Верховний суд: Заборонено розкривати ім’я підозрюваного до набрання сили обвинувальним вироком

Оприлюднення імені людини, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, забороняється до набрання законної сили обвинувальним вироком. Таких висновків дійшов Верховний суд.

Відповідну позицію висловив Касаційний цивільний суд ВС у постанові від 10 вересня 2025 року по справі №757/19417/23.

У заяві йдеться, що заборона оприлюднювати ім’я має діяти незалежно від публічного статусу особи чи суспільного інтересу до інформації. Водночас у ВС уточнили, що захист порушеного права на ім'я здійснюється шляхом видалення персональних даних з публікації, а не видалення матеріалу повністю.

Це, на думку суду, забезпечує баланс між правом особи та свободою медіа інформувати суспільство.

У справі, що переглядалася Касаційним цивільним судом, екскерівник нафтогазовидобувної компанії звернувся з позовом до інтернет-видання. Він пояснив, що на сайті медіа було опубліковано матеріал, в якому йшлося про зміну запобіжного заходу щодо нього та повідомлення йому про підозру у фінансових махінаціях.

На думку заявника, медіа порушило його немайнове право на використання імені. Він просив суд зобов’язати відповідача видалити згадану публікацію. Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляція підтвердила його.

У касаційній скарзі відповідач звертав увагу на наявність статусу публічної особи в позивача та на суспільну значущість інформації.

Верховний суд при розгляді справи зробив низку правових висновків. Зокрема, згадується стаття шість Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Вона не забороняє владі інформувати суспільство про кримінальні розслідування, проте вимагає робити це з максимальною обережністю та обачністю, які необхідні для дотримання принципу презумпції невинуватості.

Крім того, з огляду на статтю 32 Конституції України потрібно розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування неправдивої інформації й справи про захист інших особистих немайнових прав, що порушені у зв’язку з поширенням інформації, недоторканність якої спеціально охороняється законодавством і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть, якщо вона відповідає дійсності.

Суд переконаний, що медіа порушило немайнове право позивача на використання його імені. Адже ресурс оприлюднив дані за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили.

"ВС виходив із того, що незалежно від наявності суспільного інтересу й того, чи є позивач публічною особою, зазначення його імені в публікації до набрання законної сили обвинувальним вироком суду є порушенням", – йдеться в заяві.

• У серпні 2025 року повідомлялося, що Верховний суд вирішив, що відповіді мовних моделей Grok та ChatGPT не можуть розцінюватися як докази, оскільки вони не є "джерелом правдивої науково доведеної інформації".