Журналістку Анастасію Глуховську утримують у тому ж ізоляторі, де загинула Вікторія Рощина, — «Слідство.Інфо»

Мелітопольську журналістку Анастасію Глуховську, яку співробітники російської ФСБ захопили у заручниці у серпні 2023 року, утримують у СІЗО №3 у Кізелі Пермського краю РФ, де зафіксовано щонайменше дві смерті українських бранців — міського голови Дніпрорудного Євгена Матвєєва та журналістки Вікторії Рощиної. 

Про це йдеться в розслідуванні «Слідства.Інфо».

Спершу Анастасію утримували у підвальному приміщенні підприємства «Руслан-комплект», яке окупанти перетворили на катівню. Жінка, яку утримували там разом із Настею, розповіла розслідувачам, що полонену журналістку катували.

«Я давала їй ліки. Вона сказала, що її також струмом катували. Крики було чутно. Коли Настю до нас привели, вона завжди лежала. Й охоронець приходив і казав: “Олено, приглянь, будь ласка, за Настею. Якщо буде погано — стукайте”. Отак він просив», — сказала жінка.

Згодом Анастасію Глуховську етапували до СІЗО №2 у Таганрозі. Про перебування журналістки там відомо небагато. Знайома Анастасії на правах анонімності розповіла, що через гормональні зміни у жінки відбувалися коливання ваги. Також Анастасія потребувала лікування кон’юнктивіту, який загострився через неналежні гігієнічні умови в ізоляторі. 

Джерела «Слідства.Інфо» у правоохоронних органах повідомили, що 30 серпня 2024 року журналістку перевезли СІЗО №3 у Кізелі Пермського краю РФ. Колишній військовополонений Євгеній Шолудько розповів журналістам, що одного разу чув у Кізелі прізвище Анастасії. Він додав, що з жіночих камер неодноразово лунали крики: «У нас на поверсі були жінки, бо ми чули жіночі голоси. Кричали також, було чутно».

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» надсилала запити до СІЗО у Кізелі, Міноборони РФ та Федеральної служби покарань із питаннями про те, де утримують Анастасію. Проте від жодної з установ відповіді не отримала.

«Анастасія Глуховська ув’язнена інкомунікадо (статус, коли не визнають факту затримання і не висувають жодних обвинувачень, — Ред.). Це означає, що ми не знаємо, де вона, яка ситуація у неї. І Росія ніколи не підтверджувала, що вона ув’язнена у них», — розповіла представниця «Репортерів без кордонів» в Україні Полін Мофре.

«Слідство.Інфо» має у своєму розпорядженні лист від слідчого комітету Росії, який фактично означає, що за два роки у неволі Глуховській так і не висунули жодного офіційного звинувачення.

«Щодо Глуховської А.Е. процесуальні перевірки не проводили, кримінальні справи не порушували, слідчими управління вона затриманою не була», — йдеться в офіційній відповіді слідчого комітету РФ.

Водночас інших цивільних мелітопольців, яких затримали в той самий час, що і Глуховську, — судять. Місяць тому Георгію Левченку російський суд дав 16 років позбавлення волі за «публічні заклики до екстремістської діяльності». Тюремний вирок оголосили також адміністратору телеграм-каналу «Мелітополь — це Україна» Владиславу Гершону. Суд у Ростові-на-Дону призначив йому 15 років тюрми.

«Коли є справа, це означає, що суд слідкує за ситуацією, і ми навіть онлайн можемо перевіряти цю інформацію: коли буде суд, чи буде, за якими справами, яке рішення і так далі. А коли інкомунікадо, то нічого немає», — додала Полін Мофре. 

Через затримання адміністраторів росіяни заволоділи телеграм-каналом українського видання «РІА Мелітополь» та почали публікувати там власні пропагандистські новини. Однак редакція створила новий канал та чат і продовжує працювати.  

Через два роки після незаконного затримання російськими окупантами сімох українських медійників у Мелітополі міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднила оновлену інформацію про їхнє становище в російському полоні. За даними RSF, Кремль усе ще утримує їх на окупованих територіях або в Росії. Судові засідання в їхніх справах постійно відкладаються.

24 серпня 2025 року, в День Незалежності, у межах чергового обміну Україна повернула з російського полону 146 людей, серед яких — кореспондент інформаційного агентства УНІАН Дмитро Хилюк та мелітопольський журналіст Марк Каліуш.

За словами Марка Каліуша, невдовзі після затримання росіяни його етапували у Маріупольське СІЗО, де він перебував в одній камері з Георгієм Левченком. Згодом Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону призначив Маркові Каліушу примусові медичні заходи, фактично залишивши в ув’язненні під виглядом «лікування». Його примусово переправили у психіатричну лікарню Жданівки на Донеччині.

Фото: «Слідство.Інфо»