США відправили ударну групу з найновішим та найбільшим авіаносцем до Латинської америки

США відправили авіаносну ударну групу на чолі зі своїм найсучаснішим та найбільшим судном такого типу Gerald R. Ford до Латинської Америки на підтримку директиви президента Дональда Трампа про ліквідацію транснаціональних злочинних організацій та боротьбу з наркотероризмом. Про таке рішення міністра війни Піта Гегсета ввечері 24 жовтня повідомив речник Пентагону Шон Парнелл.

За його словами, авіаносна група була скерована до зони відповідальності Південного командування США, що діє у Центральній та Південній Америці.

Посилення присутності американських військ "сприятиме зміцненню спроможності США виявляти, відстежувати та припиняти діяльність незаконних суб'єктів, які становлять загрозу безпеці та процвітанню Сполучених Штатів та нашій безпеці в Західній півкулі", пояснив Парнелл.

Чиновник додав, що ці сили зміцнять та розширять нинішні можливості щодо протидії наркотрафіку та послаблення й ліквідації міжнародних злочинних угрупувань.

Наразі у результаті військової операції адміністрації Трампа у регіоні загинули 43 людини у результаті 10 ударів по невеликих човнах, які, за твердженнями офіційних осіб, перевозили наркотики. Глава Штатів погрожував розширити зусилля, включивши наземні атаки, але зазначив, що для цього може знадобитися схвалення конгресу, передає агенція Bloomberg.

Згідно з фотографіями, опублікованими американськими військовими, на початку жовтня авіаносець Gerald R. Ford перебував у Середземному морі. 21 жовтня хорватський уряд привітав судно у місті Спліт.

Пентагон відмовився від подальших коментарів щодо директиви Трампа. До складу відправленої ударної групи входять "Форд", найновіший та найбільший американський авіаносець, ракетний есмінець USS Winston Churchill, а також військові літаки.

По прибуттю до Латинської Америки, ця група доєднається до нарощування американських військових сил, яке посилило побоювання щодо розширення конфлікту. Адміністрація США також розгорнула ракетні есмінці у межах операції з охорони кордону, на додаток до літаків, які використовуються в ударах. Окрім цього, раніше американський президент підтвердив, що санкціонував таємні операції Центрального розвідувального управління у Венесуелі.

Раніше, 24 жовтня, глава Пентагону оголосив, що сили США убили шістьох людей під час останньої атаки на судно, яке, як підозрюється, займалося наркотрафіком у Карибському басейні.

За день до цього Трамп зазначив, що військова кампанія США незабаром пошириться на цілі всередині самої Венесуели. Ці удари стануть значною ескалацією конфлікту з країною, проросійський диктатор якої, Ніколас Мадуро, звинуватив Вашингтон у змові з метою повалення його уряду.

Попри те, що США продовжує атаки по суднах, що перевозять наркотики, критики ставлять під сумнів правову обґрунтованість такого підходу, стверджуючи, що підозрюваних слід арештовувати й судити, а не страчувати без суду, зауважує медіа.

Білий дім стверджує, що США ведуть "неміжнародний збройний конфлікт" проти злочинних угрупувань й застосування летальної сили є виправданим. Спроба змусити адміністрацію припинити кампанію до того, як Конгрес схвалить військові дії, провалилась у Сенаті.

За даними аналізу сервісу Bloomberg Economics, удари, поєднані з нарощуванням військової присутності США та схваленням американським президентом діяльності ЦРУ у Венесуелі є "частково внутрішньополітичним сигналом, а частково кампанією тиску проти венесуельського режиму та інших урядів, яким протистоїть адміністрація Трампа".

"Ескалація, включно з обмеженими військовими ударами по території Венесуели, є можливою, але велика військова або парамілітарна операція США є малоймовірною", – вважає підрозділ медіа.

• 23 жовтня американські військові відправили до узбережжя Венесуели два надзвукові важкі бомбардувальники, трохи більше ніж через тиждень після того, як інша група літаків здійснила аналогічний політ у рамках навчань з імітації атаки.
• Наступного дня США запровадили санкції проти колумбійського президента Петро на тлі того, що Трамп різко загострив конфлікт з країною через звинувачення у тому, що її глава відмовився зупинити потік кокаїну до США.