Як РФ використовує затонулий пором “Естонія” в Балтійському морі для шпигунства проти НАТО — розслідування

Це була найбільша морська катастрофа в післявоєнній історії Європи: вночі 28 вересня 1994 року під час шторму в Балтійському морі затонув пором “Естонія”, що прямував з Таллінна до Стокгольма. Досі ходять чутки та припущення щодо точної причини катастрофи, оскільки залишаються деякі невідповідності. 852 людини загинули, багато тіл так і не було знайдено. Уламки судна лежать на глибині близько 80 метрів на дні моря приблизно в 35 кілометрах на південний схід від фінського острова Уте й офіційно вважаються “місцем поховання”.

Через рік після аварії уряди прибережних держав Швеції, Естонії та Фінляндії домовилися про заборону на підводні роботи в районі уламків судна, також обговорювалися плани закрити затонулий корабель бетонним саркофагом. Такий план відхилили після протестів родичів загиблих і через побоювання, що це ускладнить подальше розслідування причин катастрофи. Тож “Естонія” продовжує лежати на дні Балтійського моря.

“Полігон” для російських військових

Однак, судячи з усього, до уламків корабля час від часу навідуються незвані гості: за даними розслідування WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung, у НАТО є інформація про те, що Росія використовує затонуле судно як місце для навчань підводних операцій і, можливо, як схованку для шпигунського обладнання, пише tagesschau.

Низка країн НАТО мають інформацію про те, що кілька років тому на уламках затонулого порома було встановлено технічне обладнання, яке дозволяє здійснювати високоточну навігацію підводних дронів і роботів. У західних безпекових колах вважають, що російські військові проводили там відповідні навчання. Крім того, є підозра, що РФ може використовувати цю “заборонену зону” в центрі Балтійського моря для приховування військових датчиків, які використовуються для ідентифікації військових кораблів і підводних човнів НАТО.

За словами кількох військових, розташування затонулого корабля в Балтійському морі між Швецією, Фінляндією та країнами Балтії — ідеальне для таємного збору відповідної інформації завдяки морським шляхам. До того ж, Росія може діяти там без перешкод, оскільки офіційно в цьому районі заборонено підводні роботи. Перевагою є також те, що обладнання, встановлене на уламках затонулого судна, на відміну від піщаного дна Балтійського моря, майже не помітне і може бути міцно закріплене. 

Міністерство закордонних справ Естонії заявило, що разом із союзниками уважно стежить за ситуацією в Балтійському морі, де Росія з початку війни проти України поводиться агресивніше. Прикордонна служба Фінляндії сказала, що з оперативних міркувань не надає деталей про можливі заходи спостереження. 

За підводне шпигунство РФ у районі затоплення “Естонії”, відповідає, ймовірно, Головне управління глибоководних досліджень Міноборони Росії — відоме під російською абревіатурою ГУГИ.  Ця секретне відомство існує, ймовірно, з 1960-х років і підпорядковується не військово-морському флоту, а безпосередньо Міністерству оборони РФ. До завдань ГУГИ належать шпигунство і підводні диверсії, розвідка критичної інфраструктури, такої як підводні кабелі та трубопроводи європейських держав. У ГУГИ є флот спеціальних суден, які офіційно задекларовані як дослідницькі, та обладнання, таке як мінісубмарини, підводні роботи, а також потужні гідролокатори та сканери для підводного шпигунства. 

До цього так званого “флоту” належить і розвідувальний корабель “Янтар”, який останніми роками помітно часто з'являвся над підводною інфраструктурою в Північному та Балтійському морях і який у колах НАТО вважається одним з найважливіших шпигунських кораблів Росії. 

Західні технології

Російські бізнесмени роками через мережу компаній закуповували на Заході техніку для підводного спостереження. У центрі уваги — компанія на Кіпрі. Йдеться про угоди на суму близько $50 мільйонів. Згідно з розслідуванням, частина товарів була доставлена до Росії обхідними шляхами й там використовувалася для будівництва комплексної системи спостереження в Арктиці під назвою “Гармонія” — підводна сенсорна система в Баренцовому морі, яка повинна виявляти західні підводні човни й тим самим захищати стратегічно важливий російський арсенал ядерної зброї. 

Хоча “Гармонія” вважається підводною системою попередження в російських водах, західні спеціалісти вважають, що подібні, хоча і менш комплексні системи спостереження можуть бути встановлені росіянами в інших місцях, наприклад, біля затонулого корабля “Естонія”. З джерел у колах безпеки NDR, WDR і SZ дізналися, що кілька років тому в інших районах Балтійського моря вже були знайдені підводні сенсори. Крім того, вважається, що не тільки в Баренцовому морі, але й у Балтійському, встановлені не окремі пристрої, а цілі системи з сенсорами та розподільними пунктами. 

Про відповідні знахідки поки що відомо небагато: на початку 2024 року Литва офіційно повідомила, що в Куршській косі було знайдено неробочий гідролокатор РФ. Подібні знахідки були також у водах Британії, Ірландії й Латвії.

Повідомлялося, що західні країни дедалі більше занепокоєні безпекою своєї підводної інфраструктури після низки пошкоджень підводних кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів з 2022 року.

За словами військових експертів, мережа підводних кабелів і труб, від яких залежить енергопостачання і зв'язок у Європі, вразлива до "гібридної війни" Москви та інших супротивників НАТО. Країни Альянсу посилюють захист.