Європейські союзники поспішають зміцнити позиції України перед зустріччю Трампа з Путіним — Politico

Союзники України поспішають зміцнити позиції Києва напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Владіміром Путіним, побоюючись, що ті можуть укласти невигідну угоду, яка послабить всю Європу, повідомляє Politico.

Європейські лідери хочуть домовитися про трикомпонентний пакет підтримки для українського президента Володимира Зеленського, щоб надати йому якомога сильніші позиції в переговорах про можливе перемир'я. Їхня стратегія включає збільшення фінансування Києва, постачання додаткової зброї Україні та запровадження нових санкцій проти російської економіки, за словами дипломатів і чиновників, які готуються до саміту в Брюсселі.

Відчуття терміновості серед українських союзників поновилося після того, як Трамп знову змінив свою позицію щодо війни, заявивши, що готовий заморозити бойові дії на поточних лініях фронту — менш ніж через місяць після того, як висловив думку, що Україна може відвоювати всі свої території. Такі коментарі президента США поновили побоювання, що він може змусити Зеленського віддати території Росії —  а це, на думку європейських чиновників, буде катастрофою не тільки для України, але й для Європи загалом.

“Ми бачимо зусилля президента Трампа, спрямовані на встановлення миру в Україні. Звичайно, всі ці зусилля вітаються, але ми не бачимо, щоб Росія дійсно прагнула миру. Росія розуміє тільки силу”, — заявила в понеділок, 20 жовтня, головний дипломат ЄС Кая Каллас. 

Зеленський казав, що європейські лідери попросять Трампа надати Україні далекобійні ракети Tomahawk, після того, як минулого тижня український лідер повернувся з зустрічі з президентом США з порожніми руками.

Окрім озброєння України, країни ЄС близькі до угоди щодо двох інших важливих напрямків підтримки Києва: 19-го раунду економічних санкцій та використання російських активів, щоб розблокувати близько 140 мільярдів євро кредиту для України.

Дипломати очікують, що Зеленський виступить перед лідерами на саміті в четвер, 23 жовтня, особисто або в онлайн-форматі, щоб заручитися їхньою підтримкою. Інші союзники, зокрема прем'єр Британії Кір Стармер, цього тижня планують також провести ширшу зустріч у межах так званої коаліції охочих.

“Тінь Орбана”

Над самітом лідерів ЄС у четвер нависатиме тінь запланованої на найближчі тижні зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті, на якій обговорюватимуться умови можливого перемир'я.

Угорський лідер Віктор Орбан є союзником Трампа, який протягом війни РФ проти України підтримує добрі стосунки з Путіним, викликаючи занепокоєння інших лідерів ЄС. Орбан неодноразово блокував санкції проти Росії.

Деякі лідери країн ЄС будуть лобіювати участь у зустрічі Трампа й Путіна, а також намагатимуться забезпечити Зеленському місце за столом переговорів, розповів виданню один дипломат. Зеленський казав, що готовий поїхати до Будапешта, якщо його запросять.

Європейці найбільше побоюються, що Трамп знову стане на бік Путіна у визначенні умов миру і буде тиснути на Зеленського, щоб той погодився на російські умови, що може призвести до втрати значної частини території України на сході. Європейські союзники остерігаються, що після двогодинної розмови Путіна з Трампом американський президент став менш схильним допомагати Зеленському.

Серед дипломатів ЄС також поширений скептицизм стосовно того, що Путін взагалі серйозно налаштований на участь у мирних переговорах. Багато хто вважає його пропозицію про нову зустріч із Трампом черговою спробою затягування часу, поки війська РФ продовжують бомбардувати Україну, посилюючи ракетні та дронові атаки.

Змусити Путіна “заплатити”

Однією з ключових ініціатив, яку лідери ЄС обговорять цього тижня, є план використання 140 мільярдів євро заморожених російських активів, що зберігаються в Європі, для надання Україні репараційного кредиту. Ці гроші повернуть Москві лише в тому малоймовірному випадку, якщо Росія в майбутньому виплатить Україні компенсацію за збитки, завдані війною, згідно з попередніми пропозиціями, підготовленими європейськими чиновниками. 

Бельгія, де зберігається найбільша частка цих активів, стурбована можливими наслідками, яких може зазнати країна у фінансовому секторі в разі використання заморожених активів РФ.

Інші країни висловили занепокоєння щодо потенційного ризику для міжнародної кредитоспроможності євро і хочуть, щоб США, Японія та інші країни прийняли подібну політику.

У четвер лідери ЄС мають вирішити, чи слід їм офіційно звернутися до Єврокомісії з проханням підготувати проєкт створення репараційного кредиту в повному обсязі. Чиновники, які готують саміт, вважають, що прем'єр Бельгії Барт Де Вевер погодиться дозволити ЄК розпочати розробку відповідного законодавства. Він все одно зможе заблокувати проєкт пізніше.

“Ми очікуємо, що Рада ЄС прийме політичне рішення про використання цих заморожених російських активів і доручить Єврокомісії подати відповідні законодавчі пропозиції”, — сказав представник уряду Німеччини.

Але той факт, що план просувається, знову чинитиме тиск на Путіна і дасть Україні надію, що ЄС зможе задовольнити потреби Києва у фінансуванні ще на два-три роки, заявили дипломати. 

“Якщо ми надішлемо сигнал, що готові і здатні підтримувати Україну протягом наступних двох-трьох років, це буде враховано під час обговорення миру”, — додав один із дипломатів.

Тим часом Каллас припустила, що лідери ЄС узгодять цього тижня 19-й пакет антиросійських санкцій, спрямований, зокрема, проти іноземних банків і криптовалюти, які Росія використовує для обходу вже запроваджених обмежень.

Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо затримував санкції, протестуючи проти спроб перекрити постачання російського газу, від якого його країна все ще залежить в енергетичному плані. Дипломати, які брали участь у переговорах, розповіли, що домовленості з Фіцо про підтримку санкційного пакету вже майже досягнуті.

Побоювання щодо територіальних питань

Більш суттєве занепокоєння урядів ЄС стосується того, що Трамп може піддатися на вплив Путіна і змусити Київ відмовитися від тимчасово окупованих територій на сході України. Трамп пропонував заморозити війну на нинішніх лініях, залишивши, за його словами, 78% Донбасу в руках Росії.

“Залиште все як є, вони зможуть домовитися про щось пізніше”, — казав Трамп.

Але дипломат, цитований раніше, попередив: якщо Путін отримає землю, країни Балтії, що входять до ЄС, — Естонія, Латвія та Литва, серед інших, побоюватимуться, що стануть наступними жертвами РФ. Результатом буде “масове переозброєння” у багатьох європейських країнах, що переверне їхню внутрішню політику, додав дипломат.

Каллас відкинула ідею будь-якої мирної угоди, яка змушувала б Україну відмовитися від тимчасово окупованих територій.

“Всі кажуть, що територіальна цілісність — це важлива цінність, яку ми відстоюємо. Ми маємо дотримуватися цього, бо якщо просто віддамо території, це дасть всім зрозуміти, що можна просто застосувати силу проти своїх сусідів і отримати те, що хочеш”, — сказала вона.

Експерти вже попередили, що домовившись про нову зустріч із Трампом Путін знову намагається виграти час, тому президент США повинен застосовувати реальний тиск у поєднанні з діалогом. Якщо саміт закінчиться безрезультатно, це знову дозволить Путіну скористатися нагодою, аби відправити світові сигнал про те, що він нібито “контролює ситуацію”.

Тим часом CNN із посиланням на джерела повідомляв, що очікувана цього тижня підготовча зустріч держсекретаря США Марко Рубіо та глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова перед переговорами Трампа з Путіним була відкладена, принаймні поки що. Після розмови з Лавровим американська сторона дійшла висновку, що позиція росіян фактично не змінилася і залишається жорсткою.