувальники на безпечну відстань — понад 200 кілометрів від лінії фронту.

Щоб це стало можливим, Україні необхідно об’єднати наземні та повітряні сили у спільну мережу радіолокаційного виявлення. До неї мають увійти добре підготовлені екіпажі, диспетчери та оператори систем ППО.

«Ми маємо створити єдину систему для наших радарів, щоб і на землі, і у повітрі робота тривала максимально злагоджено», — підкреслив Жовтенко.

Він додав, що реалізація такого підходу потребує часу, навчань і технологічної підтримки партнерів, але це — ключ до безпеки українського неба.

Окрім удосконалення систем ППО, Україна має можливість діяти на випередження — знищуючи російські аеродроми, з яких злітають літаки-бомбардувальники. Саме там противник споряджає свої КАБи перед атаками.

Ця стратегія дозволить не лише зменшити кількість ударів, а й змусить російські війська постійно змінювати базування, ускладнюючи планування операцій проти України.