Санае Такаїті стала першою жінкою-прем'єром Японії

64-річна Санае Такаїті у вівторок, 21 жовтня, виграла парламентське голосування і стала першою жінкою прем'єр-міністром Японії, повідомляє Bloomberg.

Такаїті отримала 237 голосів у нижній палаті парламенту, що на чотири голоси перевищило кількість, необхідну для підтвердження її призначення. Після цього вона пройшла “другий тур” голосування у верхній палаті.

Призначення Такаїті на посаду прем'єр-міністра стало історичним моментом у країні, яка посідає “низькі місця” за рівнем представництва жінок у політиці. 

Нова очільниця уряду Японії тепер зіткнеться з низкою викликів, серед яких постійна інфляція, напружена ситуація у сфері безпеки та внутрішня політична нестабільність.

Одним із перших завдань, що стоять перед Такаїті , буде формування кабінету міністрів, склад якого нова прем'єрка, ймовірно, оприлюднить пізніше у вівторок. Найближчими днями Такаїті також матиме низку дипломатичних заходів, зокрема, наступного тижня очікується візит до Японії президента США Дональда Трампа.

За два з половиною тижні, що минули з моменту, коли Такаїті очолила керівну Ліберально-демократичну партію, вона вже стала свідком виходу з коаліції її багаторічного союзника, партії “Комейто”. Незабаром після цього партія Такаїті  уклала нове партнерство з іншою опозиційною групою, “Партією інновацій Японії”.

Хоча підтримка цієї партії забезпечила Такаїті  посаду прем'єра, коаліції все ще не вистачає двох місць для більшості в нижній палаті. Це ставить під сумнів те, як вона буде керувати політичними процесами в парламенті, щоб забезпечити більшість, необхідну для прийняття бюджетів і законопроєктів.

За повідомленнями місцевих ЗМІ, Такаїті вже робить кроки для об'єднання партії, пропонуючи ключові посади своїм головним конкурентам, зокрема Шінджіро Коїдзумі на посаду міністра оборони та Тошіміцу Мотегі на посаду міністра закордонних справ.

Водночас нова прем'єрка демонструє схильність до більш “агресивної” фінансової політики, обравши, як пишуть ЗМІ, Сацукі Катаяму міністром фінансів країни, яка може стати першою жінкою на цій посаді в Японії.

Погляди Такаїті на економіку схожі з поглядами колишнього прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, який підтримував рефляційну економічну платформу. Такаїті давно виступає за державні витрати для стимулювання економічного зростання країни та критикує Банк Японії за жорстку монетарну політику.

Під час своєї кампанії за лідерство в керівній Ліберально-демократичній партії (ЛДП) Такаїті зайняла більш помірковану позицію, заявивши, що не заперечує необхідність фінансової консолідації та залишить конкретні питання монетарної політики на розсуд Банку Японії. Однак після її перемоги єна ослабла, а акції подорожчали через очікування стимулювання економіки та тиск на центральний банк з метою утримання від підвищення ставок.

Падіння курсу єни, ймовірно, посилить інфляцію, що є головним питанням, яке турбує виборців країни після того, як вони двічі за останній рік “покарали” керівну партію на національних виборах за нездатність зупинити зростання вартості життя. 

Призначення Такаїті на посаду також свідчить про те, що Японія “зміщується вправо”, оскільки дедалі більше жителів країни висловлюють незадоволення тим, що рівень життя не відповідає світовим тенденціям, а також припливом іноземців та зростанням напруженості в регіоні.

Зовнішня політика: можливе ускладнення відносин із Китаєм, РФ та КНДР?

Хоча під час передвиборчої кампанії Такаїті — затята консерваторка, яка позиціонує себе як японська Маргарет Тетчер, займала більш прагматичну позицію щодо зовнішньої політики, її націоналістичні погляди можуть ускладнити відносини з сусідами Токіо, включаючи Китай, Північну Корею, Південну Корею та Росію, кажуть деякі аналітики. Насправді, Тайвань може бути єдиним активним прихильником політики Такаїті — під час передвиборчої кампанії вона виступила проти “односторонніх змін статус-кво за допомогою сили або примусу” та називала Тайвань “надзвичайно важливим партнером і цінним другом” для Токіо.

Такі зміни в геополітичній динаміці можуть створити нові виклики для Японії та її союзника у сфері безпеки, — США, які країни повинні будуть подолати разом.

Коли стало зрозуміло, що Такаїті стане наступним прем'єр-міністром Японії, Китай, з одного боку, привітав це, а з іншого — висловив занепокоєння. Наприклад, Міністерство закордонних справ Китаю не виявляло особливої довіри до Такаїті, висловивши сподівання, що Токіо “дотримуватиметься принципів і консенсусу, викладених у чотирьох політичних документах між Китаєм і Японією, виконуватиме свої політичні зобов'язання з таких важливих питань, як історія і питання Тайваню”.

Південна Корея офіційно висловила обережно оптимістичну думку щодо Такаїті. Тим часом мовчання Північної Кореї щодо Такаїті є оглушливим. Пхеньян не коментував це питання, як офіційно, так і неофіційно, але важко уявити, що режим КНДР матиме позитивний настрій щодо нового лідера уряду Японії. Північна Корея послідовно ставиться до Токіо як до ворога, звинувачуючи у співпраці з США та Південною Кореєю з метою стримування та протидії режиму КНДР. 

Війна РФ проти України

Що стосується Росії, то з огляду на минулу напруженість між Японією та РФ щодо Курильських островів, російську війну проти України та санкції Токіо, а також посилення співпраці Москви з Пекіном у сфері безпеки, що включає періодичні спільні польоти бомбардувальників у регіоні, малоймовірно, що Москва має про позитивну думку щодо нової очільниці уряду Японії. Як мінімум, погляди Такаїті не збігаються з поглядами Кремля. Наприклад, у березні 2022 року вона заявила, що “Україна не є віддаленою проблемою”, вказавши на російські військові бази на Курильських островах.

Такаїті народилася в префектурі Нара в 1961 році. Батько нової очільниці уряду Японії був офісним працівником, а мати — поліцейською. До приходу в політику Такаїті недовго працювала телеведучою, і колись навіть була барабанщицею хеві-метал гурту.

Піти в політику вона вирішила у 1980-х роках, у пік торговельної кризи між США та Японією. Свого часу Такаїті обіймала керівні урядові посади, зокрема, була міністеркою економічної безпеки, міністеркою торгівлі та промисловості, а також міністеркою внутрішніх справ та зв'язку.