Перші санкції Трампа проти Росії: як вони допоможуть Україні та вплинуть на друзів Путіна

У середу, 22 жовтня, під час візиту генсека НАТО Марка Рютте до Вашингтона та його зустрічі з Дональдом Трампом, Міністерство фінансів США запровадило санкції проти великих російських нафтових компаній — «Роснафти» та «Лукойла» — закликавши Москву негайно погодитися на припинення вогню.

Це перші антиросійські санкції Трампа за дев’ять місяців його другого президентського терміну. До того ж це сталося одразу після чергових ядерних погроз Путіна. У середу, 22 жовтня, Росія провела тренування сил «ядерної тріади». Зокрема міжконтинентальну балістичну ракету «Ярс» запустили з космодрому «Плесецьк» у напрямку полігону «Кура» на Камчатці, що неподалік від американського кордону.

Кремль відреагував лише в четвер, 23 жовтня. Божевільний заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв, який раз по раз погрожує Заходу «ядерним попелом», назвав США супротивником, а нові американські санкції — «актом війни проти Росії». Також він анонсував нові удари по Україні «найбільш різною зброєю». Проте навіть прореспубліканський телеканал Fox News у середу, 22 жовтня, в інтерв’ю з Рютте після його переговорів із Трампом, вкотре показав графічну схему російських ударів по Україні, кількість яких щоразу суттєво збільшувалася після телефонних розмов Трампа з Путіним та їхнього саміту на Алясці в середині серпня.

Тож, що означають перші санкції Трампа проти «Роснафти» та «Лукойла»? Чому вони б’ють не лише по Росії, а й по друзям Путіна? Та як це допоможе Україні? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Будапешта не буде: Трамп вперше діє з позиції сили

У середу, 22 жовтня, під час зустрічі з Марком Рютте в Овальному кабінеті, Дональд Трамп заявив, що довго чекав, але зараз таки настав час запровадити санкції проти Росії. У відповідному повідомленні американського Мінфіну зазначається, через відмову Путіна припинити війну, під санкції потрапили дві найбільші російські нафтові компанії — «Роснафта» та «Лукойл» (та 34 їхні дочірні компанії) — які фінансують військову машину Кремля.

«Щоразу, коли я розмовляю з Володимиром, у нас хороші розмови, але вони ні до чого не приводять. Це величезні санкції. Вони дуже масштабні, спрямовані проти двох великих нафтових компаній. Сподіваємося, вони не триватимуть довго. Сподіваємося, війна буде врегульована», — додав Трамп, також зазначивши, що другого саміту з Путіним у Будапешті найближчими тижнями не буде, бо американському президенту «це (його проведення — Ред.) здалося неправильним».

За президентства Джо Байдена Мінфін США постійно запроваджував додаткові точкові санкції проти юридичних і фізичних осіб, які допомагали російській державній машині обходити діючі обмеження. Наприклад 15 січня 2025 року, за шість днів до інавгурації Трампа, Мінфін США санкціонував 150 організацій та осіб у Росії, Китаї і Киргизстані, які підтримували російський ОПК. Такі точкові санкції треба запроваджувати постійно, бо Путін і його друзі знаходять нові шляхи обходу західних обмежень. Тож адміністрацію Трампа критикували не лише за відсутність нових, а й за невиконання вже діючих санкцій.

Проте запровадженням санкцій проти «Роснафти», «Лукойла» та 34 їхніх дочірніх компаній, Трамп перевершив всі очікування. Дійсно, вже умовно від завтра ці обмеження не перекриють потік нафтодоларів до бюджету РФ. Проте це перші за роки повномасштабного вторгнення санкції, які повністю блокують діяльність «Роснафти», «Лукойла» та їхніх дочок. До цього США, Британія та ЄС запроваджували лише секторальні й директивні обмеження на певні види фінансових операцій, дії із цінними паперами та боргами тощо.

Саме на «Роснафту» та «Лукойл» припадає 47% морського експорту російської сирої нафти. Санкції Трампа хоч і призвели до зростання світових цін на нафту на 5%, проте вони відрізали ці дві найбільші російські нафтові компанії від доларової фінансової системи. Тепер будь-яка компанія в будь-якій точці світу, яка співпрацюватиме з «Роснафтою», «Лукойлом» чи їхніми дочками, потрапить під вторинні санкції США. Але станом на зараз головне питання — як на ці санкції Трампа відреагують найбільші покупці російської нафти.

Відповідь Китаю та Індії: козир Трампа на зустрічі з Сі

ТСН.ua вже неодноразово писав, що Китай, Індія та Туреччина купують найбільше російської нафти й нафтопродуктів. Разом торік вони імпортували енергоресурсів РФ на $174,46 млрд. Для порівняння, до механізму PURL — програма закупівель американської зброї для України коштом європейських країн, яку координує НАТО — за три місяці його існування надійшло лише $2 млрд.

Вже в четвер зранку, 23 жовтня, Bloomberg і Reuters, посилаючись на керівників індійських НПЗ, повідомили, що американські санкції майже унеможливлять імпорт російських нафтопродуктів від 21 листопада цього року. Мінфін США дав місяць, щоб іноземні компанії закрили всі свої операції з «Роснафтою», «Лукойлом» чи їхніми дочками.

Ближче до вечора четверга, 23 жовтня, Reuters повідомив, що через побоювання американських санкцій чотири китайські державні нафтові компанії також призупинили морський експорт російської нафти. Разом із цим майже половина сирої нафти, яку Китай закуповує у Росії, надходить по нафтопроводу Східний Сибір — Тихий Океан. На цей маршрут, за оцінками експертів, нові американські санкції майже не вплинуть.

Проте майже напевно вони стануть хорошим козирем у руках Трампа під час зустрічі з Сі Цзіньпіном наприкінці жовтня в Південній Кореї на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. ТСН.ua вже писав, що багато в чому її результат, та чи відбудеться вона взагалі, вплине й на дії Кремля, адже доходи Росії від продажу нафти й газу, — це близько 30% бюджету РФ. До того ж, якщо США та Китай досягнуть принципової домовленості щодо майбутніх умов взаємної торгівлі — Вашингтон не запроваджуватиме нові 100% мита, а Пекін розблокує продаж рідкоземельних елементів — Путіну також доведеться дослухатися до вимог Трампа

Конгрес готує сюрприз: що ще чекає на Путіна

CNN припускає, що нові американські санкції проти «Роснафти» та «Лукойлу» — знак краху улюбленої стратегії Кремля щодо маніпулювання Трампом, адже червоної доріжки, по якій Путін під оплески ходив у серпні на Алясці, у Будапешті вже не буде. Міністр фінансів США Скотт Бессент навіть припустив посилення санкцій проти Росії, якщо Москва не продемонструє раціональний підхід до припинення бойових дій.

«Важливим аспектом нових санкцій США був елемент несподіванки, який вперше сигналізував про межі багатомісячних зусиль Путіна підлещуватися до Трампа та відкладати припинення вогню, продовжуючи свої атаки по Україні», — зазначає The Washington Post.

«Зелене» світло від адміністрації Трампа вочевидь отримав і Конгрес, де довго припадали пилюкою різні законодавчі ініціативи щодо запровадження нових санкцій проти Росії. Так, у середу, 22 жовтня, сенатор-республіканець Ліндсі Грем повідомив, що комітет Сенату із закордонних справ одноголосно підтримав його та проєкт двох інших законодавців про визнання Росії державою-спонсором тероризму за викрадення українських дітей.

«Ці викрадення путінською Росією є однією з найобурливіших подій з часів Другої світової війни. Я ціную включення (до проєкту — Ред.) положень, які також вимагають від Росії припинити напади на цивільну інфраструктуру та спроби вбивства політичних цілей, щоб зняти статус держави-спонсора тероризму. Перетворення Росії на державу-спонсора тероризму матиме руйнівні наслідки для економіки Росії», — зазначив Ліндсі Грем.

Цікаво, що тижнем раніше такі самі санкції проти «Роснафти» та «Лукойлу» вже запровадила Британія, що може свідчити про певну координацію дій союзників України проти Росії. Євросоюз зі свого боку також у четвер, 23 жовтня, остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, спрямований проти російських банків, криптовалютних бірж, компаній в Індії та Китаї та ін. Проте адміністрація Трампа також чекає від європейських партнерів аналогічних санкцій проти «Роснафти» та «Лукойлу». Адже багато Словаччина та Угорщина досі купують російську нафту.

"Шахтар" / © ФК Шахтар Президент РФ Володимир Путін / © Associated Press Дизель з гурту Green Grey, Анатолій Анатоліч / © instagram.com/anatoliyanatolich Паралімпійський прапор / © Associated Press