Де взяти 60 мільярдів на оборону для України: що готує Європа і як заважає Орбан

Лідери ЄС готові передати "репараційний кредит" на закупівлю зброї для України і почнуть роботу вже над 20-м пакетом санкцій проти Росії. Зустріч у Брюсселі відбудеться на тлі заяв про саміт Трампа – Путіна в Будапешті.

Чого очікувати України та як у Європі реагують на "миротворчі" зусилля президента США – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Як у ЄС ставляться до зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті?

В Європі не бачать готовності Путіна до миру. Поточний тиждень видається насиченим на міжнародні події та гучні заяви – як з боку західних партнерів, так і з Росії. Головна тема, яка не сходить зі шпальт провідних медіа, – ймовірна зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна в Будапешті.

Для України саме столиця Угорщини давно має негативний символізм: Будапештський меморандум 1994 року, який мав гарантувати безпеку, став символом порушених обіцянок. Сьогодні ж Угорщина, очолювана відверто проросійським Віктором Орбаном, перетворилася на політичний майданчик, де Москва намагається відбілювати власні наративи.

Підтримка Трампом ідеї такої зустрічі лише посилює тривогу. Для Києва це сигнал, що єдиним стабільним союзником залишається Європейський Союз. І в Брюсселі, виглядає, це добре розуміють: Путін не шукає миру – він готується до нової хвилі конфронтації.

Ми бачимо зусилля президента Трампа, спрямовані на встановлення миру в Україні. Звісно, всі ці ініціативи вітаються, але ми не бачимо, щоб Росія справді прагнула миру. Вона розуміє лише мову сили й сідає за стіл переговорів лише тоді, коли її до цього змушують. (...) Щодо Будапешта… звісно, неприємно бачити, як особа, на яку Міжнародним кримінальним судом видано ордер на арешт, приїжджає до європейської країни. І знову ж таки, питання полягає в тому, чи буде якийсь результат від цього,
– розповіла Кая Каллас, головна дипломатка ЄС, під час зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі.

Вже у вівторок, після скасування зустрічі Марко Рубіо та Сергія Лаврова, ЗМІ повідомили, що підготовка до саміту Трампа та Путіна призупинена. Згодом The Telegraph уточнив: зустріч у Будапешті скасована. Водночас не виключено, що тема переговорів між двома лідерами знову постане під час саміту ЄС у Брюсселі, який заплановано на четвер.

На тлі чуток про готовність Кремля торгуватися Донбасом в обмін на припинення війни європейські лідери виступили зі спільною заявою ще до брюссельської зустрічі. У документі, підписаному керівниками Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Європейської комісії, Європейської ради, Норвегії, Фінляндії та Данії, наголошується: відправною точкою для будь-яких мирних переговорів може бути лише поточна лінія фронту.

Такий сигнал виглядає однозначно: Європа не готова приймати "мир" на умовах Москви. І оскільки Путін не демонструє готовності до компромісу, в ЄС дедалі рішучіше говорять про посилення обороноздатності України – як найкращої гарантії миру на континенті.

Цілком очевидно, що Путін не хоче миру. Він прагне лише влади. І, безумовно, Зеленському не потрібна допомога Заходу, щоб капітулювати – навпаки, Зеленському потрібна підтримка всіх нас, аби захистити те, що для нас є найціннішим – свободу та право народів на власний вибір. Тому, як Європа, ми, безперечно, продовжимо нашу непохитну підтримку України,
– заявила Еліна Валтонен, міністр закордонних справ Фінляндії.

Україна потребує 60 мільярдів на оборону: в ЄС знають, де їх взяти

Євросоюз наближається до ухвалення рішення про надання Україні репараційного кредиту. Цю ініціативу активно обговорювали лідери ЄС під час неформального саміту на початку жовтня, згодом – на рівні міністрів, а остаточне рішення очікують уже цього четверга.

Згідно з пропозицією Єврокомісії, заморожені російські активи можуть бути використані для фінансування кредиту обсягом 140 мільярдів євро. Механізм простий: ці кошти перетворюють на борговий інструмент через Euroclear – бельгійську фінансову установу, що зберігає більшість російських депозитів.

У Брюсселі переконані, що такий підхід дозволить спрямувати заморожені активи на допомогу Україні, не порушуючи міжнародного права.

Втім, найбільші побоювання висловлює Бельгія, адже саме вона зберігає значну частину активів і, відповідно, може нести основний юридичний ризик у разі судових позовів із боку Росії.

Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував спрямувати ці кошти не лише на відбудову, а й на закупівлю зброї для України. Ідея швидко здобула підтримку серед партнерів – з огляду на оборонні потреби Києва, що зростають. Під час засідання у форматі Рамштайн минулого тижня в Брюсселі міністр оборони Денис Шмигаль закликав союзників профінансувати 60 мільярдів доларів, що становить половину від запланованих оборонних витрат України на наступний рік.

Під час зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі Жан-Ноель Барро, глава французького МЗС, заявив, що "репараційних позик" має вистачити Україні на закупівлю зброї щонайменше на три роки.

У найближчі тижні ми надамо Україні можливість захищати себе щонайменше протягом трьох років завдяки кредиту, який Європейська комісія надасть Україні і який буде погашено згодом коштом репарацій, що Росія виплатить Україні,
– заявив Барро.

У Євросоюзі наголошують: повернення заморожених активів Росії видається малоймовірним. Наразі головне завдання – створити юридичні гарантії для Бельгії, аби весь потенційний фінансовий і правовий тягар не ліг виключно на її плечі.

Усі розуміють, що ці активи Росії не повернуть. Питання лише в тому, як забезпечити практичний механізм цього рішення з мінімальними ризиками для держав-членів, але водночас ефективно використати кошти, щоб надати Україні все необхідне,
– сказала Байба Браже, міністерка закордонних справ Латвії.

Як пише Politico, Бельгія офіційно дала "зелене світло" на використання заморожених російських активів для підтримки України. Після цього кроку європейські лідери готуються доручити Єврокомісії розробити правовий механізм, який дозволить спрямувати мільярди євро заморожених коштів Кремля на фінансування позики для Києва. Таке рішення стало можливим після того, як бельгійський уряд дав зрозуміти, що не перешкоджатиме цьому процесу. Після тривалих дискусій остаточне ухвалення угоди очікується вже в грудні цього року.

Нові санкції вже чекають на Росію

Євросоюз виходить на фінішну пряму в погодженні нового, вже 19-го пакета санкцій проти Росії.

Свої "за" вже висловили навіть Угорщина та Австрія, які займали більш обережну позицію. Словаччина ж продовжує переговори з Єврокомісією, намагаючись виторгувати для себе вигідні умови.

Офіційно пакет планують ухвалити під час засідання Європейської Ради.

• Пропозиція Єврокомісії, представлена ще в середині вересня, передбачає повну заборону імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ) до початку 2027 року.
• Крім того, нові обмеження спрямовані проти "тіньового флоту" Росії та низки банків, у тому числі розташованих у країнах Центральної Азії, які допомагають Москві обходити попередні санкції.

Цього тижня ми плануємо схвалити новий пакет значних санкцій проти Росії. Кожне євро, в якому ми відмовляємо Росії, це євро, яке вона не може витратити на війну,
– сказала Кая Каллас.

У Люксембурзі міністри закордонних справ ЄС домовилися, що після ухвалення 19-го пакету санкцій одразу розпочнеться робота над наступним. Як зазначила Кая Каллас, цей пакет точно не буде останнім.

Щодо позиції Словаччини, то її глава МЗС Юрай Бланар підкреслив: будь-які санкції або заходи Єврокомісії не повинні завдавати шкоди словацькій економіці. Він нагадав про необхідність переглянути заплановану заборону на автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння після 2035 року та наголосив на важливості стабілізації цін на енергоносії – теми, які раніше неодноразово порушував прем'єр Роберт Фіцо.

Ми підтримуємо тісний контакт із Європейською комісією, і можу сказати, що наші пропозиції в основному прийняті та включені до висновків, які будуть обговорюватися на засіданні Європейської ради в четвер,
– додав Бланар.

Євроінтеграція в глухому куті через Орбана

А от там, де поки не видно жодного зрушення, – це євроінтеграція України. Прем'єр Угорщини Віктор Орбан продовжує блокувати процес, фактично перетворивши право вето на головний інструмент власної передвиборчої кампанії.

Ще у вересні Україна та Молдова завершили скринінг свого законодавства на відповідність нормам ЄС і тепер очікують відкриття переговорних кластерів, щоб перейти до наступного етапу вступу. У Єврокомісії закликають не зволікати й розпочати переговори вже зараз.

"Угорщина не заперечувала проти надання Україні статусу кандидата. Тому я очікую, що Будапешт також підтримає відкриття першого кластеру переговорів, а згодом і всіх інших. Якщо ж в Угорщини є занепокоєння щодо становища національної меншини в Україні – ми готові розв'язувати це питання саме в межах першого кластера. Кілька тижнів тому я відвідала регіон, де проживає угорська меншина, і поспілкувалася з їхніми представниками. Жоден із них не висловив скарг, які відповідають тій позиції, яку зараз озвучує угорський уряд", – заявила єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.