Решение лидеров ЕС по Украине, Орбан обходит санкции США, выборы в Ирландии: новости дня

Лідери Євросоюзу взяли зобов’язання гарантувати покриття фінансових потреб України протягом 2026-2027 років, а у Лондоні пройшло засідання "коаліції рішучих", на якому "погодили рішення, які можуть сильно допомогти" Україні.

Спецпосланець Путіна в США, а німецька міністерка економіки – у Києві.

У Польщі оголосили вироки трьом українцям, причетним до підпалів обʼєктів у Європі, а у Британії члени банди, що підпалила склад з допомогою Україні, дістали тюремні строки.

Все важливе і цікаве за п’ятниці, 24 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Рішення лідерів ЄС по Україні.

Саміт Європейської ради 23 жовтня затвердив висновки стосовно України, у яких підтверджується відданість Євросоюзу забезпеченню фінансових та військових потреб України у 2026-27 роках: за документ проголосували 26 держав ЄС з 27.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не підписав висновки Євроради про Україну, у яких йдеться про її підтримку на 2026-27 роки.

"Лідери ЄС взяли на себе зобов’язання гарантувати покриття фінансових потреб України протягом наступних двох років", – наголосив президент Євроради Антоніу Кошта.

Він додав, що Росія повинна добре зрозуміти: Україна матиме фінансові ресурси, необхідні для її оборони.

З висновків Євроради зникла пряма згадка про передачу росактивів на підтримку України.

Лідери ЄС прибрали з абзацу висновків Євроради про російські заморожені активи заклик до Єврокомісії розробити план з їх використання на користь України у 2026-2027.

Росактиви у висновках саміту ЄС від 23 жовтня згадуються лише в контексті необхідності відшкодування Україні збитків, нанесених агресивною війною Росії.

"Відповідно до права ЄС, активи Росії мають залишатися замороженими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не відшкодує завдані нею збитки", – ця теза залишилася і в остаточній версії документу.

Згодом у ЄС запевнили, що хочуть використати росактиви для України.

"Є аспекти, які потребують уточнення, глибшого аналізу та подальшої роботи.

Іншими словами, ми погодилися щодо суті – тобто, йдеться про позику під репарації, – а тепер маємо напрацювати механізм: як це реалізувати і який варіант буде найкращим для руху вперед", – наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що ЄС має продовжити роботу для схвалення "репараційної позики" для України до Різдва.

Вона визнала, що є технічні питання, які потрібно вирішити і багато деталей, "над якими ми маємо працювати".

Фредеріксен відзначила, що "деяким колегам" важче ухвалити відповідне рішення.

Президент Володимир Зеленський позитивно оцінює рішення Європейської ради щодо використання заморожених російських активів на підтримку України та розраховує на його фіналізацію до кінця року.

"Думаю, що в питанні заморожених активів є три етапи.

Перший – це політичне рішення, далі – практичне рішення і тільки після цього – впровадження.

І я вважаю, що вчора ми здобули політичне рішення.

Саме тому це позитивний сигнал", – додав він.

На вилученні з фінального тексту висновків саміту прямої згадки про передачу російських коштів Україні наполягала не лише Бельгія, але й Люксембург.

Європейська комісарка від Бельгії Аджа Лябіб сказала, що ЄС "не готовий" піти на безпрецедентний крок і надати Україні позику у 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів.

"Ми не готові.

Це безпрецедентний випадок.

Ми робимо це вперше, тому нам потрібно дуже обережно вивчити ситуацію, щоб врахувати всі можливі наслідки", – сказала вона.

Засідання "коаліції рішучих".

Вчора український президент брав участь в засіданні Євроради в Брюсселі, а сьогодні прибув до Великої Британії, де спочатку зустрівся з королем Чарльзом III у Віндзорському замку, потім – з очільником британського уряду Кіром Стармером, а після – взяв участь в засіданні "коаліції рішучих".

Ближче до дев’ятої вечора Зеленський доповів в Telegram, що "зараз уже відбулася зустріч із лідерами в Лондоні".

"Ми сьогодні погодили рішення, які можуть нам сильно допомогти.

Поки що публічно ми не будемо говорити всі деталі, щоб Путіну було складніше", – зазначив український президент.

Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер оголосив, що його країна прискорює свою програму з виготовлення понад 5 тисяч ракет (Lightweight Multirole Missile) для посилення протиповітряної оборони України в зимовий період.

Крім того, прем'єр Британії закликав до посилення військового тиску на Путіна через подальше надання Україні зброї великої дальності.

Французький президент Емманюель Макрон сказав, що Париж надасть Україні допомогу у сфері протиповітряної оборони.

Він зазначив, що "найближчими днями" поставить Україні додаткові протиповітряні ракети Aster, а також винищувачі Mirage.

Він не уточнив, про яку саме кількість ідеться.

Bloomberg пише, що Італія готує пакет допомоги Україні з боєприпасами і ракетами для SAMP/T.

Санкції "єдиним фронтом".

Президент Володимир Зеленський у Лондоні наголосив, що засідання "коаліції рішучих" – це "третя хороша подія для України за кілька днів".

"Буде більше санкцій проти Росії, і в тому напрямку, у якому є рішення Сполучених Штатів Америки.

Це дуже правильний крок президента США – санкції проти двох російських нафтових компаній.

Вони експортують багато нафти.

Сьогодні всі, абсолютно всі, учасники коаліції охочих погодилися, що саме так треба тиснути й надалі – на російську нафту", – повідомив український президент.

Прем’єр Британії Кір Стармер заявив, що істотним досягненням цього тижня стала єдність США і Європи у протидії Росії і її вторгненню в Україну.

"Ми всі працюємо з президентом Трампом як одна широка коаліція заради підтримки України", – зазначив Стармер.

Як відомо, американський президент Дональд Трамп ввів санкції проти Росії, спрямовані проти "Роснєфті" і "Лукойлу".

The Wall Street Journal дізналося, що варіанти енергетичних санкцій США проти Росії "лежали наготові" вже тривалий час у трьох варіантах, Трамп цього тижня обрав "середній" з них.

Співрозмовники кажуть, що Трампу врешті "урвався терпець" не бачити якихось кроків до мирних переговорів з боку очільника Кремля, натомість знову і знову бачити кадри руйнувань в Україні внаслідок російських ударів.

Орбан обходить санкції США.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна працює над пошуком способу обійти санкції США проти російських нафтових компаній.

"Ми працюємо над тим, як обійти ці санкції", – сказав угорський прем’єр не надаючи подробиць.

Президент США Дональд Трамп зазначив, що йому подобається Віктор Орбан, і додав: "Я знаю, що багато людей не згодні зі мною, але я єдиний, хто має значення".

Крім того, Берлін хоче захистити німецький підрозділ "Роснєфті" від санкцій Трампа.

Спецпосланець Путіна в США.

Агентство Bloomberg пише, що президент США Дональд Трамп цього тижня кардинально змінив свою позицію щодо Росії, у тому числі, під впливом державного секретаря Марко Рубіо.

Співрозмовники, які попросили не називати їхніх імен, розповіли, що Рубіо скасував заплановану особисту зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергєєм Лавровим після того, як вони поговорили телефоном, і стало очевидно, що Кремль знову намагається уповільнити переговори про перемир'я і затягнути війну.

Кремль знову намагається уповільнити переговори про перемир'я і затягнути війну.

Кирил Дмитрієв, глава Російського фонду прямих інвестицій і спеціальний посланник Кремля, прибув до Сполучених Штатів для проведення переговорів невдовзі після того, як президент Дональд Трамп оголосив про нові жорсткі санкції проти Росії.

За інформацією джерел CNN, Дмитрієв має зустрітися з представниками адміністрації Трампа, "щоб продовжити обговорення відносин між США і Росією".

За даними Axios, у суботу з Дмитрієвим повинен зустрітися спецпредставник Трампа Стів Віткофф.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про готовність організувати зустріч Трампа і Путіна в будь-який час.

Німецька міністерка у Києві.

Сьогодні Київ відвідала міністерка економіки Німеччини Катерина Райхе.

На тлі візиту німецької міністерки прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що Німеччина виділяє 60 млн євро на підтримку енергетики України.

Кошти вносять у Фонд підтримки енергетики України, щоб пришвидшити постачання генераторів, енергообладнання та мобільних теплоелектростанцій.

Оборона Європи.

У Литві розпочалися військові навчання стрілків "Чорний яструб", а парламент Хорватії схвалив відновлення обовʼязкової військової служби.

Судові справи.

В окружному суді польської Варшави розпочався судовий процес над колишнім президентом країни Анджеєм Дудою через його висловлювання про глядачів фільму Агнешки Голланд "Зелений кордон".

У Польщі оголосили вироки трьом українцям, причетним до підпалів обʼєктів у Європі, а у Британії члени банди, що підпалила склад з допомогою Україні, дістали тюремні строки.

Решта новин.

Посол України назвав провокацією появу банера про Волинь на матчі в Кракові.

ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав людини в Придністровʼї.

Президент США Дональд Трамп зупинив торгові переговори з Канадою, образившись за інформаційну кампанію.

Канадський премʼєр-міністр Марк Карні у пʼятницю сказав, що його країна готова продовжити переговори про торгівлю зі США.

У Білому домі повністю знесли східне крило задля бальної зали Трампа.

Єврокомісія попередньо дійшла висновку про порушення Tik.

Tok і Meta вимог щодо прозорості.

Мер Вільнюса просить МЗС закрити в’їзд російському реперу Моргенштерну.