Про фільм "Каховський об'єкт", війну та Маріуполь: інтерв'ю з актором-воїном Володимиром Ращуком

У кінотеатрах триває прокат українського зомбі-горору "Каховський об'єкт", де загін українських військових стикається з радянськими зомбі у таємному бункері на дні затопленого водосховища після підриву Каховської ГЕС.

Одну з головних ролей у стрічці зіграв Володимир Ращук, який є чинним військовослужбовцем – офіцером батальйону "Свобода" у складі бригади швидкого реагування Нацгвардії "Рубіж". Також днями стало відомо, що в актора та його дружини Вікторії Білан-Ращук народився син. Інтерв'ю з Володимиром про фільм, службу в НГУ та особисте життя – читайте далі на Кіно 24.

Про службу в НГУ та поранення

Володимире, ви є одним з тих акторів, які поєднують службу зі зйомками. Чи змінилось ваше ставлення до роботи за час служби в ЗСУ?

Я пішов служити ще у перші дні повномасштабного вторгнення, коли це ще не було мейнстримом. Два з половиною роки взагалі ніде не знімався й думав, що моя професія надалі не буде потрібна. І за цей час я пройшов багато етапів.

Спочатку ідентифікував себе лише військовим, а не актором. Потім не розумів тих колег, які займались акторством у той час, коли йде війна. Потім настав момент заспокоєння. Зрозумів, що цивільні професії також мають бути, бо за це ми й боремося. Одного разу, коли був у шпиталі, мені запропонували знятися в проєкті "Позивний "Тамада". Я тоді якраз був в Києві й ми зняли чотири серії.

Для мене це була і хороша реабілітація, і можливість надати медійності своєму підрозділу – батальйону "Свобода", в якому служу.

Володимир Ращук на зйомках "Каховського об'єкта" / Фото FILM.UA Group

Ви згадали за шпиталь, були поранені?

Так, у мене було кульове поранення і шість важких контузій. У шпиталі лежав, коли було поранення. Тепер потрібно раз на пів року лікуватися, оскільки контузії вплинули на загальний стан.

А чи можете розказати про ваші основні обов'язки й на якому напрямку служите зараз?

Я починав свою службу з посади піхотинця. Скажімо так, не найромантичніша професія на війні, бо треба постійно приймати удари й постійно атакувати. Потім став командиром роти. Зараз мене перевели в управління боєм батальйону. Наразі мій підрозділ стоїть на Покровському напрямку. Коли відбувається штурм, плануємо наші операції.

Які основні проблеми ви, як військовий, зараз бачите в нашому суспільстві?

Нерозуміння того, що відбувається. Ми живемо в різних реаліях. Реалії війни та цивільного життя не можуть бути однаковими. Найбільше проблема зараз – думати, що війна десь там.

Сил і засобів у ворога достатньо для того, щоб надалі атакувати. Ми мусимо стояти самі за себе, бо за нас ніхто не заступиться.

Володимир Ращук на зйомках "Каховського об'єкта" / Фото FILM.UA Group

Роль в українському зомбі-горорі "Каховський об'єкт"

Горор "Каховський об'єкт" присвячений боротьбі зі злом сучасності та руйнуванню російських імперських наративів. Це цікавий і незвичний для українського кінематографа жанр. Як вам такий досвід?

Коли я ще був студентом, мій викладач сказав: "Немає жодного поганого жанру, окрім нудного". Якщо вірити в те, що робиш, то будь-який жанр буде крутим.

Ролі військових – моє найбільше занурення в професії. Коли ти вже майже 4 роки у військовій справі, то в кіно все відбувається на рівні інстинктів.

"Каховський об'єкт": дивіться онлайн трейлер фільму

На початку розмови я згадував "Позивного "Тамаду". Там, за сценарієм, коли ми йдемо на штурм, збоку виходить росіянин. На майданчику все ретельно підготували, мали холості набої. Камера, мотор, працюємо. Але я йду і бачу боковим зором актора, який зіграв росіянина. Інстинктивно я вистрілив. Знімальна група була шокована. Вони не розуміли, що сталося.

Це така профдеформація. Так що до "Каховського об'єкта" я готувався три роки. Підготувався серйозно.

Розкажіть, будь ласка, як ви отримали роль у цьому фільмі й загалом детальніше про свого персонажа.

Був кастинг, кілька разів я приїздив на проби. Мій персонаж – Джміль. Це військовий, який багато чого бачив на війні, його важко здивувати. Але так стається, що він потрапляє в справжнє пекло на Землі.

Кожна зміна тривала по 12 – 14 годин. Увесь цей час ми проводили в катакомбах, пилюці, зі зброєю, стріляниною, вибухами. Фізично це було непросто, але якщо порівнювати з тим, що доводиться проходити на реальній війні, – то це занадто легко.

У професії я отримую задоволення. Війна – це, мабуть, найкрутіше, що зараз могло зі мною статися. Бо я набагато більше почав любити й поважати свою професію.

Володимир Ращук на зйомках "Каховського об'єкта" / Фото FILM.UA Group

У мене багато рідних зараз служать й знаю, що досить важко вирватись з фронту навіть тоді, коли це критично необхідно. Як ви врегульовуєте зйомки з керівництвом? Чи не виникає конфліктів?

Зйомки фільму тривали місяць. Це якраз був той час, коли ми з підрозділом вже готувалися до ротації. Кінокомпанія написала листа на ім'я головнокомандувача, в якому попросила відпустити мене зі служби на час зйомок. Ми дочекалися відповіді, все узгодили і я поїхав на знімальний майданчик.

Усе було по-білому. Вище керівництво підтримало культурний фронт, так би мовити.

Чи є у вас особиста сцена в "Каховському об'єкті", яка особливо запам'яталась або стала переломною?

Зараз буде спойлер, тому тим, хто ще не дивився фільм, краще пропустити це питання (сміється – Кіно 24). За сюжетом, мій персонаж помирає. Це дуже красиво знята сцена, я б навіть сказав фантастично красиво. Але всіх деталей розкривати не буду, залишимо трішки інтриги.

Володимир Ращук на зйомках "Каховського об'єкта" / Фото FILM.UA Group

Яку реакцію ви очікуєте від глядачів після перегляду фільму?

Ми не цукерки, не 100 доларів, щоб всім подобатися. В акторській професії має бути як захоплення, так і критика. Якщо все це буде, то ми досягли успіху. По-іншому наразі не працює.

Мені здається, що "Каховський об'єкт" нікого не залишить байдужим. На мою думку, це дуже цікава робота з крутим акторським складом, яка матиме попит у глядача.

Про відпочинок, дружину і Маріуполь

Чи знаходите ви час для відпочинку й відновлення?

Відпочинок – це не про мене. Я проста людина з Маріуполя, яка звикла багато і важко працювати. Люблю, коли паралельно багато проєктів, робота кипить. Можливо, існує якесь вигорання, але я про нього не чув (сміється – Кіно 24).

Я обожнюю, коли є робота. Обожнюю, коли її багато. Кайфую від процесу, пошуку образів. Зараз розумію, що дуже ціную свою професію, яку міг втратити.

За чим найбільше сумуєте в Маріуполі?

За Маріуполем. Там я народився, там пройшла моя молодість, перші поцілунки, перші бійки тощо. А зараз цього міста немає. Немає навіть мого будинку. Немає можливості пройтись вулицями й згадати, як все було. І дуже сумую за морем. Море – це моя найбільша любов і найбільший біль.

Днями стало відомо, що ви вдруге стали татом, з чим вас щиро вітаю. Що найбільше цінуєте в дружині?

Вікторія – мій дуже потужний тил. Я не знаю, звідки в ній береться стільки сили. Інколи дивлюсь на неї й не розумію, як до цього дотягнутися.

Володимир Ращук з коханою Вікторією / Фото з інстаграму актора

Жінки, які чекають і попри все вагітніють, народжують, заслуговують найбільшої поваги.