Шахрайські схеми з державною програмою «єВідновлення». Як це працює?

На початку 2024 року пенсіонер Володимир Закалюжний із села Байрак біля Харкова самостійно пошкодив власний будинок – принаймні так вважають у поліції. За версією слідчих, він пошкодив зовнішні несучі стіни, «утворивши наскрізні отвори». Зробив він це не у припадку безумства, а з цілком прагматичною метою – щоб отримати компенсацію за нібито зруйноване війною житло.

І він таки її отримав. Після перевірок спеціальної комісії Закалюжному виплатили 617 тис. грн. За ці гроші він придбав садовий будиночок уже в самому Харкові. Тепер йому загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі за шахрайство у великих розмірах. Ця історія – далеко не поодинока у воюючій країні. Редакція видання NGL.media проаналізувала усі виявлені у судреєстрі провадження, що стосуються зловживань програмою «єВідновлення». Принаймні у половині проаналізованих випадків до зловживань прямо причетні представники місцевої влади.

І якщо у випадку з харківським пенсіонером йдеться радше про самодіяльність, то є й інші – коли місцеві чиновники створили цілу організовану групу для отримання компенсацій за житло, яке насправді не було зруйноване.

Компенсацію можна отримати у вигляді сертифіката на купівлю нового житла, або ж на спеціальний рахунок. Цими грішми можна розплачуватися за ремонт чи будматеріали. Витрачати їх можна лише на окремі групи товарів – список (чек-лист) формує комісія. Максимальна виплата за пошкоджену квартиру – 350 тис. грн, а за будинок – 500 тис. грн.

Якщо ж будинок чи квартира зруйновані повністю – видають житловий сертифікат на купівлю нової нерухомості, у цьому випадку сума має відповідати вартості знищеного житла. Нещодавно також з’явилася можливість отримати гроші для відбудови зруйнованого будинку на власній земельній ділянці.

Загалом за понад два роки дії програми «єВідновлення» українцям вже погодили 52 млрд грн компенсацій, в тому числі на ремонт пошкодженого житла понад 10,9 млрд грн. При цьому загальні втрати житлового фонду України, за оцінками експертів, уже сягають 84 млрд доларів.

Брехня у заявці

Попри те, що досить часто у заявках на компенсацію вказують очевидну неправду, компенсації все ж вдається отримати. До прикладу, Наталія Слєта із села Протопопівки, що входить до Балаклійської громади на Харківщині, отримала виплату за будинок, зруйнований ще до війни.

Ще у 2020 році жінка отримала у спадщину будинок у селі і пропонувала сусідам придбати його за 10 тис. грн. Оскільки його ніхто так і не купив, будинок невдовзі розібрали. Проте вже влітку 2024 року Наталія Слєта нарешті офіційно отримала право на спадщину – і подалася на компенсацію. Комісія нібито оглянула подвір’я і затвердила їй виплату сертифікату на 1,36 млн грн. Проте скористатись ним вона так і не встигла. У травні цього року їй оголосили вирок за шахрайство – три роки умовно. На порівняно м’яке рішення суду, серед іншого, вплинули четверо дітей підсудної і її щире каяття.

Ймовірно, прикладом Наталії Слєти скористалися й інші мешканці Протопопівки. Поліція зараз перевіряє ще три будинки у цьому селі, власникам видали сертифікати сумарно на 2,6 млн грн.

Схожа історія відбулася і на Чернігівщині, у селі Новий Биків. Колишня завідувачка дитсадка Наталія Єрмак нібито «дописала» у своїй заявці внутрішні пошкодження будинку, чим збільшила суму компенсації з 6 до 128 тис. грн – у 18 разів. Зараз її справу розглядає суд.

Також на Запоріжжі семеро осіб подалися на компенсацію за пошкоджене житло. Але, як йдеться у судовій ухвалі, у заявках вони вказали, що домівки постраждали через обстріли у той день, коли їх насправді не було. Схоже розслідування триває і у Конотопському районі Сумщини, де правоохоронці вважають, що неправду в заявках могли вказувати мешканці кількох сіл.

Викрили на шахрайстві і Марину Бескурну з селища Савинці на Харківщині. Раніше вона уже була засуджена за колабораціонізм, оскільки після захоплення селища у 2022 році влаштувалася діловодкою в російську адміністрацію. В результаті після деокупації вона не могла навіть претендувати на компенсацію за пошкоджене майно, в ухваленому Кабміном порядку надання компенсацій за зруйноване майно засудженим за злочини проти основ національної безпеки заборонено отримувати виплати. Однак Бескурна все ж подала документи, підробивши при цьому довідку про несудимість. Суд присудив їй три роки умовно.

У розмові з NGL.media вона заявила, що документи не підробляла – мовляв, у «Дії» «підтягнувся» неправильний документ. «Я спочатку не знала, що ми не можемо претендувати на компенсацію. Я б не хотіла, щоб мене згадували. Я і так постраждала з нічого», – вважає Марина Бескурна.

Компенсації за вигадані пошкодження

Депутатка Запорізької міськради Катерина Звєрєва, яка входить до складу міської комісії з «єВідновлення», наводить типові приклади спроб завищити суми компенсацій.

«Квартира дійсно постраждала від вибухової хвилі: випала стіна, розбиті вікна, вирвало вхідні двері. Але в чек-листі була велика сума і перелік пошкоджень, які викликали сумнів у нашої комісії. Наприклад, на фото після прильоту шпалер не було, але вони були в чек-листі. Те саме з кахлем, сантехнікою, підвісними стелями, паркетом», – розповіла Звєрєва у розмові з NGL.media.

У цьому випадку члени комісії вирішили особисто перевірити стан квартири і поговорити з власницею. «В результаті вона підтвердила, що все демонтували під ремонт ще до прильоту. Відповідно, ми їм перерахували в значно меншу сторону чек-лист, щонайменше у 10 разів», – каже Катерина Звєрєва.

Ймовірну махінацію з отриманням виплати по «єВідновленню» у Бородянці на Київщині також помітили не правоохоронці, а селищна рада – вже після їхнього службового розслідування прокуратура почала офіційне слідство. Восени 2024 року адвокат Федір Іванов подав заявку на компенсацію за знищений будинок – нібито від вибухової хвилі у березні 2022 року. Комісія затвердила виплату компенсації – 4,5 млн грн.

Вже у травні цього року провели повторний огляд будинку. Як стверджують правоохоронці, будинок справді перебуває у незадовільному стані – але пошкодження виникли нібито через «термін служби будівельних матеріалів». Сам Федір Іванов сказав журналістам NGL.media, що не знає нічого про розслідування і що має всі необхідні документи про пошкодження.

За отриману компенсацію Іванов вже встиг придбати квартиру в Ірпені. Наразі вона арештована на час слідства. Та правоохоронці перевіряють і її – за версією слідства, ринкова вартість квартири у кілька разів нижча за суму, вказану у житловому сертифікаті, який отримав адвокат. І це – ще одна «схема» щодо зловживань «єВідновленням».

Махінації з житловими сертифікатами – завищення вартості житла

Житловий сертифікат отримують ті, чиї домівки зруйновані повністю. Це виглядає приблизно так – після рішення спеціальної комісії про визнання житла знищеним людина подає заявку в «Дії», і після її схвалення, отримує сповіщення про призначення їй сертифіката. Це електронний документ, у якому вказана сума компенсації. Після цього людина подає ще одну заяву – вже для того, щоб забронювати кошти в бюджеті на купівлю нового житла. І якщо вони є – упродовж місяця вона має його придбати.

Сума компенсації визначається комісією, відповідно до площі зруйнованого житла та середньої вартості нерухомості у тому чи іншому регіоні. Купувати нове житло можна будь-де в Україні. Якщо нове житло виявляється дорожчим за знищене, покупець може додати свої гроші, або ж об’єднати кілька сертифікатів.

Проте якщо нове житло дешевше, ніж визначена у сертифікаті сума – отримати різницю грошима не вийде. За законом, повну компенсацію можна буде отримати лише з виплачених РФ репарацій. Та оскільки наразі невідомо, коли це відбудеться (і чи відбудеться взагалі), отримувачі компенсацій домовляються з продавцями нерухомості, щоб купити її дорожче – використавши тим самим повну вартість сертифікату.

«Існуюче регулювання постраждалі не вважають справедливим. Це спричиняє спроби отримати належну компенсацію в інший спосіб», – припускає юрист правозахисного напряму «Схід SOS» Анатолій Колесніков.

Всього у судовому реєстрі згадується шість кримінальних проваджень, де правоохоронці підозрюють навмисне завищення вартості придбаного за сертифікати житла. У більшості випадків нерухомість так і не вдалося придбати – платежі блокував фінансовий моніторинг (Фінансовий моніторинг – це процедура для перевірки підозрілих операцій і виявлення різних порушень. Регулюється Законом України «Про запобігання відмиванню доходів»).

Так, до прикладу, сталося з мешканцем Одеси, який намагався придбати квартиру у свого родича за житловий сертифікат у 2 млн грн. Правоохоронці стверджують, що насправді нерухомість була вдвічі дешевшою. Одесити чотири рази намагалися провести платіж – однак, безуспішно, оскільки банк вважав ці платежі ризиковими.

Схоже відбулося і в Харкові – там поліція також перевіряє двох родичів. За версією слідства, один хотів придбати в іншого будинок разом з ділянкою за понад 9 млн грн – саме стільки він отримав за знищену нерухомість. Цей платіж також заблокував фінмоніторинг.

«Рекордсменом» є справа щодо купівлі житла за сертифікат у Баштанському районі Миколаївщини, там вартість будинку зросла в понад 11 разів – із 134 тис. грн до 1,5 млн грн. Також випадки із можливим зловживанням при купівлі житла за сертифікат правоохоронці розслідують у Кривому Розі і Шептицькому, що на Львівщині.

Участь посадовців

Принаймні у 15 кримінальних провадженнях правоохоронці підозрюють пряму причетність до зловживань програмою «єВідновлення» представників комісій з визначення компенсацій і місцевої влади.

Наприклад, у селі Киселівка на Чернігівщині начальниця відділу ЖКГ сільської ради Тетяна Ведмідь восени 2023 року разом з батьком оформили заявки на компенсації для відновлення своїх будинків. Згідно з документами, ці будинки вважалися пошкодженими бойовими діями, однак правоохоронці вважають, що насправді вони не постраждали.

За версією слідства, чиновниця попросила одного з членів комісії, будівельного експерта, скласти фіктивний звіт про пошкодження. На його підставі комісія затвердила виплатити посадовиці та її батьку майже 670 тис. грн. Зараз Тетяні Ведмідь загрожує до п’яти років за гратами.

Відразу двох членів комісії щодо призначення компенсацій у Куп’янську перевіряють харківські правоохоронці. Заступник голови і секретар комісії нібито «дописували» пошкодження у кількох будинках, визнавши їх повністю зруйнованими. Власники цих будинків отримали сертифікати всього на понад 4 млн грн. Слідство припускає, що чиновники взагалі не виїжджали на об’єкти, щоб перевірити їхній стан.

А у Краматорському районі Донеччини, вважають правоохоронці, члени комісії та представники Святогірської громади могли затвердити 22 млн грн компенсацій за незруйноване житло. Підставою для початку розслідування стали покази місцевих жителів, які вказали на пошкоджені будинки, які комісія нібито визнала непридатними для життя. Водночас, як розповіла під час судового засідання одна із жительок, у випадку значних руйнувань інших будівель та сама комісія могла не враховувати їх у звітах.

Також на Харківщині отримала вирок за зловживання з програмою «єВідновлення» колишня староста села Вірнопілля Ніна Загребельна, нині пенсіонерка. Вона підробила свідоцтво про право власності на чужий будинок, який ще був розібраний до війни, а також сфальсифікувала звіт обстеження будівлі – отримавши в результаті 1,5 млн грн компенсації. Пенсіонерці загрожувало до 5 років за ґратами, однак Загребельна пішла на угоду зі слідством і дала свідчення про інших співучасників зловживань. З іншого провадження відомо, що це колишні державні реєстраторки Оскільської сільради (Вірнопілля входить до Оскільської громади) та Ізюмської міськради.

«Королі Ізюма»

Правоохоронці з’ясували, що саме в Ізюмському районі Харківщини зловживання з виплатами за знищене майно стали масовими. За версією слідства, заступник голови Ізюмської адміністрації Максим Стрельник, який очолював комісію щодо компенсацій, разом зі ще кількома чиновниками  організували цілу систему незаконного отримання житлових сертифікатів.

Слідчі вважають, що Стрельник разом зі спільниками підшуковували зруйновані будинки по усьому Ізюмському району і у змові з сільськими головами підробляли документи щодо права власності на цю нерухомість. Новими власниками ставали люди, які мали опосередковане відношення до нерухомості (місце реєстрації, родичі справжніх власників тощо), але які готові були заплатити «відкат» організаторам схеми. Або ж організатори просто перекуповували пошкоджені чи зруйновані будинки, а потім обмінювали їх на житлові сертифікати фіктивних «власників» –  отримуючи таким чином живі гроші на руки.

Найсмішніше, що усі свої плани організатори схеми обговорювали у закритому чаті із назвою «Королі Ізюма».

У грудні 2024 року Максим Стрельник отримав офіційну підозру щодо незаконної видачі трьох житлових сертифікатів на загальну суму понад 4,7 млн грн. Якщо його вину доведуть у суді, йому загрожує до 12 років у в’язниці.

Загалом правоохоронці розділили розслідування на кілька кримінальних проваджень і, за словами керівника слідчого управління Харківщини, перевіряли понад 200 рішень щодо «єВідновлення» в Ізюмському районі.

Непрозорі процедури

Приблизно дві третини відкритих кримінальних проваджень щодо махінацій із «єВідновленням» стосуються зруйнованої нерухомості та, відповідно, житлових сертифікатів. За словами Катерини Звєрєвої, що входить до складу міської комісії з визначення компенсацій у Запоріжжі, можлива причина – у непрозорості роботи комісій, які перевіряють саме зруйновану нерухомість.

«Ризики у закритості, непрозорості, неуважності при перевірці і прийнятті рішень. А ще є корупційні ризики, якщо говорити про так зване «дистанційне» обстеження», – вважає Катерина Звєрєва (27 серпня 2025 року Мінрозвитку затвердило постанову, відповідно до якої комісіям можна буде дистанційно обстежувати нерухомість, що розташоване у зоні активних бойових дій).

Вона працює у комісії, що перевіряє лише пошкоджене житло, яке підлягає відновленню. У 2023 році вона потрапила до цієї комісії за квотою громадських організацій – Катерина Звєрєва оголює ГО «Хочу вчитись» та співпрацювала із Запорізьким центром розслідувань як аналітикиня. За її словами, спершу під час засідань комісії представникам громадських організацій навіть не давали документи, за якими можна було перевірити ступінь порушень.

«Показовим було перше засідання за участі громадськості, всі інші члени мали всі документи, а нам нічого не дали, фотографій не збирались показувати і запропонували на слух сприймати інформацію і просто піднімати руку», – згадує вона.

Водночас, як зазначає Звєрєва, участь членів громадських організацій передбачена лише для комісій щодо пошкодженого майна. У випадку зі зруйнованим житлом – такої норми у постанові Кабміну нема.

Окрім цього, як зазначає юрист громадської організації «Схід SOS» Анатолій Колесніков, часто персональний склад комісій формується доволі закрито, а місцева влада недостатньо інформує про їхню роботу.

«Діяльність комісій не висвітлюється належним чином. Також рішення повинні ухвалюватися комісією у формі протоколів, що мають відображати результати обговорення та голосування членів. Ці протоколи недоступні для заявників, вони можуть отримувати лише інформацію про стан розгляду своєї заяви із коротким описом підстав», – пояснює юрист.

Колесніков додає, що у комісіях часто бракує фахівців, які можуть адекватно визначити стан житла та причини пошкоджень. Тому власники нерухомості мають робити це самостійно і власним коштом.

«У випадку неможливості встановити ступінь пошкоджень – комісія вимагає у заявника звіт з технічного обстеження, який готують незалежні сертифіковані фахівці у галузі будівництва та архітектури. Кількість таких фахівців, зокрема готових оглядати житло на відповідних територіях є обмеженою, а вартість їхніх послуг – доволі значною», – зазначає Анатолій Колесніков.

Авторка: Марія Горбань

Джерело: NGL.media