Космический щит, дроны и Стража восточного фланга: о какой оборонной политике договаривается ЕС

У четвер 23 жовтня лідери Євросоюзу на засіданні Європейської ради у Брюсселі обговорять плани посилення обороноздатності ЄС до 2030 року.

Ці плани прописані у презентованій минулого тижня Єврокомісією оборонній "дорожній карті".

За даними "Європейської правди", питання не є проблемним: пропозиції Єврокомісії будуть підтримані.

У проєкті фінального комюніке Європейської ради – висновків, текст яких є в нашому розпорядженні, лідери ЄС закличуть до реалізації "дорожньої карти", причому "швидкими та масштабними темпами".

Тим важливіше детальніше розглянути, що пропонує Єврокомісія і за рахунок чого (і коли саме) Європа планує забезпечити свою безпеку.

Що пропонує Єврокомісія?.

"Дорожня карта" – документ досить конкретний, що не є притаманно більшості документів Євросоюзу.

Він визначає основні задачі та дає чіткі часові маркери для їх виконання (про це – в останньому розділі цього тексту).

Головною зовнішньою загрозою для ЄС визначається, звісно, Росія.

А відповідно, ключові пріоритети: захист східного флангу, закриття "пробілів" у забезпеченні пріоритетними видами зброї та боєприпасів, спільне планування закупівель та оборонного виробництва, покращення військової мобільності між державами ЄС.

"Дорожня карта" була підготовлена Єврокомісією на доручення Європейської ради.

У висновках саміту ЄС у червні йдеться про необхідність "представити "дорожню карту"… на жовтневому засіданні 2025 року та обговорити подальші кроки у реалізації цілей оборонної готовності".

І ось 16 жовтня 2025 року Європейська комісія у Брюсселі представила документ на 16 сторінок, адресований Європейському парламенту, Європейській раді та Раді ЄС, під назвою "Зберігаючи мир – Дорожня карта оборонної готовності 2030".

Документ визначає етапи та індикатори для реалізації планів, описаних у Білій книзі з питань оборонної готовності – плані оборонної політики ЄС до 2030 року, презентованій єврокомісаром з питань безпеки Андрюсом Кубілюсом цієї весни.

"Те, що Європа та її держави-члени зроблять протягом решти цього десятиліття, визначить безпеку континенту на все століття.

До 2030 року Європа має сформувати достатньо потужну оборонну позицію, щоб переконливо стримувати своїх противників і реагувати на будь-яку агресію", – йдеться у преамбулі до документа.

Головним джерелом загрози для ЄС "дорожня карта" очікувано визначає Росію:.

"мілітаризована Росія становить постійну загрозу для європейської безпеки у найближчій перспективі".

Також "карта" наголошує на важливості співпраці Євросоюзу з НАТО.

"У всіх напрямках, визначених у цій "дорожній карті", співпраця між ЄС і НАТО є ключовою, адже трансатлантичний альянс залишається незамінною опорою безпеки Європейського Союзу.

Така співпраця забезпечить максимальну узгодженість і взаємне підсилення, уникаючи непотрібного дублювання зусиль", – підкреслюють автори документа.

Ціна безпеки.

Робота попереду справді велика, адже Євросоюз має позаду десятиліття недостатніх інвестицій у сферу оборони.

Загалом, за даними ЄС, зобов’язання, ухвалені союзниками на саміті НАТО у червні 2025 року щодо досягнення нової базової цілі оборонних витрат у 3,5% ВВП до 2035 року, вимагатимуть упродовж наступного десятиліття сталих витрат державами ЄС на рівні щонайменше додаткових 288 млрд євро щороку.

Варто констатувати, що зростання оборонних бюджетів членів ЄС вже вражає динамікою.

Так, за даними Єврокомісії, держави-члени збільшили оборонні бюджети з 218 млрд євро у 2021 році до 343 млрд у 2024-му.

Очікується, що у 2025 році загальна сума оборонних бюджетів держав ЄС сягне 392 млрд євро.

Оборонні інвестиції ЄС у 2024 році зросли на 42% порівняно з попереднім роком.

А саме – до 106 млрд євро, а закупівля нового обладнання досягла 88 млрд євро.

Ще у 2007 році держави-члени домовилися спрямовувати 35% своїх оборонних інвестицій на спільні закупівлі, однак цей показник досі не перевищує 20%.

Більш того, наразі менше ніж 50% оборонного обладнання закуповується всередині ЄС, тоді як постачальники з-за меж Європи продовжують збільшувати свою частку на ринку: цю ситуацію у ЄС також хочуть змінити.

Для реалізації мети вже розробили нові інструменти ЄС, зокрема Європейську програму оборонної промисловості (European Defence Industry Programme, EDIP), а також програму Re.

Arm Europe, яка до 2030 року має мобілізувати до 800 млрд євро на оборонні інвестиції, зокрема через нові фінансові інструменти, такі як SAFE (150 млрд євро кредитів на оборону).

"Держави-члени є і залишатимуться суверенними у питаннях національної безпеки та оборони", наголошують у Єврокомісії, проте "складний ландшафт загроз вимагає, щоб держави-члени діяли спільно, а не розпорошували зусилля на неузгоджені національні ініціативи".

Перша лінія оборони – Україна.

"Україна залишається першою лінією оборони Європи та невід’ємною частиною європейської системи безпеки й оборони, і ЄС продовжуватиме підтримку та поглиблену співпрацю з Україною", – йдеться в "дорожній карті".

Україну і справді розглядають в ЄС нині як "ключовий елемент європейських зусиль із забезпечення оборонної готовності".

Зокрема, Європа хоче отримати вигоду від бойового досвіду України, її інноваційних досягнень, ефективно налагодженої взаємодії цивільного та військового секторів і нарощених промислових потужностей.

Рамка довгострокових гарантій безпеки для України від ЄС, згідно з "дорожньою картою", базуватиметься на таких засадах:.

стабільні правові домовленості;.

передбачуване багаторічне фінансування та військове постачання;.

інтеграція оборонної промисловості у Європейську оборонно-технологічну та промислову базу;.

зв’язок із процесом вступу України до ЄС і післявоєнною відбудовою.

Саме для реалізації цих засад наразі Єврокомісія працює над запровадженням "репараційних позик" (reparation loan) для України, які фінансуватимуться за рахунок грошових залишків, пов’язаних із замороженими російськими активами.

"Це дозволить створити передбачуване багаторічне фінансування для України та забезпечити її постійний доступ до потоку високотехнологічного військового обладнання – переважно з європейської та української оборонної промисловості – відповідно до потреб поля бою.

Такий механізм стимулюватиме промислові партнерства з європейськими компаніями для інновацій і масштабування виробництва", – йдеться у пропозиції Єврокомісії.

Ще один важливий аспект співпраці України та ЄС – створення Дронового альянсу.

Він має сприяти створенню спільних підприємств між українськими та європейськими компаніями за межами України, які поєднуватимуть європейські технології з українським досвідом і знаннями.

Україна також братиме повноцінну участь у реалізації фінансових інструментів ЄС, таких як SAFE та EDIP/Інструмент підтримки України (Ukraine Support Instrument, USI), щоб забезпечити закупівлю обладнання для України, спільно з Україною і, наскільки можливо, з української промисловості.

"Залежно від досягнутого прогресу, в першій половині 2026 року може бути розглянута можливість створення додаткової, орієнтованої на Україну ініціативи для стимулювання подальшої співпраці", – йдеться в "дорожній карті".

За мету ставиться те, щоб українська оборонна промисловість була повністю інтегрована з європейською, щоб забезпечити масштаб виробництва для України та максимально використати потенціал українських виробників для потреб європейської оборони.

"Коаліції спроможностей" та протидія дронам.

Основою оборонної готовності є забезпечення того, щоб Європа мала повний спектр спроможностей, необхідних для стримування будь-якої агресії та захисту своїх кордонів – на суші, у повітрі, на морі, а також своїх мереж і активів у кіберпросторі та космосі.

Єврокомісія визначила вісім пріоритетних напрямків, на яких сфокусується оборонна стратегія ЄС:.

протиповітряна та протиракетна оборона;.

артилерійські системи;.

ракети та боєприпаси;.

дрони та засоби протидії дронам;.

військова мобільність;.

сухопутний бойовий потенціал;.

морські спроможності;.

стратегічні засоби забезпечення;.

кібербезпека, штучний інтелект, радіоелектронна боротьба.

Розвивати кожен з цих напрямків держави ЄС будуть разом.

За образом і подобою "коаліцій" з допомоги Україні будуть створюватися "коаліції спроможностей ЄС" для спільного придбання або виробництва тих чи інших необхідних озброєнь – дронів, систем ППО, боєприпасів тощо – чи закриття інших оборонних потреб.

У кожному проєкті визначатимуться держави-лідери та співлідери, відповідальні за усунення конкретних оборонних прогалин – з чіткими цілями та графіками виконання.

Єврокомісія визначила список флагманських проєктів, які є пріоритетними для реалізації: Європейська ініціатива з протидії дронам (European Drone Defence Initiative) – колишня "стіна дронів", Варта східного флангу (Eastern Flank Watch) – проєкт з посилення оборони держав, які межують з Росією та Білоруссю, або мають морський кордон на сході континенту, Європейський повітряний щит (European Air Shield) – інтегрований багаторівневий захист від повітряних та ракетних загроз, та Європейський космічний щит (European Space Shield) – забезпечення захисту та стійкості космічних активів ЄС.

Варто звернути увагу, що розрекламована вже раніше європейськими посадовцями "стіна дронів" тепер перетворилася на Європейську ініціативу з протидії дронам.

З регіонального проєкту антидронова ініціатива стала загальноєвропейською.

"Європейські протидронові спроможності мають базуватися на уроках, здобутих в Україні, щодо ключової цінності створення інноваційних екосистем дронів та протидії дронам… Це можливість для Європи перейняти український досвід інновацій у військових технологіях, і вона буде пов’язана з пропонованим Дроновим альянсом з Україною", – йдеться в "дорожній карті" ЄС.

Мережа протидії дронам буде адаптована для цивільного, військового та подвійного використання і допоможе також реагувати на загрози, не пов’язані з обороною, характерні для будь-якого кордону ЄС.

Наприклад: контроль міграційних потоків, боротьба з організованою злочинністю, захист критичної інфраструктури тощо.

"Антидронова ініціатива" стане центральною частиною флагманської ініціативи "Варта східного флангу", яка має на меті нарощування спроможностей держав-членів на східному кордоні ЄС на суші, у повітрі та на морі.

"Варта" інтегруватиме системи протиповітряної оборони та протидії дронам із комплексом наземних оборонних систем, забезпеченням морської безпеки у Балтійському та Чорному морях, системами підвищеної ситуаційної обізнаності, а також внутрішньої безпеки та управління кордонами.

Східний фланг є особливо вразливим через відсутність безперервних і взаємосумісних транс’європейських транспортних мереж.

Саме тому військова мобільність, переміщення військ і військової техніки територією Європи досі залишається проблемним питанням.

ЄС вже визначив понад 500 проєктів, які мають закрити "вузькі місця", потреби у фінансуванні яких оцінюються приблизно у 100 млрд євро.

А незабаром буде представлено амбітний пакет заходів із військової мобільності, який включатиме пропозиції щодо створення уніфікованої нормативної бази для загальноєвропейського простору військової мобільності – з мережею сухопутних коридорів, аеропортів, морських портів і допоміжних елементів, що забезпечуватимуть безперешкодне транспортування військ і військової техніки територією ЄС у разі необхідності, у тісній координації з НАТО.

Також Єврокомісія планує модернізацію та підсилення внутрішнього ринку оборонної продукції.

Для цього готуються ще два документи – "Комплексний план (Omnibus) з оборонної готовності" та "Міні-Omnibus" у сфері оборони".

"Усі заходи мають здійснюватися у тісній співпраці з НАТО та доповнювати його регіональні плани територіальної оборони", – наголошують в Єврокомісії.

Коли ЄС хоче реалізувати заплановане.

До кінця 2025 року: Ухвалення Інструменту підтримки України (Ukraine Support Instrument) у межах EDIP і "репараційних позик".

Виконання ініціативи високого представника щодо 2 мільйонів артилерійських боєприпасів для України.

Європейська рада має окремо затвердити Європейську ініціативу з протидії дронам та Варту східного флангу, Європейський повітряний щит та Європейський космічний щит як пріоритетні флагманські ініціативи.

Єврокомісія створює Технологічні альянси для оборони (Tech Alliances for Defence), що поєднають технологічних інноваторів з оборонними підприємствами в державах-членах.

Очікується завершення ухвалення Defence Readiness Omnibus та "Міні-Omnibus".

Перший квартал 2026 року: Включення України до європейських "коаліцій спроможностей" та запуск Дронового альянсу Україна-ЄС.

Підготовка пропозицій щодо додаткових заходів для стимулювання швидкої військової підтримки України державами-членами.

Мають бути остаточно сформовані "коаліції спроможностей" держав-членів ЄС – з тим, щоб усунути всі прогалини до 2030 року.

Запуск флагманської ініціативи з протидії дронам та проєкту "Варта східного флангу".

До середини 2026 року: Запуск Європейського повітряного щита.

Запуск Європейського космічного щита.

Єврокомісія проведе перший щорічний Оборонно-промисловий саміт (Defence Industrial Summit).

До кінця 2026 року: Ухвалення пакета заходів із військової мобільності Європарламентом та Радою ЄС.

Європейська ініціатива з протидії дронам та Варта східного флангу мають вийти на початкову спроможність.

До кінця 2027 року: Повна реалізація Європейської ініціативи з протидії дронам.

Створення загальноєвропейського простору військової мобільності, введення в дію нового інструменту військової мобільності в межах механізму "З’єднуючи Європу" (Connecting Europe Facility).

До кінця 2028 року: Варта східного флангу виходить на повну функціональність.

До 2030 року: Починає працювати загальноєвропейський ринок оборонного обладнання, зі спрощеними та гармонізованими правилами.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі.