Зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна: як Китай намагається «покласти» західну оборонку та чим це загрожує Україні

Але спершу міністр фінансів США Скотт Бессент зустрінеться з віцепрем’єром Держради КНР Хе Ліфеном на саміті АСЕАН у Куала-Лумпурі (Малайзія). На порядку денному, принаймні офіційно, єдине головне питання — уникнення масштабної торговельної війни між США та Китаєм, що може боляче вдарити по світовій економіці. Днями, у типовому для себе стилі, Трамп заявив, що «США врешті-решт матимуть фантастичну для обох країн і світу торговельну угоду з Китаєм». Проте експерти не надто оптимістичні в оцінках.

Після здавалося непоганої телефонної розмови Трампа та Сі Цзіньпіна в середині вересня, вже на початку жовтня Китай оголосив про розширення обмежень на експорт рідкоземельних елементів і постійних магнітів. ТСН.ua вже неодноразово писав, що КНР контролює близько 70% їхнього видобування та ще 90% переробки. А це не лише удар по аерокосмічній та галузі виробництва електроніки, а й по оборонці, медицині та автомобільній промисловості. Причому мова не лише про вразливість США, а й усіх західних держав в умовах протистояння Заходу «осі зла».

Це вже не вперше Китай блокує експорт рідкоземельних елементів. Пекін запроваджував заборону в квітні цього року. Тоді Трамп щойно почав глобальну торгову війну, погрожуючи КНР 145% тарифами. В травні сторони досягли проміжної домовленості щодо взаємного зниження мит до 10 листопада. Проте в середині жовтня Пекін оголосив, що від 1 грудня 2025 року всі компанії, які мають будь-який зв’язок з іноземними оборонками, не зможуть отримати ліцензії на експорт рідкоземельних елементів. А це величезний удар не лише по американській, а й по всім ОПК західних країн. У відповідь Трамп пригрозив застосувати 100% мита до китайського експорту до США вже від 1 листопада.

За всім цим пильно спостерігає Путін, який, за оцінками багатьох експертів, може затягувати другий саміт із Трампом у Будапешті, щоб побачити, чим закінчаться переговори США та КНР, які знову в стані торговельної війни. Тож, як це може вплинути на переговори по врегулюванню війни Росії проти України, читайте в матеріалі ТСН.ua.

Трампу потрібні нові перемоги: що робитимуть Путін та Сі

Цього тижня Трамп вирушає у своє перше за час другого президентського терміну турне країнами Азії. Спочатку він планує відвідати саміт АСЕАН у Куала-Лумпурі (Малайзія), де 26 жовтня хоче особисто засвідчити укладення угоди про припинення вогню між Таїландом і Камбоджею. Це «врегулювання» вже входить до восьми закінчених війн у світі, про що постійно каже Трамп, жаліючись, що досі не отримав Нобелівську премію миру. Втім підписання угоди, як і особиста участь Трампа в саміті АСЕАН ще під питанням, бо прем’єр Таїланду заявляв, що не зацікавлений у подальшій участі США у «врегулюванні» з Камбоджею.

«Тріщить» й угода про припинення вогню в секторі Газа. Раз по раз президент США погрожує ХАМАСу знищенням, якщо насильства й вбивства триватимуть. Проте одразу після презентації мирного плану Трампа по Газі було зрозуміло, що втілити в життя його основні пункти — роззброєння ХАМАСу, виведення військ Ізраїлю, відбудова та подальше управління Газою — буде дуже складно, якщо взагалі можливо. Те ж саме стосується й прагнення Трампа будь-що укласти угоду з Путіним щодо заморожування війни Росії проти України по поточній лінії зіткнення.

У вівторок, 21 жовтня, очільник МЗС РФ Сергій Лавров вже фактично відкинув заклик Трампа (до Росії та України — Ред.) «зупинитися там де є», заявивши, що «припинення вогню ні до чого не призведе». Одразу після цього заступник Лаврова Сергій Рябков додав, що зустріч очільників російського МЗС й американського Держдепу, які в понеділок, 20 жовтня, поговорили телефоном, не планується. Хоча ще минулого тижня, після дзвінка Путіна Трампу, американський президент її анонсував як підготовчу перед самітом із очільником Кремля в Будапешті. Та й у Білому домі вже неофіційно розповіли американським ЗМІ, що не бачать необхідності в зустрічі Марко Рубіо з Сергієм Лавровим.

Все це відбувається на тлі невизначеності й щодо зустрічі Трампа та Сі Цзіньпіна в Південній Кореї на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Її анонсував як Скотт Бессент, так і сам Дональд Трамп, але китайська сторона мовчить, за виключенням рекомендацій Сполученим Штатам уникати «односторонніх примусів чи погроз». Західні експерти припускають, що Путін теж може затягувати другий саміт із Трампом у Будапешті, щоб побачити, чим закінчаться переговори США та КНР, які знову в стані торговельної війни. До того ж у вівторок ввечері, 21 жовтня, журналіст NBC News Гаррет Хааке дописав в Х, що підготовку двосторонньої зустрічі Трампа та Путіна в Будапешті призупинено.

Наступна п’ятирічка: як Сі та Путін хочуть знищити західний ОПК

Якраз цими днями в Пекіні проходить четвертий пленум XX скликання ЦК КПК. Офіційне питання порядку денного — розробка проєкту наступного п’ятирічного плану соціально-економічного розвитку Китаю до 2030 року. Проте ще від червня наполегливо ширилися чутки, що на цьому зібранні може постати питання наступника Сі Цзіньпіна, який очолює КНР вже 13 років. Достеменно невідомо, звідки пішла ця інформація. Одні експерти нагадують про кадрові чистки в НВАК (армії) через корупцію (крім посади генсека ЦК КПК, Сі ще й голова Центральної військової ради), інші кажуть про можливе невдоволення курсом 72-річного Сі Цзіньпіна як всередині країни, так і в зовнішній політиці.

Але на четвертому пленумі XX скликання ЦК КПК і не мали розглядати можливість заміни Сі чи оголошувати ім’я його можливого наступника. Про свої амбіції балотуватися вчетверте — нового генсека КПК мають обрати на 21-му з’їзді восени 2027 року — він ще не заявляв. До того ж не прозвучало жодного слова про майбутню зустріч лідерів США та Китаю, яку у вівторок, 21 жовтня, вкотре анонсував Дональд Трамп, допустивши щоправда, що вона може й не відбутися.

«Можливо, цього й не станеться. Можуть трапитися такі речі, що, наприклад, хтось скаже: „Я не хочу зустрічатися, це надто неприємно“. Але насправді це не неприємно. Це просто бізнес. У мене чудові стосунки з президентом Сі. Я сподіваюся укласти з ним гарну угоду. Я хочу, щоб він уклав гарну угоду для Китаю, але вона має бути справедливою», — сказав Трамп у вівторок, 21 жовтня, під час обіду з республіканськими законодавцями в Білому домі.

А от що точно було центральною темою пленуму XX скликання ЦК КПК, так це зовнішньоекономічна політика Китаю. У другий день зібрання Пекін провів велику зустріч із представниками понад 170 іноземних компаній та бізнес-палат, щоб запевнити, що нові обмеження КНР на експорт рідкоземельних елементів — це насправді відповідальний акт, спрямований на захист світового миру та стабільності. Хоча насправді, за словами експертів, все набагато серйозніше, а одна з головних цілей Пекіну — завадити Заходу переозброїтися, що збігається з інтересами Кремля.

Ще в квітні Китай запровадив нову систему ліцензування: для експорту будь-чого, що містить 0,1% рідкоземельних елементів, вироблених із використанням китайських технологій видобутку чи переробки, треба отримати дозвіл уряду КНР. А 9 жовтня Пекін оголосив, що від 1 грудня 2025 року всі компанії, які мають будь-який зв’язок з іноземними оборонками, не зможуть отримати ліцензії на експорт рідкоземельних елементів. На додачу КНР обмежуватиме їхній продаж країнам, які захочуть зробити накопичення.

Рідкоземельні елементи є у всьому, чим ми користуємося кожен день: мобільні телефони, комп’ютери, автомобілі тощо. Проте зараз, коли світ по суті ввійшов у нову гонку озброєнь, рідкоземи критично важливі для ОПК будь-якої країни. Наприклад, один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкоземельних елементів. Ракети «Томагавк», які Україна просила у США, підводні човни, радіолокаційні системи, розумні бомби, БПЛА — все це містить рідкоземи, без яких на сьогодні сучасна армія неможлива.

За словами експертів, монопольна позиція Китаю на переробку рідкоземів зараз навіть більша, ніж ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) коли-небудь мала щодо нафти. Так, цього тижня США уклали угоду з Австралією щодо розширення доступу Америки до рідкісноземельних елементів та інших критично важливих мінералів. Уряди країн спільно інвестуватимуть у низку шахт та переробних проектів в Австралії. Але на це потрібен час. Вже зараз виробництво F-35 сповільнюється, а за оцінками експертів CSIS, у нарощуванні потужностей із виробництва боєприпасів, купівлі передових збройових платформ та обладнання Китай випереджає США в 5-6 разів.

Це може вплинути й на постачання західними союзниками зброї Україні. ТСН.ua вже писав, що за даними Кільського університету, у липні-серпні, порівняно з першою половиною 2025 року, військова допомога з боку наших партнерів скоротилася на 43%. До того ж під загрозою не лише подальша підтримка України у війні з Росією, а й підготовка Заходу до глобального протистояння: США — з Китаєм, а європейських країн-членів НАТО — з Росією.

І тут інтереси Москви та Пекіна збігаються. За даними Euractive, в жовтні під час першого від 2018 року візиту китайських законодавців до Брюсселю для зустрічі з депутатами Європарламенту, представники КНР публічно поставили під сумнів право НАТО на існування.

«Я ще не чув, щоб це публічно заявляли в такий спосіб. Із точки зору Китаю, після розпаду СРСР більше немає жодної причини для існування НАТО. Я вважаю це абсурдним у світлі російської агресії проти України та країн Східної Європи», — сказав Енгін Ероглу, ліберальний німецький депутат Європарламенту, який очолив делегацію.

Також нагадаємо, як під час масованого російського обстрілу України в неділю, 5 жовтня, над Львівщиною зафіксували як мінімум три китайські розвідувальні супутники, які пролетіли над регіоном дев’ять разів, і могли передавати отримані дані Росії. До того ж 1 травня цього року Київ і Вашингтон підписали стратегічну угоду про надра, яка передбачає створення фонду для залучення інвестицій у видобуток корисних копалин, включаючи рідкоземельні метали. Чи вигідна Москві та Пекіну ця домовленість у той час, як КНР контролює 90% світової переробки рідкоземів, а Путін пропонує адміністрації Трампа вкластися в розробку російських родовищ і спільно на цьому заробляти?