З віком інші люди здаються нам привітнішими — дослідження

Міжнародна команда нейробіологів під керівництвом Інституту системної нейронауки Кавлі (Норвезький університет природничих і технічних наук) провела дослідження серед молоді та літніх людей на тему зчитування і трактування емоцій. Результати показали “позитивний зсув” із віком — чим дорослішими ми стаємо, тим більш доброзичливими нам здаються інші. Про це пише видання Еarth.com.

Інститут системної нейронауки Кавлі — один з найвідоміших у світі. Його очолює нобелівський лавреат Едвард Мозер, відзначений у 2014 році за відкриття нейронів, відповідальних за просторову навігацію.

Нейробіологи залучили у дослідження усього 144 учасника. Одна група — 75 молодих людей віком у середньому 25,8 років (35 жінок і 40 чоловіків). Друга група — 69 старших віком у середньому 71,3 роки (35 жінок, 34 чоловіка).

Перед експериментом усі учасники пройшли опитування на предмет їх психологічного стану та ментального здоров’я. Потім вони переглядали фотографії людей з трьома виразами облич: щасливим, нейтральним (на 50 % добре, на 50% загрозливе), злим.

Після перегляду світлин учасники називали емоції, які бачили. Оцінювали власну впевненість у відповіді. Нейробіологи також фіксували час, який піддослідні витрачали на роздуми.

Під час перегляду світлин за допомогою магнітно-резонанснансної томографії з полем у 7 тесла вчені відстежували в учасників активність так званої блакитної плями — locus coeruleus. Також фіксували взаємодію цієї ділянки з дорсолатеральною префронтальною корою (центр когнітивного контролю).

7-Теслове МРТ дозволяє робити зображення з вищою роздільною здатністю. У випадку з аналізом роботи locus coeruleus це критично важливо, оскільки ця ділянка розміром із вівсяне зернятко. 

Блакитна пляма - це два симетричні ядра у стовбурі мозку, кожне завдовжки 10–15 мм, шириною 1–2 мм і товщиною до 1 мм. Але в ній міститься від 15 000 до 60 000 нейронів. 

Попри мініатюрні розміри, ця зона критично важлива, оскільки відповідальна за виробництво норадреналіну та є своєрідною “сигналізацією тривоги” для людського організму.

Коли літні люди думали над виразами облич з неоднозначними емоціями, їх блакитна пляма була в рази активнішою, ніж у молоді.  Також старші учасники частіше тлумачили як доброзичливі обличчя з неоднозначними виразами. Натомість, молодь частіше бачила в них приховану загрозу.

Нейробіологи пояснюють це низкою факторів. У молоді зчитування і швидку обробку емоцій беруть на себе мигдалина та орбітофронтальна кора. З віком когнітивні здібності поступово згасають.

Тут на допомогу приходить блакитна пляма — компенсує втрачені можливості. Так завдяки locus coeruleus ми навіть у літньому віці зберігаєм здатність аналізувати вирази облич, попри деградацію нейронних зв’язків.

Щодо вікового “позитивного зсуву”, то це несподіваний результат дослідження. Нейробіологи припускають, що у молодому віці ми чутливіші до загрозливих сигналів. Тож мозок схильний радше сповістити про тривогу, ніж зчитати потенційну доброзичливість.

Натомість, у літньому віці нервова система працює у режимі самозбереження і радше зчитає привітність, ніж небезпеку, якщо обличчя не має яскраво виражених емоцій.

Дослідження показало також кореляцію між ментальним здоров’ям та “позитивним зсувом” у старших людей. Чим більш благополучний емоційний стан був у піддослідного, тим вищою ставала вірогідність тлумачення змішаних емоцій у хорошому спектрі.

Це явище має як переваги, так і ризики. З одного боку, не чекаючи підступу звідусіль, літні люди зберігають спокій. З іншого, є ризик вчасно не розпізнати зловмисника. Нейробіологи бачать тут поле для подальших досліджень і допомоги людям з різними видами деменції, аби зберігати здатність добре розуміти людей. 

Результати дослідження науковці оприлюднили Нейронауковому журналі (JNeurosci). Раніше їх колеги з Кембридзького центру старіння та неврології з’ясували, що у старших людей рідше відбуваються переходи між нейронними станами. Як наслідок, у літньому віці нам здається, що час збігає швидше.