Забуті руїни на півдні Британії: як популярне поселення зникло з карт

Колись англійське село Тайд-Міллс, що розташоване між Ньюхейвеном та Сіфордом у Східному Сассексі, було процвітаючим місцем, де жили десятки сімей. Ппроте сьогодні від нього залишилися лише руїни, які приховані серед боліт.

Про це пише The Mirror.

Село Тайд-Міллс було засноване 1761 році навколо водяного млина. Чоловіки завантажували баржі кукурудзою та пшеницею, а жінки штопали мішки з борошном. Вся ця спільнота жила за ритмом припливів та відливів.

Однак у 1795 році село Тайд-Міллс вразила трагедія: голодуючі англійські війська, що воювали за часів наполеонівських війн, вкрали з поселення 200 мішків борошна. Згодом військові захопили кількох місцевих жителів та стратили їх.

Ця кривава подія надовго залишилася у пам’яті тамтешніх жителів.

Місто значно розвинулося десять років потому, в 1805 році, коли млин придбав промисловець Вільям Кетт. Він створив із села процвітаюче господарство, де з’явилися теплиці з ананасами та інжиром.

Водночас Кетт запровадив суворий розпорядок: він звів стіни навколо села та ввів комендантську годину, відповідною до якої ворота Тайд-Міллс зачинялися рівно о 22:10, а тих, хто спізнювався — карали.

Дві важливі події ознаменували початок кінця процвітання села Тайд-Міллс, це розвиток залізниці у 1864 році та величезний шторм, який завдав значної шкоди млину. Тоді більшу частину його ставка заповнило каміння з пляжу, і з того часу млин так і не відновив свою повну потужність.

Занепад процвітаючого села Тайд-Міллс розпочався через дві ключові події: запуск залізниці у 1864 році та руйнівний шторм, що серйозно пошкодив млин. Буря змила на берег велику кількість каміння, яке заповнило ставок, і з того часу млин більше ніколи не працював на повну потужність.

На початку 1900-х років Тайд-Міллс отримав друге життя. Там звели високу радіощоглу для зв’язку з кораблями, а в 1917 році з’явилася база гідролітаків. Це привернуло увагу армії: в селі з’явилися солдати, а на березі збудували два великі ангари для літаків.

Проте кінець поселення наближався: через брак інвестицій та роботи Тайд-Міллс занепадав. У 1937 році, після публікації в газеті Daily Mail статті із заголовком «Гамлет жахів», де описувалася відсутність проточної води, каналізації та електрики, міська рада Сіфорда визнала село непридатним для життя. Вода подавалася через єдину трубу, а відходи скидалися безпосередньо в море.

Того ж року було видано наказ про виселення. Усі мешканці, включно з морською лікарнею, були виселені. Тих, хто чинив опір, примусово виселили у 1940 році.

Сьогодні серед руїн важко розрізнити окремі будівлі. Єдиною чітко ідентифікованою спорудою є станційний будинок поблизу залізничної колії.

Раніше ТСН.ua розповідав про міста-привиди, які побили рекорди.

• Зворушлива знахідка: турист натрапив на будинок-привид, де час завмер (відео)

• Єдине місто, де все населення живе в одній будівлі: де воно розташоване та фото

• Вмирати заборонено: що відомо про дивний закон в одному з найхолодніших міст світу