У Росії з'явилася реактивна крилата ракета: Сергій Флеш - про далекобійні КАБ

Нова керована авіабомба лише зовні нагадує ракету, але за бойовими характеристиками вона ближча до "шахеду", хоча збити її складніше, розповів експерт.

24 жовтня країна-терорист Росія вперше завдала авіаудару по Одеській області трьома керованими авіабомбами підвищеної дальності ураження, випущеними з літака Су-34. За останній тиждень це вже другий випадок застосування такого типу озброєння по українських містах у тилу - раніше аналогічний боєприпас долетів до Полтавської області, подолавши відстань у 120 кілометрів.

Експерти попереджають, що Кремль, імовірно, вже розпочав серійне виробництво цих боєприпасів, а тому згодом під загрозою можуть опинитися населені пункти в радіусі щонайменше 200 кілометрів від лінії фронту.

У першій частині інтерв'ю Главреду фахівець зі зв'язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій "Флеш" Бескрестнов розповів, чому нова російська авіабомба небезпечна для тилових міст і чи має Україна ефективні засоби ППО та РЕБ для протидії.

Якщо говорити про цей КАБ, то по суті це, наскільки я розумію, перший випадок, коли вона змогла долетіти на таку велику відстань. Із чим це пов'язано? І, в принципі, що вже відомо про ці засоби ураження?

Треба почати з того, що ми звикли називати "КАБами" весь сегмент боєприпасів, які росіяни скидають із бортів літаків-носіїв. Але насправді це не зовсім так. Наприклад, найпоширеніший і найпроблемніший для нас боєприпас - це керована авіаційна бомба вагою 500 кг (КАБ-500), який повсюдно скидається на фронтах. Це так званий КАБ, зроблений з авіабомби, до якої прикріплені зверху "крильця" - так званий універсальний модуль планування. Завдяки цьому класична авіаційна бомба може летіти вперед на невелику відстань - близько 40-50 км.

Якщо ж говорити про повноцінний боєприпас, що планує, - літаючий, баражуючий - у нього інша конструкція. Це не коли бомба висить під крилом, а коли все від самого початку зібрано в єдину систему і так задумувалося конструкторами. Зовні він нагадує ракету. У цього типу плануючого боєприпасу є внутрішній реактивний двигун. Зазвичай росіяни роблять його діаметр близько 30 см через уніфікацію боєприпасів, що дає змогу згодом запускати їх не тільки з авіа-носія, а й з РСЗВ "Торнадо".

Дивіться відео інтерв'ю Сергія "Флеш" Бескрестнова Главреду про нові КАБ і FPV, які здатні діставати до тилових міст:

У цього боєприпасу, що планує, є реактивний двигун, завдяки чому він може розвивати вищу швидкість і літати на більш далекі дистанції після скидання. Дальність залежить від того, з якої висоти він буде скинутий: його можуть скидати з 5 км, з 10 км, навіть з 15 км і на різних швидкостях літака-носія. Тому такі типи КАБів можуть досягати дистанції до 200 км, де 100 км - це робоча дистанція при стандартній висоті, а до 200 км - гранична.

Неприємний факт у тому, що ми такі типи зброї кількох типів знали й раніше - їх фіксували на фронтах упродовж останніх років, але це, скоріше, було приватне використання. Ми знали про БПЛА "Бандероль", які випускав завод "Кронштадт", про плануючий боєприпас УМБП Д-30. Той боєприпас, який ми бачимо зараз, більш небезпечний тим, що росіяни почали його випускати серійно. За останні два тижні до мене надійшло безліч повідомлень з усіх фронтів про фіксацію польотів дальнього КАБа на 50, 70, 100 км. Раніше ми не могли ідентифікувати їхній склад, бо не знаходили вцілілих уламків, але вже знаходимо їхні залишки в полях і будемо намагатися їх ідентифікувати.

Тобто, попередньо, там, найімовірніше, встановлено той самий китайський/тайванський реактивний двигун, який використовується і в реактивних "шахедах", і в їхніх попередніх виробах. Крім того, в ньому як боєприпас використано бойову частину від 250-кілограмової бомби ФАБ-250 з речовиною, що активно вибухає, близько 100 кг. Тому росіяни зазвичай намагаються не придумувати щось принципово нове, а намагаються уніфікувати наявні боєприпаси під нові конструкції. Тому, повторюся, особисто мене насторожує масовість і серійність застосування цієї зброї останнім часом.

На ваш погляд, наскільки великі масштаби загрози можуть бути, якщо дійсно росіяни запустили це в серійне виробництво?

Масштаби потенційно можуть бути значними - на прикладі застосування КАБа ми розуміємо, що небезпека може бути великою. Усе залежить від того, який завод узявся за виробництво, і один це завод чи кілька. Як боєприпас, та сама ФАБ-250 у РФ є у великій кількості і широко поширена, тому бойової частини росіяни не потребують. Питання в тому, наскільки серійно вони зможуть налагодити виробництво інших компонентів - наприклад, тих самих двигунів із Китаю, але, як ми знаємо, для РФ це не особливо велика проблема - купити і поставити.

Збірка електроніки для такого виробу в принципі не така складна, як для крилатої ракети. По суті, це спрощений різновид крилатої ракети, яка летить за сигналами супутникової навігації. Уявіть собі, що це щось на кшталт "шахеда", але з реактивним двигуном і збільшеною дальністю після скидання.

Зараз дуже важко провести чітку межу між реактивними БПЛА та крилатими ракетами. Наприклад, президент України вперше запровадив термін "дрон-ракета". У нас з'являються вироби, яких раніше не було у світі: начебто це і реактивний дрон, і водночас за класифікацією це формально крилата ракета, якщо вона скидається з літака, має реактивний двигун, систему навігації та наведення.

Ми називаємо такий виріб плануючим боєприпасом, але межа тут дуже тонка: він має двигун і автономну систему наведення, як і крилата ракета, однак він бюджетніший і простіший за конструкцією - без тих складних і дублювальних систем навігації, які є у повноцінних крилатих ракет.

Чи правильно я розумію, що по суті росіяни, запустивши серійне виробництво цих виробів, скопіювали нашу розробку?

Ні. Це не наша унікальна розробка: принципи зрозумілі й загальновідомі, тому важко говорити про пряме копіювання.

Якщо говорити про перехоплення - ви згадали, що вже знаходять уламки. Наскільки реально перехоплювати такі КАБи, і чи є в нас для цього можливості?

Одразу відповім на найпопулярніше запитання: чи можна перехоплювати їх зенітними дронами-перехоплювачами? Не можна, тому що швидкість реактивного КАБа, особливо на початковій ділянці польоту, значно висока і навіть перевищує швидкість "шахедів". Якщо реактивний "шахед" ми фіксуємо на швидкості приблизно 300-330 км/год, то цей виріб летить набагато швидше, і для сучасних наших дронів-перехоплювачів, які ми виготовляємо, це занадто висока швидкість.

Якщо говорити про те, чи можна це пригнічувати або збивати засобами РЕБ, то тут слід розуміти, що РЕБ - не чарівна панацея: від цього ракета не падає каменем донизу. РЕБ, наприклад, може вплинути на точність попадання цього боєприпасу, відвести його від цілі, але не знищити його. Для точної відповіді потрібно розібратися, які саме типи навігаційних приймачів використовуються в цих КАБах і наскільки вони захищені - варіацій технологій дуже багато. Після ідентифікації компонентів можна буде зрозуміти, яким сигналом і на яких дистанціях їх ефективніше пригнічувати, і вибудувати концепцію захисту.

Ми спостерігаємо, що деякі боєприпаси падають у полях і не досягають мети. Причин тому кілька. Усе-таки ми розуміємо, що це російський виріб - "сирий" з'явився відносно недавно, і з урахуванням тенденцій війни вони могли не до кінця або неповноцінно його випробувати, а продовжують випробовувати вже в бойових умовах.

Ми вже бачили подібний підхід росіян із безпілотниками та "шахедами": вони випробовують свої засоби на великому полігоні, яким, на жаль, стала Україна - там, де ми всі живемо в реальному часі. Зокрема, це стосується і цих КАБів.

Природно, у нас залишається класична можливість ураження таких цілей засобами ППО і ракетами. Для нас це важко, тому що у нас постійно не вистачає цих перехоплювачів - спостерігається ракетний голод. Щоб перехоплювати і знищувати КАБи, нам доведеться витрачати ті найдорожчі ракети від західних партнерів, які ми економимо і яких нам не вистачає.

Чи правильно я розумію, що, якщо говорити про КАБи, то одним із найефективніших засобів ураження є система ППО Patriotабо інші зенітно-ракетні комплекси?

Ні. "Патріот" може працювати проти КАБів, але це надто дороге задоволення. Використовувати рідкісний комплекс, ракети для якого коштують мільйони, щоб збити відносно дешеву бомбу з крильцями - неефективно. Ми бережемо "Патріот" для боротьби з балістикою і ураження важливіших цілей.

Йдеться про простіші, бюджетні засоби ППО, які здатні захоплювати цілі на відповідних висотах і швидкостях і збивати їх невеликими ракетами. Наприклад, деякі німецькі автоматичні комплекси, які використовуються проти "шахедів", теж цілком впораються з такими завданнями на невеликих висотах. Зенітна артилерія також може працювати, але через високу швидкість цілі наведення на неї в ручному режимі ускладнене. Працюють тільки автоматичні системи, які здатні автоматично захопити ціль і супроводжувати її.

Приклад такої машини в нашому озброєнні - німецька зенітна самохідна установка Gepard. На жаль, у нас їх не так багато, і "Гепард" не призначений для роботи на великих дистанціях: йому потрібно перебувати в межах приблизно 3-5 км від прольоту цілі, щоб ефективно її вразити. Тому він хороший для прикриття локальних об'єктів.

По суті, цей КАБ наразі збити набагато складніше, ніж, припустімо, той самий "шахед"?

Так, але ми не робимо з цього великої паніки. Уявіть собі, що у росіян з'явився ще один тип крилатої ракети. Так, це проблема. Так, будуть атаки, так, будуть "прилітати", але будемо боротися і збивати. Це не "вундерваффе" і не якась секретна зброя Третього рейху, яка має нас налякати.

Ми завжди розуміли, що в них є такі вироби, і що вони їх застосовували. Але через те, що такий пристрій долетить до передмістя міста, це, можливо, створить локальні проблеми - так само, як могли б долетіти 10 реактивних "шахедів". Суспільний резонанс більше викликало те, що ці вироби можуть літати на великі дистанції.

Але при цьому бойова частина в них не така велика, як у крилатої чи балістичної ракети - йдеться приблизно про 100 кг бойової частини. Це можна порівняти з "шахедами" за потужністю, але за своїм функціоналом і потенційною загрозою це все ж таки не крилата ракета.

Можна уточнити: звідки ці КАБ запускаються? Це ті ж тактичні авіа-носії або ж інші платформи?

Так, усе правильно - це скидання з повітряних суден, причому скидання можливе, зокрема, і з вертольотів - такі технології існують. Наприклад, ми знаємо, що БПЛА "Бандероль" скидали саме з вертольотів.

Є один важливий нюанс: що вища швидкість носія в момент скидання, то більшу дистанцію він зможе подолати. Тому росіянам вигідно розганяти свої Су-літаки до високих швидкостей - близько тисячі кілометрів на годину - і скидати КАБ під час кабрирування (авіаційний маневр, під час якого літальний апарат піднімає ніс догори, збільшуючи кут атаки і набір висоти. - Главред). Тоді виріб отримує додатковий розгін: до швидкості літака додається робота реактивного двигуна, і дальність польоту значно збільшується.

Але, як я вже говорив, це частина їхнього проєкту уніфікації. Росіяни спочатку розраховували, що подібні пристрої можна буде запускати і з наземних установок, наприклад, з РСЗВ "Торнадо", якщо оснастити їх додатковим розгінним ступенем. Поки що я не можу точно сказати, наскільки саме цей виріб адаптовано, але попередні зразки у них були розраховані на те, щоб запускати ці вироби з наземних платформ.

У такому разі в нас залишається один шлях - намагатися збивати ці КАБи на підльоті, тобто не самі КАБ, а ті носії, з яких їх запускають, я правильно розумію?

Це класика жанру, але, на жаль, якби все було так просто, проблем з КАБами у нас би не було. Тут та ж сама проблема - ми досі не можемо її вирішити. Я знаю, що на рівні керівництва країни це одне з пріоритетних завдань, тому що ми більш-менш розуміємо, як працювати з іншими видами загроз: БПЛА роторного, крилатого типу, розвідниками. А ось з КАБами у нас досі немає унікального, дешевого і повсюдного рішення, і вони створюють серйозні проблеми.

Тому будемо думати і вивчати вплив систем РЕБ, щоб відводити КАБи вбік. І тут важливу роль відіграє оповіщення: якщо ми з якихось причин не можемо перехопити ціль (наприклад, через дефіцит ракет), потрібно оперативно фіксувати факти скидання цих боєприпасів і швидко доводити інформацію до зацікавлених підрозділів і громадян.

КАБи - це не балістика: вони не летять хвилину, а, навпаки, летять досить довго на високих швидкостях і на великі відстані. Тому в нас є час для реагування. Щоб усі військові, які мають доступ до "Віраж"-планшета, у випадку, коли наші засоби ППО бачать ці КАБ і колеги, приблизно розуміють вектор і зону можливого падіння (це не складно визначити, якщо розрахувати швидкість і висоту). Це дає шанс попередити військових і цивільних про ризик і вжити заходів.

Адже в сучасній реальності це вже стосується не тільки військових - цивільні теж повинні вживати заходів, щоб за ці хвилини сховатися, знайти притулок у зоні ризику по траєкторії польоту, щоб спробувати мінімізувати ризики.

Саме завдяки такій системі оповіщення зараз багато наших військових виживають. Це не секрет: існують спеціальні групи і канали, які моментально поширюють попередження про те, що було скинуто КАБ і він летить у певну зону, - тож є реальна можливість вжити заходів і сховатися.

Це досить потужний вибух, але ми розуміємо: якщо людина встигне знайти сховище і її не застане удар посеред чистого поля - шанси вижити значно зростають. Є безліч відео, де наші хлопці сидять у бліндажах, знімають, як КАБ падає буквально поруч: усе трясеться, сиплеться пісок зі стін, страшно, пара травм - але всі живі. Саме тому раннє оповіщення вкрай важливе.

І я зараз звертаюся до військово-політичного керівництва: ця проблема стосується вже не тільки військових, а й цивільних, особливо тих, хто живе поблизу фронту. Цивільні також мають отримувати таку інформацію і розуміти, що відбувається. Можливо, варто впровадити особливий тип тривоги - адже ударні БПЛА чи КАБи - це не ті самі ракети. Це загроза, яка розвивається дуже швидко і триває всього лічені хвилини.

Тому людина, яка почула такий особливий сигнал тривоги, має розуміти: ця загроза триває хвилину-дві, і їй потрібно якомога швидше знайти укриття і перечекати удар. Це не тривала тривога, як під час зльоту МІГ-31К, коли доводиться чекати півгодини, поки він налітається.