«Ти – космос» – кіно і про кохання, і про самотність, і про дружбу, близьке кожному і кожній

Прошу хвилиночки уваги.

Подивилася, нарешті, на Київському тижні критики фільм «Ти – космос» Павла Острікова. І маю одне, але важливе повідомлення.

Автори цього фільму - максимально неприятні люди. Максимально. А організатори фестивалю - ше гірші. Я днями ходила на чергову українську комедію «10 блогерят» і, попри неймовірний жах, який висловлювали знайомі у своїх відгуках, сприйняла побачене на екрані цілком спокійно. Навіть те, що жартами там були, наприклад, слово «блядь», промовлене Вʼячеславом Довженком. Або Ольга Сумська томно відкриває пляшку ігристого і піна забризкує її обличчя. Зал сміявсь.

Раніше серед цього сміху можна було почути мої ридання. Але з роками я виховала у собі стоїцизм й толерантність. І прийняла факт, що майже кожна українська комедія буде схожою на найгірші зразки телевізійних шоу.

Нині ж ридання повернулися. І тому, що ви, негідники, перевершили усі мої очікування. Я була впевнена, що це буде хороше кіно. Ба більше - хороша комедія, яких у нас так мало і усі на вагу золота. Це було передбачувано через попередні роботи режисера, продюсерів та виконавця головної ролі. Коли будете дивитися - знайте, що Володимир Кравчук біг з каністрою бензину крізь обстріли із думкою, що треба вижить. Бо там ще одна сцена лишилася.

Звичайно, не лише ці люди максимально неприятні, але інші члени команди теж. Просто довго тут перераховувати.

Так ось, це не хороше, а охуєнне кіно. І ви з жодного огляду не зрозумієте наскільки, бо ж не можна спойлерти. До речі, реально не спойлеріть, бо там багато усяких «вау», не псуйте людям ефект. Я постійно нию, що у нас майже немає фільмів про кохання - якось кіношникам тема не цікава. Зато серіальники компенсують, спасіба вам велике, канєшно. Ну ось «Ти - космос» цю нестачу і компенсував.

Звісно, це кіно і про кохання, і про самотність, і про дружбу. Воно стане близьке кожному і кожній. Робот Максим - просто котик. Але є момент. Я наважуся сказати, що ця стрічка точно стане тією, яку ми будемо передивлятися безліч разів і через багато років.

Аж голова розболілася, чесне слово! Тому скажу останнє. Фільм виходить у прокат 20 листопада. Не дай бог. Не дай бог він не збере більше за оці всі тупорилі комедії. Якщо він не увійде у топ касових зборів, то так і знайте - напишу статтю із заголовком «Українське суспільсво хворе!». Чи що там пишуть у коментарях.

Коротше, я вам перед прокатом нагадаю. Дивіться мені.

Ага, на Київський тиждень критики мені ходити таки не можна. Там усі фільми охуєнні, після показів влаштовують обговорення і глядачі ставлять розумні запитання. Люблять кіно, бачте.

Я з такими фестивалями професійний ресурс втрачу остаточно.

 Джерело: фейсбук-сторінка Лєни Чиченіної