Вогонь на НПЗ у Європі та танкери до Грузії: як Росія маневрує між санкціями та війною

Російська компанія "РуссНефть" у жовтні 2025 року вперше відправила нафту на новий НПЗ у грузинському місті Кулеві. Танкер Kayseri 6 жовтня доставив із Новоросійська 105 340 т сорту Siberian Light.

Про це повідомляє Reuters.

Видання зазначає, що Росія та Грузія не мають дипломатичних відносин з 2008 року після війни за Південну Осетію. Проте за правління "Грузинської мрії" Тбілісі активізував економічні зв'язки з РФ, водночас відносини із Заходом різко погіршилися.

Нафтопереробний завод у Кулеві, що запрацював цього місяця, має початкову потужність 1,2 млн т на рік або 24 тис. барелів/добу. До 2028-го планується наростити її до 4 млн т. Завод покликаний зменшити залежність Грузії від імпорту пального з Росії, Туреччини, Азербайджану, Румунії та Казахстану, забезпечуючи внутрішній ринок та експорт.

Також 20 жовтня в Європі сталися одразу два інциденти на НПЗ, пов'язаних із російською нафтою. Про це повідомляє РБК-Україна.

Угорський завод MOL у Сазхаломбатті з потужністю 165 тис. барелів/добу спалахнув увечері: полум'я охопило установку первинного перероблення, супроводжувалося вибухом і густим димом. Це єдиний великий НПЗ Угорщини, що залежить від трубопроводу "Дружба". Прем'єр Віктор Орбан терміново скликав комітет безпеки та провів консультації з керівництвом MOL і МВС. Наразі ліквідація наслідків інциденту триває, збитки невідомі, але простій може тривати місяці.

Того ж дня в Румунії на Petrotel Lukoil (Плоєшті, 2,5 млн т/рік, власність Lukoil) під час техобслуговування вибухнула каналізаційна система: накопичені гази зірвали кришку колодязя. 56-річного підрядника (Felbermayer SRL) травмовано, він у стабільному стані в лікарні Прахови. Пожежу швидко загасили, екологічної шкоди завдано не було.

Синхронність інцидентів викликає підозри, але офіційна причина — технічні аварії на заводах.

Перше постачання "РуссНефті" на Кулеві 2025: як це вплине на нафтовий сектор РФ

Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний зазначає, що активізація постачання російської нафти до Грузії поки що це не свідчить про масове явище, коли РФ системно використовуватиме закордонні НПЗ для компенсації втрат власних переробних потужностей.

"Потужність заводу в Кулеві — лише 1,2 млн тонн на рік, або 24 тис. барелів на добу. Це мізерні обсяги для внутрішніх потреб РФ. До того ж нафта доставляється танкерами, а не трубопроводами, що ускладнює регулярність і масштабованість. Скоріше, це разова угода на користь грузинського імпорту", — пояснює Фокусу експерт.

На його думку, Тбілісі, попри відсутність дипломатичних відносин із Москвою з 2008 року, дедалі активніше співпрацює з РФ економічно. Закупівля російської нафти — ще один крок у цьому напрямку, що суперечить прозахідній риториці частини грузинського суспільства.

Російська нафта в Грузії: що далі

Водночас Земляний не виключає, що Росія може розширити практику перероблення нафти закордоном — насамперед у Білорусі, Казахстані чи навіть Китаї. Це дозволить обходити санкції, зберігати експортні доходи та уникати ризиків ударів по власній інфраструктурі.

"Протидіяти цьому можна лише комплексно: через міжнародні санкції та кінетичні удари", — наголошує аналітик.

Серед санкційних інструментів Земляний радить іноземним країнам підвищувати тарифи на купівлю російської нафти, вводити вторинні обмеження для компаній, що підтримують нафтогазовий сектор РФ, блокувати фінансові операції російських нафтогазових компаній. Важливо, щоб ці заходи координувалися США, ЄС та партнерами в Азії.

Кінетична протидія, на думку аналітика — це удари ЗСУ по критичних вузлах російської нафтової інфраструктури: терміналам у Новоросійську, Туапсе, нафтопроводам, зокрема гілці "Дружби" через Білорусь, перекачувальним станціям. Такі операції вже довели ефективність. Вони знижують експортні можливості РФ, ускладнюють логістику, змушують ворога перерозподіляти ресурси.

"Україна продовжує системно працювати в цьому напрямку. Кожен удар по терміналу чи трубопроводу — це не лише втрата доходів Кремля, а й сигнал партнерам: співпраця з російською нафтою та газом має ціну", — підсумовує Земляний.

Нагадаємо, що 22 жовтнядрони вдарили по НПЗ у Махачкалі, що у Дагестані, РФ, за 1000 км від фронту. Також атаковано підприємства в Брянській області та Мордовії.

Також Фокус писав, що ЄС нарешті торкнувся "больової точки" у відносинах з РФ — скрапленого газу.19-й пакет санкцій забороняє імпорт російського СПГ, але лише з 2027 року. Чому Брюссель відкладає, хто залишається найбільшими покупцями та як це вдарить по бюджету Кремля — у нашому матеріалі.