Ілюзія безпеки: українська молодь масово ігнорує загрози в інтернеті

Наскільки глибоким є розрив між знаннями та реальною поведінкою?

Вивчаючи цифрові звички українських підлітків віком від 14 до 18 років, видання Texty і дослідницька агенція Info Sapiens виявили тривожну картину: попри те, що молодь глибоко інтегрована в цифровий світ – 94% щодня користуються смартфонами, а 56% проводять в інтернеті більшу частину свого часу – їхні знання про кібербезпеку лишаються дуже поверхневими, пише 24 Канал.

Лише 44% опитаних добре розуміють, що таке фішинг та шкідливе програмне забезпечення. Ця необізнаність поєднується з недбалим ставленням до базових правил безпеки. Наприклад, майже половина молодих людей нехтує надійними паролями: 17% використовують одну й ту саму комбінацію для всіх акаунтів, а 28% час від часу діляться паролями з близькими. При цьому 44% взагалі не бачать потреби у створенні різних паролів для різних платформ.​

Цікаво, що така ризикована поведінка суперечить власній оцінці безпеки підлітків. 80% вважають свою поведінку в мережі безпечною, а 59% переконані, що інтернет-шахраї ними не зацікавляться. Багато хто (61%) покладається на антивірус, проте кожен третій (31%) зізнається, що іноді відкриває підозрілі листи, а 37% готові під'єднати до свого пристрою чужу флешку. Двофакторну автентифікацію регулярно використовує лише чверть опитаних.​

Чому все так погано?

Ключовим фактором вразливості є надмірна довіра до соціального оточення. Підлітки готові піти на ризик, якщо пропозиція надходить від родичів або друзів. Наприклад, 51% готовий встановити застосунок за посиланням від родича, навіть усвідомлюючи потенційну небезпеку (наприклад, за акаунтом насправді може ховатися хакер, який зламав сторінку знайомої людини).

Водночас пропозиції від незнайомців у соцмережах майже не мають впливу – на них готові погодитися лише 1 – 3% молоді.​

Системною слабкістю є те, що більше половини підлітків (53%) ніколи не намагаються перевірити, хто стоїть за анонімними повідомленнями, які вони отримують. Це робить їх легкою мішенню для маніпуляцій та вербування.

Росія не спить

Дослідження показало, що 85% опитаних чули про діяльність російських спецслужб, які вербують молодь через інтернет. Однак понад третина (37%) не отримувала жодних чітких інструкцій, як діяти в таких ситуаціях.​

• У разі загрози більшість підлітків (78%) звернулися б до рідних і лише 47% — до поліції.
• Спеціалізовані служби підтримки, як-от дитячі гарячі лінії, не сприймаються як доступний ресурс.
• Крім того, чверть підлітків (26%) схильна взагалі замовчувати підозрілі ситуації, що ще більше посилює ризики.​

Тим часом, згідно зі статистикою, яку раніше наводив інтернет-журнал "Кібербез", протягом 2024 року спостерігалося значне зростання кількості та складності російських кібератак, де фішинг та соціальна інженерія залишаються основними інструментами для досягнення цілей, переважно шпигунства. Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події CERT-UA за 2024 рік опрацювала 4315 кіберінцидентів, що майже на 70% більше, ніж у 2023 році. Тільки у другому півріччі 2024 року кількість інцидентів зросла на 48% порівняно з першим.

Які висновки можна зробити?

Автори дослідження наголошують на необхідності формування культури цифрової безпеки. Це передбачає впровадження освітніх програм у школах для учнів, батьків та вчителів, де б обговорювали правила кібергігієни, фішинг, грумінг (психологічна маніпуляція з метою встановлення довіри дитини для подальшого насильства) та алгоритми дій у разі зіткнення з онлайн-загрозами.