Наука без кордонів: як українські дослідники отримують доступ до світових знань під час війни

20–26 жовтня 2025 року в усьому світі відзначають Міжнародний тиждень відкритого доступу до наукової інформації. У сучасному глобалізованому світі оперативний доступ до результатів досліджень, які зазвичай поширюються у вигляді наукових статей у рецензованих журналах, а віднедавна — ще й до самих дослідницьких даних є не просто перевагою, а вкрай необхідною умовою роботи для кожного науковця. Без можливості систематично читати, аналізувати та використовувати ці публікації й дані дослідник ризикує опинитися в інформаційній ізоляції, втрачаючи зв’язок із передовими трендами та методологіями. Втім, ситуація поступово змінювалась і останніми роками в Україні стався якісний прорив у забезпеченні відкритого доступу до наукових ресурсів. Сьогодні ця сфера зазнала кардинальних змін, і навіть повномасштабна війна не зупинила прогресу.

Однак не всі науковці обізнані з можливостями щодо відкритого доступу та публікування власних статей у рейтингових платних журналах. Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ) узяла на себе роль інформаційного хабу й технічного адміністратора ініціатив, що дають такі можливості. Про ці ініціативи — далі детальніше.

Як Україна отримала доступ до провідних наукових баз

До 2017 року українські науковці часто стикалися з «платним муром» — неможливістю прочитати потрібну статтю в міжнародному журналі без оплати, яка могла становити кілька десятків доларів за одну публікацію. Далеко не всі університети мали змогу передплачувати вартісні «пакетні» пропозиції від комерційних видавців або агрегаторів наукового контенту. Окремі проєкти доступу до наукових журналів (від першого такого проєкту Міжнародного фонду «Відродження» «Електронні журнали — бібліотекам України» 1999 року до проєктів INTAS на початку 2000-х років, чи трохи пізніше — ELIBUKR) лише почасти вирішували проблему доступності наукової інформації для окремих університетів і наукових установ України.

Переломний момент настав 2017 року, коли Україна — через Міністерство освіти і науки — запустила програму національної ліцензії (передплати) на провідні наукометричні бази даних. Що це означало на практиці? Понад 500 українських закладів вищої освіти та наукових установ отримали доступ до Scopus (Elsevier) і Web of Science (Clarivate) — найавторитетніших реферативних баз наукових публікацій у світі — величезної бібліотеки, де зібрано мільйони статей з усіх галузей науки. 2019 року МОН формалізувало цю практику, затвердивши офіційний порядок забезпечення доступу, а координатором стала ДНТБ, яка взяла на себе роль інформаційного хабу й технічного адміністратора.

Війна, яка не зупинила науки

Із початком повномасштабної війни 2022 року міжнародна наукова спільнота також об’єдналася для підтримки українських колег: видавництва не лише зберегли доступ, а й значно його розширили.

Так, наприклад, Elsevier запустив програму Ukraine Academic Support, надавши безплатний доступ не лише до баз даних, а й до навчальних матеріалів і можливості безплатної публікації у відкритому доступі. Clarivate приєдналася до ініціативи #StandWithUkraine, відкривши доступ до нових ресурсів, включно з можливістю електронної доставки документів із 500 бібліотек світу через RapidILL. Видавництво Bentham Science — видавець рецензованої наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних і суспільних наук, підтримуючи наукову спільноту України в умовах війни, теж надає безплатний доступ до своїх 130 журналів.

Глобальні ініціативи відкритого доступу

Особливо важливими стали ініціативи міжнародних проєктів Research4Life та EIFL. Проєкт Research4Life — партнерство Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації, Програми ООН з навколишнього середовища та Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а також відомих університетів США: Yale, Cornell, Міжнародної асоціації науково-технічних та медичних видавців (STM Association) і близько 200 міжнародних видавців.

Проєкт надає дослідникам із понад 11 500 установ у 125 країнах світу із низьким та середнім рівнем доходу безплатний або недорогий онлайн-доступ до 164 914 книжок, 18 746 журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук і правової інформації, зокрема від провідних видавництв світу: Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing тощо.

Із 2022 року за сприяння МОН безплатний доступ до ресурсів Research4Life отримують понад 500 українських університетів і наукових установ — це триватиме до кінця 2027 року.

Доступ організовано через п’ять основних баз: Hinari — дослідження у галузі охорони здоров’я, AGORA — сільського господарства, OARE — довкілля, ARDI (Research for Development and Innovation) — дослідження для розвитку та інновацій, GOALI (Research for Global Justice) — у галузі права. Важливою ініціативою Research4Life стали численні тренінги, вебінари, сертифікатні курси для українських учених і редакторів наукових журналів, зокрема від партнера проєкту — DOAJ (Директорії журналів відкритого доступу) — незалежної некомерційної організації, якою керує Infrastructure Services for Open Access C.I.C. (IS4OA), що базується в Данії. Місія DOAJ полягає в «підвищенні видимості, доступності, репутації, використання та впливу якісних, рецензованих наукових журналів із відкритим доступом у всьому світі, незалежно від дисципліни, географії чи мови».

За ініціативи Research4Life 2024 та 2025 року DOAJ провела онлайн-курси, які зібрали понад тисячу учасників із України — дослідників, викладачів, рецензентів, редакторів наукових журналів. Як результат DOAJ нині індексує вже 452 українські наукові журнали (понад 26% від загальної кількості), а це означає, що результати досліджень українських науковців стають дедалі «видимішими» в усій світовій академії.

Нині МОН готує до підписання Меморандум про співпрацю з DOAJ, метою якого буде збільшення кількості та якості українських видань із відкритим доступом, сприяння відповідальному й етичному науковому публікуванню відповідно до міжнародних стандартів, зокрема запобігання хижацьким або сумнівним видавничим практикам. Ця співпраця підтримує Національний план щодо відкритої науки України (ухвалений урядом України 2022 року).

Без безпечного архівування цінні дослідження можуть бути втрачені, коли видавці припиняють свою діяльність, не можуть підтримувати свої платформи, або коли трапляються стихійні чи технічні катастрофи. Researсh4Life має партнерську угоду з проєктом CLOCKSS — некомерційним цифровим архівом для захисту наукового контенту, і вже кілька вітчизняних наукових журналів долучилися до нього.

Проєкт EIFL (Electronic information for Libraries = Електронна інформація для бібліотек) — некомерційної організації, що співпрацює з бібліотеками, університетами та науковими установами в 38 країнах світу — працює в Україні ще з 1999 року (до 2025 року координатором доступу була Асоціація «Інформатіо-Консорціум», із червня 2025-го — ДНТБ). Завдяки цьому партнерству бібліотеки українських університетів і наукових установ із 2022 року отримують безплатний доступ до 74 назв наукових електронних ресурсів від 24 видавців і провайдерів, серед яких Oxford UP, Cambridge UP, European Respiratory Society, IOP Publishing, Royal Society Publishing тощо. Якби доступ до цих ресурсів був платний, передплата б коштувала понад 18 млн дол. США.

Нині в Консорціумі EIFL-Україна — лише 34 університети та наукові установи України, і ДНТБ й далі закликає приєднуватися до Консорціуму, а бібліотеки — активніше розповідати про ресурси науковцям і викладачам.

Завдяки угодам EIFL із видавцями українські автори також мають змогу публікуватись у відкритому доступі в гібридних або повністю відкритих журналах безплатно або зі знижками на оплату за обробку статей (APC).

Використання програм EIFL, що стосуються відкритого доступу й авторського права, є корисним для наукових і публічних бібліотек України, адже сприяє розвитку відкритої науки та підвищенню обізнаності щодо прав інтелектуальної власності. EIFL неодноразово підтримував семінари з підвищення обізнаності та адвокації щодо відкритого доступу, результатом яких стало створення в Україні багатьох журналів відкритого доступу, понад 130 відкритих репозитаріїв, політик відкритого доступу та відкритої науки, а також розроблення освітніх курсів та MOOC із відкритої науки.

EIFL також здійснює адвокацію щодо реформування законодавства з авторського права для потреб бібліотек, освіти, науки, а також щодо ратифікації Україною Марракеського договору для осіб із порушеннями зору (2023).

Як це працює сьогодні

Отримати доступ до електронних ресурсів і технологічних інформаційних платформ можна кількома способами. Найпростіший — через свій заклад вищої освіти чи наукову установу, які вже стали членами відповідних консорціумів через національного координатора доступу — ДНТБ. Бібліотека допомагає з оформленням підключення, вирішенням організаційних питань, щомісяця проводить вебінари та консультації з користування ресурсами та інших питань академічного видавництва, відкритого доступу, відкритої науки.

Наука як акт опору

В умовах війни, коли українська освітня та наукова спільнота стикається з безпрецедентними викликами, забезпечення безплатного доступу до ресурсів EIFL, Research4Life, Clarivate, Elsevier, Bentham Science є безцінним подарунком. Ці ресурси дають змогу підтримувати безперервність наукових досліджень навіть у найскладніших умовах, забезпечувати якісну освіту для студентів і аспірантів по всій Україні, зберігати інтегрованість української науки у світовий науковий простір, надавати можливості для професійного розвитку викладачам і дослідникам, продовжувати міжнародну наукову співпрацю попри всі обставини воєнного часу.

Ця ініціатива демонструє справжню солідарність міжнародної наукової спільноти з Україною. Це не просто технічна підтримка — це інвестиція в майбутнє нашої країни, в освіту і науку, які залишаються фундаментом для відбудови та розвитку України.

Корисна інформація

Якщо ви — науковець (викладач, аспірант, студент) і хочете дізнатися, чи має ваша установа доступ до цих ресурсів, звертайтеся до бібліотеки вашого закладу або на сайт Державної науково-технічної бібліотеки України.