Долар розганяється — гривня девальвує

Відтепер ці події відбуваються без аномального дисконту й радикально штучного курсу. І річ не лише в тім, що на Україну тисне МВФ. Внутрішніх чинників також достатньо. Тим більше що вже майже чотири роки триває війна. Тож девальвація гривні неминуча. Питання полягає лише в тому, як швидко, на яку глибину та які існують ризики. Тут дійсно можливі варіанти.

Знову в фаворі

Ще в першій декаді жовтня на пропозицію придбати долар США валютники кривилися та пропонували копійчаний курс. Тож усі, хто купив валюту кілька тижнів тому, змогли зробити це з великим дисконтом. Тепер за «Франкліна» доведеться віддати більше гривень. На ринку розворот — шлях від 41,15 до понад 42 грн/дол. чорний ринок пролетів майже миттєво. І назад уже навряд чи повернеться.

Ще на початку серпня ZN.UA попереджало про непрості часи для гривні. Тепер за «жовтою» карткою їй показали «червону». Перебіг дискусій України та МВФ підсвітив Bloomberg. Міжнародний валютний фонд під час перемовин про новий 8-мільярдний кредитний пакет акцентує:

• фінансове становище України надзвичайно важке;
• контрольована девальвація гривні наповнить бюджет і зміцнить фінанси.

Проте відомо, що НБУ чинить опір, посилаючись на інфляційні ризики й громадські настрої.

Однак цього разу побажання МВФ щодо курсу гривні буде враховано, щоправда, лише частково.

Доларова економія

У Нацбанку заговорили про економію ще у вересні. Відразу кілька членів комітету з монетарної політики НБУ під час дискусії акцентували увагу на необхідності «економії міжнародних резервів для збереження їх на достатньому рівні й утримання макрофінансової стійкості».

Це був ранній маркер процесу «операція девальвація». Той, хто його почув, мав лаг часу на «перевзування» власних фінансів.

Інший маркер — валютні інтервенції. Вони зменшилися й стали вже більш обережними, незважаючи на те, що попит зріс. Саме тому курс національної грошової одиниці дуже швидко «просів» на міжбанку.

При цьому від попередньої стратегії занадто переоціненої гривні втратили держбюджет, золотовалютні резерви, вітчизняні виробники, а отже, й звичайні платники податків. Крім імпортерів, виграли валютні спекулянти та відносно незначний заможний прошарок населення, яке спожило левову частку некритичного імпорту.

Валютні ОВДП, депозити й «вклади під подушку»…

Тож, найшвидше, найближчим часом спостерігатимемо чергову хвилю «валютизації» країни. Це проявиться у такому:

• зростанні частки валютних депозитів;
• збільшенні валюти «під подушкою»;
• купівлі переважно валютних ОВДП;
• ще більш короткострокових гривневих активах.

Тепер «дорога» валюта на новорічні свята стане основним курсоутворюючим фактором листопада та грудня.

Звісно, МВФ у команді з українським Мінфіном просять НБУ пришвидшити девальвацію гривні. Але НБУ не форсує процесу в очікуванні рекордних значень у золотовалютній скарбниці наприкінці року. Регулятор і надалі вибудовує архітектуру фінансування дефіциту бюджету внутрішніми запозиченнями. А для цього йому потрібно, щоб гривня була привабливою. Тому слід орієнтуватися, що розмір девальвації за підсумкам наступного року не перевищить гривневої винагороди депозитів, цінних паперів та інших інструментів.

Наскільки насправді міцно Нацбанк тримає кермо, побачимо вже незабаром.

Червона лінія для валютного ринку

У проєкті держбюджету на 2026 рік уряд заклав розрахунковий середньорічний курс 45,7 грн/дол., а курс євро — 49,4 грн/євро. Це співмірно з Форекс євро/долар 1,08, але, на жаль, нереально. Коридор для пари євро/долар наступного року 1,12–1,15 усе ж реальніший. Тобто ймовірність корекції існує, проте не в таких значних розмірах. У такому разі бюджетний орієнтир 49,4 грн/євро відповідатиме 44 грн/дол., що нижче маяка в держбюджеті.

Тобто, крім розміру золотовалютних резервів, іншим важливим індикатором для курсу гривні слугуватиме поведінка основної валютної пари на міжнародному валютному ринку. Приміром, допустити євро по 53 грн плюс на міжбанку — це означало б надвисоку інфляцію в Україні, що змушуватиме знаходити додаткові кошти не лише на потреби оборони, а й на соціальні видатки.

Тому завдання регулятора на наступний рік — спробувати пройти між крапельками. У разі появи «білого», «чорного» або ж «сірого» лебедя динаміка валютного ринку (форма траєкторії, швидкість, прискорення) може модифікуватися залежно від кольору «птаха».

Проте сьогодні щоденне очікування девальвації гірше, ніж сама девальвація. Коли ж буде випущено пару, гравці ринку на певний час отримають горизонт стабільності.

Наразі всі, здається, розуміли, що долар по 41 — це ірраціонально, а девальвація долара майже на 3% (якщо порівнювати міжбанк у січні й торги на початку жовтня) — це тимчасово.

До речі, за десять місяців цього року витрати з резервів на інтервенції становили 31 млрд дол. Тож чекаємо на контрольований дозований девальваційний процес.

Що робити?

Бігти в обмінний пункт завтра зранку чи витрачати гривню, відкладену на життєві потреби, не варто. Та й регулятор не може допустити різких рухів, адже на його плечах обов’язок зберегти привабливість гривневих активів. Тому курс гойдатиметься.

Обираючи стратегію для власних фінансів, пам’ятаємо: гривня в стійкому девальваційному тренді, але вгадати локальне дно і «загони оленів» (на сленгу валютників означає купити валюту в період паніки) нереально.

Гривнева ліквідність наразі обмежена, фінансові ризики першої половини наступного року помірні, а отже, регулятор зможе:

• надалі виконувати функцію водія валютного ринку;
• визначати рамки дозволеної девальвації гривні;
• трохи економити валютні резерви, зменшуючи інтервенції на міжбанку;
• помірним плавним ослабленням курсу гривні допомагати Мінфіну в його завданні амортизувати гігантський дисбаланс у бюджеті країни.

До речі, наразі склалися обставини, сприятливі приведенню курсу долара до більш реалістичного саме зараз:

• інфляційні процеси пригальмували;
• долар дещо стабілізувався відносно євро;
• готівкові апетити населення пригнічені (доходи не дуже, а черга зимових свят попереду);
• ЗВР будуть рекордними за підсумкам року.

Долар «під ялинку» буде сильним

Не так уже й давно на Новий рік населення та бізнес закуповувалися товарами, тому курс долара «під ялинку» був непристойно низький. Але останніми роками все відбувалося з точністю до навпаки. І фактично келих вина на Новий рік піднімається разом із доларом.

Нині маємо прогноз МВФ. Так, середньорічний курс гривні до долара становитиме 2025 року 42,5 грн/дол. Причому, крім рекомендацій МВФ, існують і інші причини послаблення гривні:

• попереду Новий рік, який населення воліє зустрічати з валютою;
• курс валют відносно низький, отже, запасатися імпортом для святкової торгівлі вигідно (цифри торговельного балансу за підсумками року ще більше здивують);
• триває сезон енергетичного імпорту. Україна веде переговори з міжнародними партнерами про збільшення приблизно на 30% імпорту природного газу. Здогадатися, яка вартість газу на світових ринках на старті зимового сезону, зовсім неважко. Конкретні кошти на ці потреби на сьогодні ще шукають;
• потребує валюти необхідний додатковий військовий та інший критичний імпорт;
• високі безпекові ризики;
• Мінфін потребує більше коштів у держбюджет (більше надходжень від експорту та більше мита при імпорті).

Тож сьогоднішні «солодкі» валютні курси ненадовго. Практика показує, що не так часто МВФ вгадує реальне співвідношення гривні до долара. Але в нашому випадку долар «під ялинку-2026», найшвидше, перебуватиме на позначці близько 42,50 грн за один «зелений». І цього разу це станеться.

P.S. Готівковий долар знову «вискочив» вище за міжбанк (МБ). До середини жовтня готівка була найчастіше нижчою за МБ на 10–20 коп. Тепер готівка на 15–25 копійок вища. Усе розвернулося на 180 градусів.

Наразі готівка — локомотив і вектор, а НБУ й надалі ллє резерви на курс, у який із середини жовтня не вірять навіть школярі.

Коли готувалася стаття, прийом готівкового долара досягнув уже 42,03 грн, євро — 48,9 грн.