Шпигунський скандал: Китай використовує молодих привабливих китаянок для збору розвідданих в США – ЗМІ

Сюжет, гідний шпигунського роману про Джеймса Бонда, насправді виявляється реальністю XXI століття.

За даними розслідування, проведеного виданням The Times of Britain, Китай та Росія активно використовують мережу спокус та фіктивних зв’язків для шпигунства за американськими фахівцями у сфері високих технологій.

Методи старої розвідшколи злилися з цифровими інструментами сучасного світу, і тепер арена шпигунських операцій знаходиться не в провулках Москви і не в барах Парижа, а на платформах на кшталт LinkedIn та конкурсах стартапів.

Джеймс Молванон, керівник консалтингової компанії Pamir Consulting, що спеціалізується на ризиках інвестицій у Китай, розповів The Times, що став метою саме такої операції.

Методи старої розвідшколи злилися з цифровими інструментами сучасного світу, і тепер арена шпигунських операцій знаходиться не в провулках Москви і не в барах Парижа, а на платформах типу LinkedIn і конкурсах стартапів.

«Я почав отримувати десятки вишуканих запитів від молодих китаянок, – сказав Молванон. – Усі вони виглядали як успішні консультантки чи аналітики. Вони знали, де я буваю, і навіть приходили на заходи, на які не було запрошено».

За його словами, дві жінки спробували проникнути на закриту конференцію у Вірджинії, присвячену інвестиційним ризикам. Вони мали при собі повний перелік учасників, знали програму та теми доповідей. “Це виглядало не як випадковість, а як операція”, – стверджує експерт.

Американська розвідка називає цей метод “медовою пасткою” – класична схема, в якій інтимні або емоційні зв’язки стають інструментом отримання секретної інформації.

«Ми не використовуємо подібні методи, а наші противники використовують, і це створює асиметричну перевагу», — каже Молванон.

За даними п’яти джерел у ЦРУ, опитаних The Times, так звана «сексуальна війна» — лише частина значно ширшої системи проникнення. Китай та Росія діють не через традиційних агентів, а через бізнесменів, академіків, інвесторів і навіть через моделей, що маскують свої справжні завдання.

Колишній офіцер розвідслужб США, який нині консультує стартапи в Кремнієвій долині, розповів журналістам про випадок із «чарівною російською жінкою», яка влаштувалася в аерокосмічну компанію і незабаром вийшла заміж за американського інженера. Перевірка показала: у молодості вона навчалася у школі «м’якої сили» в Росії, зникла на десять років, а потім з’явилася в США в ролі «експерта з цифрових валют».

Китай та Росія діють не через традиційних агентів, а через бізнесменів, академіків, інвесторів і навіть через моделей, що маскують свої справжні завдання
“Це реальний метод – вийти заміж, завести дітей, стати частиною життя об’єкта та десятиліттями збирати інформацію“, – стверджує джерело.

Згідно з опублікованим у лютому звітом Комітету з внутрішньої безпеки Палати представників США, Комуністична партія Китаю пов’язана як мінімум з 60 випадками промислового шпигунства за останні чотири роки. Але експерти впевнені, що це лише вершина айсберга.

Шпигунство сьогодні не потребує паролів і плащів. Китайські компанії організують конкурси стартапів, запрошуючи американських підприємців подати свої інновації. Один із таких конкурсів – 9-й Китайський (Шеньчженьський) міжнародний конкурс інновацій та підприємництва – пройшов у Бостоні, Лондоні та Токіо. Учасники мали передати китайським чиновникам детальні бізнес-плани, дані про інтелектуальну власність та особисті відомості.

Генеральний директор біотехнологічної компанії з Каліфорнії розповів The Times, що його змусили носити мікрофон протягом усього конкурсу, а за його діями спостерігали представники китайського уряду.

«Вони записували кожне моє слово, – розповів він. – Після того, як проект отримав перші 50 тисяч доларів, ці гроші перевели на мій особистий рахунок, а не на рахунок компанії. І це виглядало як підстава». Через кілька місяців федеральне фінансування його стартапу було заморожено, оскільки влада запідозрила іноземне втручання.

Колишній офіцер розвідслужб США, який нині консультує стартапи в Кремнієвій долині, розповів журналістам про випадок із «чарівною російською жінкою», яка влаштувалася в аерокосмічну компанію і незабаром вийшла заміж за американського інженера.
Молванон описує ще одну схему, яку він називає drafting – “захоплення частки”. Китайські венчурні фонди навмисно інвестують у стартапи, які одержують гранти від Міністерства оборони США. Коли іноземний капітал перевищує допустимий поріг, держава втрачає право фінансувати проект — і разом із ним контроль над інновацією.

За даними комітету з малого бізнесу американського Сенату, 2024 року шість із 25 найбільших одержувачів державних субсидій мали «явні зв’язки з Китаєм», отримавши при цьому від Пентагону близько 180 мільйонів доларів.

Комітет із запобігання крадіжці інтелектуальної власності оцінює щорічні збитки США від промислового шпигунства в 600 мільярдів (!) доларів. Серед гучних справ — історія Клауса Плогбілла, громадянина Китаю, який у 2023 році спробував продати за 15 мільйонів доларів агентам ФБР під прикриттям технології акумуляторів, вкрадених у компанії Tesla. Його засудили до двох років в’язниці, а його спільник Ілун Шао досі бігає.

Пекін, за даними Reuters, продовжує заохочувати такі схеми через державні інноваційні фонди. Вони під виглядом грантів фінансуються «обмінні програми», а американські стартапи, не підозрюючи, стають джерелами технологій для китайських оборонних корпорацій.

Джефф Стофф, колишній аналітик щодо Китаю в уряді США, стверджує, що значна частина цих дій формально не порушує закон.

Американська розвідка не використовує подібні методи, але їх противники використовують, і це створює асиметричну перевагу.
«Вони просто використовують слабкість нашої системи. Китайці знають, як грати та вигравати за нашими правилами, – заявив він в інтерв’ю The Times. — Це справжній Дикий Захід. Китай нападає на наші стартапи, університети, інноваційні центри, а ми ще не вступили в бій».

Експерти Федерального бюро розслідувань США зазначають, що LinkedIn став ключовим майданчиком для шпигунського вербування. Під виглядом «рекрутерів» чи «інвесторів» сотні фіктивних профілів, пов’язаних із російськими та китайськими структурами, контактують з інженерами, військовими підрядниками, дослідниками штучного інтелекту. Один із агентів, який побажав залишитися неназваним, повідомив телеканалу NBC News:

“Ми виявили, що 70 відсотків спроб контактувати з нашими фахівцями у сфері оборони відбуваються саме через LinkedIn”.

LinkedIn став ключовим майданчиком для шпигунського вербування
Спокута стала інструментом розвідки, а соціальні мережі — її полем бою. В епоху, коли інформаційні дані коштують дорожче за золото, достатньо одного «прийнятого запиту у друзі», щоб почалася операція вартістю мільярди доларів.

Автори розслідування констатують: світ, у якому шпигуни більше не ховаються за дзеркальними окулярами, а діють під виглядом підприємців та інвесторів, потребує нового рівня обізнаності. Цифрова епоха породила нову форму холодної війни — війну без пострілів, але з тисячами електронних спокус, де зброєю є лайки, бізнес-заявки та фальшиві посмішки. Як сказав один з американських офіцерів, які брали участь у розслідуванні:

«Ми звикли шукати ворога у тіні. А тепер він не лише усміхається нам на фото профілю, а ще й пропонує партнерство».