День української писемності та мови – як цікаво його організувати для школярів

Як можна цікаво організувати День писемності та мови у класі, розповідає 24 Канал, користуючись порадами ресурсу "На урок".

Що відомо про День писемності та мови?

День української писемності та мови започатковане 27 жовтня 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".

Свято прив'язане до дня вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Коли пишуть Радіодиктант?

Традиційно у цей день пишуть Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. У 2025 році його писатимуть в понеділок 27 жовтня об 11 годині.

Радіодиктант започаткувала команда "Українського радіо" у 2000 році. Його мета – не перевірити вашу грамотність, а об’єднати українців навколо рідної мови. Сьогодні це подія, яка об'єднує українців не лише на Батьківщині, але й за кордоном. Сьогодні до створення текстів та його зачитування долучаються письменники, актори, військові. А пишуть його і дорослі, і діти в різних куточках – військові в окопах та вчені на полярній станції "Академік Вернадський".

А своїми успіхами та знаннями мови можна похвалитися, надіславши фото тексту організаторам та отримати відзнаку, якщо написано без помилок.

Цікаво! Переможницею "Радіодиктанту національної єдності-2024" стала львів'янка Христина Гоянюк, яка написала текст без жодної помилки. 78-річна жінка є багаторазовою переможницею та брала участь у написанні диктантів протягом 25 років поспіль.

До радіодиктанту можна долучитися на ресурсах.

• Радіодиктант можна слухати на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• дивитися на сайті та в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на ютуб-каналі Українського Радіо.

Про поради від Євгенії Кузнєцової, якими варто скористатися при написанні диктанту 24 Канал писав раніше. Ми також писали, які найпоширеніші помилки допускають українці під час написання – сплутування ненаголошених звуків е/и, написання власних назв, складних слів разом або з дефісом, слів з апострофом, та поради як їх уникати від вчительки Ірини Яцишиної.

Як цікаво провести цей день?

День української писемності та мови зазвичай проводять як святковий у школах, бібліотеках, будинках культури.

В закладах освіти проводять свято чи інші заходи присвячені мові – як для учнів усіє школи, так і для окремих класів.

А класним керівникам можна провести квест, брейн-ринг чи вікторину для учнів свого класу. А запитання / завдання можуть бути найрізноманітніші – і це не лише про знання правил мови.

Наприклад спочатку можна показати презентацію, подивитися пізнавальне відео, фільм, а тоді на його основі зробити вікторину. Чи підготувати ігрові завдання.

Клас можна поділити на невеликі команди, щоб вони придумали свої назви, гасла.

До прикладу, завдання можуть виглядати так:

1. Продовжити відомі вислови, цитати, строки з віршів.
2. Мовний "Крокодил". Це можуть бути і слова, і розділові знаки, і правила, і персонажі української літератури, і міста.
3. Знайти помилку в реченні. Наприклад росіянізм чи кальку. Або перекласти речення на українську мову.
4. Майстер слова. Створити якомога більше слів із заданого за певний час: гастроном, інформатика, лексикографія та інші.
5. Пригадати якомога більше слів на певну літеру.
6. Розшифрувати ребуси. Їх можна створити у спеціальному застосунку.
7. Розпізнати відомі фразеологізми на картинках та сказати, що вони означають.
8. Скласти розповідь з 3 – 5 речень, у якій всі слова розпочинаються з однієї літери.
9. Назвати слова паліндроми – око, дід, піп, заказ, кабак, мадам, шалаш, наган, потоп, ротатор, радар.
10. Створити філворди – завдання, де серед літер відшукуються слова, а тему взяти з мови чи літератури.
11. Намалювати стінгазету.
12. Зняти відео для тіктоку про мову – тут і зараз.

Фразеологізми в картинках / Всеосвіта

Як ще залучити школярів?

Організуйте школярам день виступу – читці чи декламатори. Це можуть бути вірші, тексти пісень, уривки з художніх творів, гуморески чи анекдоти. Нехай діти відчують себе акторами.

Навіть можна імпровізувати задавши тему чи завдання – виступ у Верховній Раді, перед гладіаторами, надихнути на похід, мотивуююча промова та інше.

Як створити цікаву презентацію?

Часто, до цього дня проводяться не лише шкільні свята, а й класні години, на яких класний керівник камерно та невимушено може розповісти про свято. А розповідь супроводити цікавою презентацією.

Сьогодні можливості ШІ дають змогу зробити це швидко. А 24 Канал пропонує вам ідеї тематичних слайдів.

Слайд 1: Про історію свята

День української писемності та мови – це день, коли ми згадуємо, що слово має силу.

• Започатковано 6 листопада 1997 року указом Президента України Леоніда Кучми №1241/97. • Відзначається щороку 27 жовтня (раніше – 9 листопада), у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника Кирила і Мефодія.
• Традиції свята: написання Радіодиктанту національної єдності, покладання квітів до пам’ятника Нестору, проведення конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
• Мова – це не просто засіб спілкування. Це наш дім, наша пам’ять, наша сила.

Слайд 2: Цікаві факти про українську мову

• Має понад 250 тисяч слів, а словник Бориса Грінченка містить понад 70 тисяч.
• Найдовше слово – "переосвідомлюватимеш" (23 літери).
• Найуживаніша літера – "п", найрідкісніша – "ф". Всі слова на літеру "ф" – запозичені.
• Унікальні слова: "тремтіння", "вишиванка", "запашний", "вишиванка", "барвінок" – вони не мають точних аналогів в інших мовах.
• Українська мова має 7 відмінків (включаючи кличний) – це більше, ніж у більшості європейських мов.
• У нашій мові є слова на літеру "и".
• В українській мові є особливість – можна писати вірші, казки, оповідки зі слів, які розпочинаються з однієї літери.

Біля білої берези блукав білий бородань.
Борода, брови були білі.
Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів.
Бандура болісно бриніла.

***

Пісні проспівали поскубані півні,
Приліг під порогом покусаний пес,
Полізли по пню печериці поживні:
Провіщують, певно, приємний процес.

Прокинься, побачищ подачку природи,
Північний періщив примхливий потік.
Парад парасольок підняв по погоді
Порепаний пень. Подивись, працівник!

Повітрям п`янким перехоплює подих,
Південним поривом пантрає поля,
Прелюдія поклику правил природних
Покою птахів повсякчас позбавля.

Слайд 3: Хто був основоположником сучасної української мови

Іван Котляревський – перший, хто заговорив українською в літературі.

• Його «Енеїда» (1798) – перший твір, написаний живою народною мовою.
• Він показав, що українська – придатна для поезії, гумору, глибини.
• "Енеїда".
• Котляревський переносить античний сюжет в українські реалії, тому Еней зустрічає в античному світі знайомі йому народи, які він називає "гішпанцями", "прусів", "татарами", "ляхами", "турчинами".
• Поема містить безліч етнографічної, фольклорної та побутової інформації про українців, описуючи їхні вірування, звичаї, страви, одяг та жарти та ігри.

Ігри:

"І у Панаса грати стала…, тут інші журавля скакали,
А хто од дудочки потів. І в хрещика, і в горюдуба,
Не раз доходило до чуба, як загулялися в джгута.
В хлюста, в пари, в візка іграли і дамки по столу совали…"

Одяг:

Одяг Ганни: "В червоній юпочці баєвій, в запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті і в ковтках…"

Одяг Енея: "штани і пару чобіток, сорочку і каптан з китайки,
і шапку, пояс з каламайки, і чорний шовковий платок".

• Сьогодні відомі кухарі відшукують рецепти та готують страви згадані у "Енеїді":

Пили на радощах сивуху і їли сім’яну макуху,…
І самі гарнії приправи з нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну і локшину на переміну,
Потім з підлевою індик; на закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу і з маком медовий шулик.
І кубками пили слив’янку, мед, пиво, брагу, сирівець,
Горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець.

• Котляревський – як той, хто запалив першу свічку в темряві мовного забуття. З нього почалася нова епоха українського слова.

Слайд 4: Чому важливо плекати українську мову

Бо її багато разів намагалися знищити — але вона вистояла.

• Українську мову забороняли щонайменше 134 рази, за даними деяких джерел, з царських часів до періоду СРСР. Деякі оцінки називають цифру 170 разів за 150 років. Ці заборони включали обмеження на використання в освітній, культурній та громадській сферах.
• Валуєвський циркуляр (1863): "не було, нема і не може бути української мови".
• Емський указ (1876): заборона друку, сцен, освіти українською.

• Радянські репресії проти українських письменників і мовознавців.

  І все ж – мова вижила, бо її берегли люди.

Слайд 5: Класики української літератури

Це ті, хто творив мову як мистецтво.

• Тарас Шевченко – поет свободи й душі народу.
• Леся Українка – голос сили, ніжності й філософії.
• Іван Франко – мислитель, поет, революціонер слова.
• Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська – творці глибини, прозових творів, які розповідали про життя українців.

Слайд 6: Сучасні українські письменники

Мова живе, коли її творять сьогодні.

• Сергій Жадан – поет урбаністики, свободи, болю.
• Оксана Забужко – філософиня мови, жіночого досвіду, історії.
• Андрій Любка – мандрівник слова, есеїст, романіст.
• Ірина Цілик, Катерина Бабкіна, Тарас Прохасько – голоси нової чутливості.

Слайд 7: Як ми можемо плекати мову?

• Читай українські книжки – вони як чарівні портали.
• Спілкуйся українською – навіть якщо помиляєшся.
• Слухай українську музику, пиши щоденник, твори.
• Переглядай фільми озвучені українською.

Мова – як квітка: її треба поливати щодня. До речі, українська мова, одна з найпопулярніших для вивчення іноземцями у багатьох лінгвістичних застосунках. Тому пишайся, що ти її носій і намагайся використовувати якомога більше слів з 250-тисячного запасу.