Перехід на зимовий час: відколи й чому переводять годинник та як це впливає на здоровʼя

В Україні переходять на зимовий час традиційно останньої неділі жовтня. У ніч з суботи на неділю, 26 жовтня 2025 року о 4 ранку, стрілку годинника потрібно перевести на одну годину назад. Більшість електронних пристроїв перейдуть на новий час автоматично, але механічні або не під’єднані до інтернету пристрої необхідно переводити вручну.

«Главком» пояснює, для чого існує зміна часу навесні та восени, а також проаналізував досвід інших країн та вплив переведення годинників на організму.

Чому й відколи переводять годинники

Чи переводять годинники інші країни Європи? Так. Ба більше, у світі понад 60 країн використовують цей метод. У Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії так само практикують зміну часу. Однак, уже багато років поспіль, Європа задумується над тим, щоб скасувати переведення.

Переводити годинник залежно від сезону ще 1784 року вигадав тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін. Він підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, і скільки увечері спалюють свічок, перш ніж лягти спати. Порахував Франклін і кількість електроенергії, яку зможуть заощадити фабрики й заводи, коли робота триватиме за денного світла. Тож ідея з переведенням годинників була виправдана потребою в економічній ощадливості.

Вперше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку і на годину назад взимку провели 1908 року у Великій Британії. На початку минулого століття перехід на літній і зимовий час пропонував також лондонський підрядник Вільям Віллетт. Він аргументував це можливістю економити електроенергію.

Першою країною, яка офіційно впровадила літній час (зимовий – це стандартний час, за яким вівся облік до цього) стала Німеччина у 1916 році. Це було пов’язано з серйозними ресурсними дефіцитами в країні під час Першої світової війни. Через два роки сезонний перехід ввели також у Сполучених Штатах, а згодом ідею підтримали ще понад 100 країн (згодом деякі почали відмовлятися).

Щорічний перехід на літній час і повернення на поясний (зимовий) зараз використовують приблизно у 60 країнах

фото з відкритих джерел

Тож годинники переводять із двох причин: через традицію відповідності біологічному календарному часу та для заощадження електроенергії.

Чому в Україні переводять годинники

Тривалий час в Україні точаться запеклі дискусії з приводу переводу стрілок годинників на зимовий і літній час. Депутати Верховної Ради вже давно не можуть порозумітись з цього приводу.

Україна разом із республіками СРСР 1981 року теж почала переводити годинники задля економії електроенергії та подовження світлового дня. На початку 1990-х в Україні спробували відмовитися від сезонного переходу, однак 1992 року переведення годинників знову відновили, врахувавши порядок обчислення часу, який діє в Європі.

Український уряд 1996 року затвердив постанову, яка регулює порядок переведення стрілок годинника. Нею українці послуговуються і досі.

Переведення годинників на зимовий і літній час справді впливає на економію електроенергії в побуті та на підприємствах, але не дуже суттєво. Водночас така традиція негативно впливає на здоров’я людей через примусову перебудову біологічних ритмів організму. Це впливає на сон, самопочуття людей і внаслідок цього – на працездатність.

У 2011 році ухвалили постанову про скасовування переходу на зимовий час, але пізніше документ був анульований.

У 2021 році Верховна Рада провалила голосування у другому читанні та в цілому за законопроєкт, який мав скасувати в Україні перехід із зимового часу на літній і навпаки. Відповідно до нього Україна мала лишитися на зимовому часі.

Прихильники зміни часу впевнені, що такий перехід економить електроенергію та енергоносії. Противники вважають, що це призводить до порушення біоритмів людини й погіршення здоров’я.

У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про скасування переведення годинників. Законопроєкт №4201 передбачав встановлення зимового часу (GMT +2) як постійного протягом усього року, тож переведення годинників у листопаді мало стати останнім. Закон не набув чинності, оскільки президент не підписав його.

В Україні розгорівся скандал через переведення годинника. Так, історик та громадський діяч Володимир В'ятрович сказав, що закон про скасування літнього часу – це відверто антиєвропейський крок. Історик вказав, що таке рішення означає, що сонце влітку вставатиме ледь не о третій годині, а у жовтні темрява наставатиме ще під час робочого дня. Через це значно збільшаться витрати енергії, з якою у нас і так катастрофа і для економії якої і придумано літній час.

Академія наук вищої школи звернулася до Володимира Зеленського із закликом накласти вето на закон про скасування переходу на літній час, ухвалений Верховною Радою 16 липня. Президент установи Олександр Наконечний вважає, що за таких умов світло витрачатиметься марно. Науковець стверджує, що на сьогодні немає визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б свідчили про серйозний вплив переведення годинників на здоров’я.

У яких країнах не переводять годинники

Через сумнівну економію енергоресурсів і негативний вплив на здоров'я багато країн світу з часом відмовилися від переходу на літній і зимовий час. Наприклад, годинники не переводять Ісландія, Казахстан, Грузія, Японія та Білорусь.

2019 року Європарламент підтримав рішення скасувати переведення годинників від 2021 року, однак остаточного рішення немає й досі. Насправді кожна країна Євросоюзу мала б самостійно вирішувати, за яким часом жити. Наразі більшість країн Європи переводять годинники щороку в березні та жовтні.

Як перехід на зимовий час впливає на організм

Учені з Каролінського інституту у Швеції провели велике дослідження та прийшли до висновку, що перехід на зимовий час в останню неділю жовтня супроводжується зниженням ризику серцевого нападу в понеділок. Головною причиною цього є зміни в тривалості сну, які впливають на функціонування серцево-судинної системи.

Восени переведення годинників найчастіше сприймається організмом трішки легше, адже з’являється можливість на одну годину довше поспати. Адаптація до нового часу потребує уваги та дбайливості. Щоб полегшити цей процес, «Главком» підготував кілька корисних порад:

Нормалізуйте свій сон заздалегідь: почніть регулювати свій режим сну за тиждень до переведення годинника. Це допоможе вашому організму плавно пристосуватися до нового графіку.
Більше часу проводьте на свіжому повітрі та відпочивайте: активні прогулянки й насолода природою допоможуть зміцнити ваше фізичне та психічне здоров’я.
Зменшуйте стрес: постарайтеся уникати сильного стресу під час переведення годинника, оскільки стрес може погіршити пристосування до нового часу.
Звертайте увагу на харчування: збалансована дієта з правильним режимом харчування допоможе підтримати ваш організм під час зміни годинника.
Додатково, варто врахувати релаксаційні методи, такі як медитація, дихальні практики та йога. Вони також можуть бути корисними для зменшення стресу і покращення вашого фізичного та емоційного стану в період переходу на новий час.

Восени та взимку світловий день коротшає, а через погодні умови люди більше часу проводять в приміщенні. В результаті вони отримують мало світла, що може призводити до погіршення настрою, втомлюваності, болю в м’язах та порушення сну.

Втрата світлої години ввечері після осіннього переведення годинника може спровокувати сезонний афективний розлад – депресію, яка пов’язана з нестачею денного світла. Результати дослідження, опублікованого в журналі Еpidemiology, демонструють, що у перші дні після переведення годинника на зимовий час на 11% збільшується кількість нових діагностованих депресій у порівнянні з іншими періодами року.