Викриття на мільйони, мама на Tesla, хабар через паркан. Чим НАБУ допекло нардепам

Останні тижні в інформаційному просторі одна за одною з'являються новини про підозри чинним парламентарям від Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

16 жовтня антикорупційні органи оголосили підозру народному депутату Євгенію Шевченку за відмивання коштів, а 20 жовтня – Юлії Діденко за неправдиві дані в декларації.

І все це відбувається на тлі того, що тривають атаки на роботу антикорупційних органів з боку влади.

У липні ж Верховна Рада ухвалила сумнозвісний законопроєкт № 12414, який обмежував незалежність антикорупційних органів та був скасований виключно завдяки масовим протестам по всій Україні.

Показово, що багато хто з депутатів, які підтримали липневий напад на незалежність НАБУ та САП, вже мали підозри чи обвинувачення від цих органів.

А деякі нардепи вже навіть отримали обвинувальні вироки суду за корупцію.

При цьому частина фігурантів справ НАБУ наразі перебувають у СІЗО або в розшуку, та довгий час не відвідують засідання Верховної Ради, однак зберігають мандат народних обранців.

За інформацією НАБУ та САП, на сьогодні щонайменше 34 народні депутати IX скликання мають підозри в корупційних злочинах, а щодо 26 з них обвинувальні акти вже скеровані до суду.

Ми зібрали інформацію про корупційні справи щодо чинних народних обранців, які тепер отримали ще більше можливостей для того, щоб приховувати свої статки.

Відмивання коштів на 9 мільйонів гривень.

Євгеній Шевченко – депутат, якого антикорупційні органи лише нещодавно викрили на нібито легалізації коштів на 9 мільйонів гривень.

Раніше він був членом фракції "Слуга народу", однак майже рік тому отримав підозру в державній зраді та був виключений з фракції.

Зараз Шевченко перебуває в складі групи "Відновлення України".

За даними слідства, нардеп пообіцяв представникам приватного товариства допомогти отримати дозвіл на перевезення мінеральних добрив за кордон.

Натомість він привласнив мільйони цієї компанії, так і не надавши ніякої допомоги.

Надалі Шевченко вирішив легалізувати ці кошти під виглядом оплати за послуги юридичній фірмі, яка належала його близькому родичу.

Частину цих коштів перевели на інший рахунок і витратили на купівлю двох люксових автівок – BMW X5 та Mercedes-Benz G 63 AMG загальною вартістю понад 9 мільйонів гривень.

Сам Шевченко почав відкрито ними користуватись, створюючи ілюзію, ніби машини придбані на законні доходи.

На щастя, Шевченко не має змоги втекти за кордон від обвинувачень, як деякі наступні "антигерої": з листопада минулого року нардеп перебуває в СІЗО за державну зраду.

Так, після повномасштабного вторгнення Шевченко відвідував Білорусь, зустрічався із самопроголошеним президентом Лукашенком, давав інтерв'ю проросійським блогерам і пропагандистам і поширював вигідні Кремлю меседжі.

Все це послугувало підставою для того, щоб висунути йому звинувачення в держзраді.

Розслідування завершилось зовсім нещодавно – у вересні 2025 року.

Недостовірне декларування на понад 8 мільйонів гривень.

Ще одну свіжу підозру, цього разу – в декларуванні недостовірних відомостей, повідомили народній депутатці від "Слуги народу" Юлії Діденко.

Іншим фігурантом справи є її чоловік – голова Одеської обласної ради Григорій Діденко.

За версією НАБУ і САП, подружжя Діденків не внесли до своїх декларацій за 2021–2023 роки відомості про майно на суму понад 8 мільйонів гривень, хоча в 2021–2024 роках придбали майна майже на 5 мільйонів гривень, зокрема апартаменти та два автомобілі Audi SQ8 2021 і 2024 років випуску.

Хоча законних доходів для таких придбань, на думку слідства, в них не було.

У декларації депутатки Діденко за 2024 рік теж згадано чимало елітного майна: 4 квартири в Києві, Одесі та Донецьку, дорогі швейцарські годинники, прикраси та брендовий одяг.

Тож не дивина, що свій голос вона віддала "за" законопроєкт № 12414.

У вересні прокурор САП подав до суду позов про визнання необґрунтованими активів подружжя на суму майже 5 мільйонів гривень та їх конфіскацію.

А колегія суддів Вищого антикорупційного суду вже наклала арешт на квартиру та нежитлове приміщення, яким володіє Діденко.

Незаконне збагачення на 11 мільйонів та 70-річна мати з "Теслою".

Одним із тих, хто також без вагань голосував за закон про ліквідацію незалежності антикорорганів, є Андрій Клочко.

Він є депутатом від "Слуги народу" та членом парламентського комітету, який займається питаннями місцевого самоврядування й регіонального розвитку.

Клочко також запам'ятався тим, що провів "ритуал засіювання маку" просто в приміщенні суду.

Клочка обвинувачують у незаконному збагаченні на 11 мільйонів гривень.

За даними НАБУ та САП, у 2020–2021 роках депутат набув у власність активи на 25 мільйонів гривень, хоча його офіційний дохід та заощадження становили не більше як 14 мільйонів гривень.

Йдеться про 3 земельні ділянки на Київщині, 5 квартир у столиці, 2 нежитлові приміщення, а також автівки Tesla та Mercedes-Benz.

Щоб приховати наявність цього майна, нардеп оформив його переважну частину на близьких родичів.

Так його 70-річна мати стала власницею нерухомості в Києві та автівки Tesla.

Цікаво, що вперше сумнівні активи депутата показали журналісти Bihus.

Info, а старт коштовних покупок збігся в часі з проходженням Клочка до Верховної Ради від "Слуги народу".

У травні 2024 року депутату повідомили про підозру в незаконному збагаченні, а в жовтні того ж року справу передали до ВАКС.

Суд обрав Клочку запобіжний захід у вигляді 12 мільйонів гривень застави.

З листопада 2024 року і до сьогодні справа перебуває на стадії судового розгляду.

"Плюшки" за поправки до законодавства про відходи.

Першопрохідцем у підозрах за корупцію серед "Слуг народу" став Олександр Юрченко.

Його виключили з фракції, але він і сьогодні продовжує працювати в Раді – в групі "Відновлення України".

Юрченко та його помічник Іван Фіщенко ще в 2020 році отримали підозру в одержанні неправомірної вигоди.

Юрченка викрили за допомогою спецоперації, під час якої працював детектив НАБУ під прикриттям.

Детектив видавав себе за представника компанії з Нідерландів, яка, за легендою, мала будувати сміттєспалювальний завод під Києвом за 200 мільйонів євро.

Натяками Юрченко попросив 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до законопроєкту "Про управління відходами".

Під час розмови з фігурантами справи останні так завуальовано пояснювали свої вимоги, називаючи чи то гроші, чи то частину в майбутньому бізнесі "плюшками", що остаточно заплутали детектива.

І Фіщенко врешті-решт констатував: "Он (детектив) еще не готов быть депутатом, деньги, про плюшки ничё не понимает".

Справу передали до суду ще в 2021 році.

Відтоді в ній змінювалася колегія суддів, а розгляд справи почали із самого початку.

Існує реальна загроза того, що строки давності минуть ще до ухвалення вироку.

Півмільйонний "відкат" депутата Кузьміних.

Так само триває розгляд справи про ймовірне хабарництво, у якій обвинувачений народний депутат Сергій Кузьміних зі "Слуги народу".

Його справа – яскравий приклад затягування судового процесу під найабсурднішими приводами, що так полюбляють влаштовувати корупціонери.

На початку 2022 року після піврічної підготовки НАБУ затримало нардепа на отриманні 558 тисяч гривень за сприяння у проведенні тендеру та підписанні контрактів на постачання медобладнання до лікарні в Житомирській області.

На оприлюдненому НАБУ відео видно, як особа передає хабар у рожевому пакеті.

У вересні 2022 року справу передали до ВАКС.

Відтоді Кузьміних системно затягує її розгляд та пропускає засідання суду: з 86 призначених судових засідань 22 не відбулись через неявку депутата.

Наразі у справі допитують свідків.

До завершення строку давності залишається приблизно 1,5 року, і за цей час мають не тільки ухвалити вирок у першій інстанції, але й переглянути його в апеляції.

Попри це, Кузьміних продовжує здійснювати депутатську діяльність, не був виключений з фракції, досі очолює профільний фармацевтичний підкомітет Ради, а нещодавно навіть відзвітував про свою участь у відкритті медичного центру на Житомирщині.

Корупція при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ.

У серпні цього року НАБУ і САП викрили злочинну групу, яка упродовж 2024–2025 років організувала схему заволодіння коштами органів місцевого самоврядування, виділених на потреби Сил оборони.

Йдеться про систематичне завищення цін на закупівлі оборонної продукції.

Тут також не обійшлось без участі народних обранців, адже в цій справі НАБУ і САП повідомили про підозру народному депутату від "Слуги народу" Олексію Кузнєцову.

Кузнєцов також є членом комітету Ради з прав людини та Тимчасової слідчої комісії з питань тарифної політики.

Одним із епізодів злочину була закупівля систем радіоелектронної боротьби.

За підписання договору учасники групи отримували відкат у розмірі до 30% від суми контракту.

За аналогічною схемою відбулася закупівля FPV-дронів на майже 10 мільйонів гривень.

ВАКС відправив Кузнєцова під варту на 60 днів з альтернативою внесення 8 мільйонів гривень застави.

Наразі справа перебуває на етапі досудового розслідування, строк якого нещодавно продовжили до 3 січня 2026 року.

Весь цей час Кузнєцов, наче й не було нічого, продовжує ходити у Верховну Раду та голосувати за закони як член фракції "Слуга народу".

І зрозуміло чому.

Адже в складі "слуг" зараз не так багато народних депутатів, і до офіційного розвалу "монобільшості" залишилося недовго чекати – за такої-то кількості підозрюваних та обвинувачених у корупції.

Корупція на "Укрзалізниці".

У січні цього року НАБУ і САП повідомили про підозру народному депутату Віктору Бондару.

Він – колишній міністр транспорту та зв'язку України, нині – позафракційний і безпартійний самовисуванець з Хмельниччини.

А ще антикорупційні органи вважають його співкерівником організованої групи, яка крала кошти "Укрзалізниці" на закупівлі кабельно-провідникової продукції.

За даними слідства, тендери із завищеними цінами вигравали фірми, підконтрольні Віктору Бондару та його спільнику Володимиру Котляру, а "Укрзалізниця" зазнала збитків на понад 140 мільйонів гривень.

НАБУ опублікувало матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які розкривають деталі злочинної схеми.

Також Бондар налагодив співпрацю з членами іншої організованої групи, так званого "бек-офісу" "Укрзалізниці" на чолі з колишнім радником Офісу президента Артемом Шилом.

Члени цього "бек-офісу" неформально контролювали діяльність "Укрзалізниці".

Їх було викрито у квітні 2024 року в межах ще одного епізоду, за яким розслідується заволодіння 94,8 мільйонами гривень при закупівлі трансформаторів під час воєнного стану.

ВАКС визначив Бондару заставу у розмірі 100 мільйонів гривень.

Втім, депутат її не сплатив, а тому з лютого 2025 року перебував у СІЗО.

Наприкінці липня ВАКС продовжив строк тримання під вартою Бондара, водночас зменшив розмір його застави до 36 мільйонів.

Цю суму внесли наприкінці літа.

Наразі досудове розслідування стосовно Бондара завершене.

Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи її скерують до суду.

Недекларування майна на 88 мільйонів гривень.

Члена фракції "Довіра", народного депутата з Луганщини Сергія Шахова обвинувачують у брехні в декларації на 88 мільйонів гривень.

Раніше Шахов вже фігурував у справі про підкуп виборців під час парламентських виборів у 2012 році.

Цього разу, за версією обвинувачення, Шахов не задекларував 13 квартир у Києві, 8 паркомісць, 2 будинки в елітному котеджному містечку під Києвом, 27 земельних ділянок, дачу, нежитлову нерухомість, дві автівки, частки в низці компаній та доходи від продажу нерухомості.

У березні 2023 року ВАКС, за клопотанням прокурора, оголосив Сергія Шахова у розшук, адже він перестав відвідувати судові засідання.

За твердженням адвокатки народного обранця, він не з'являвся до суду через те, що лікується в Киргизстані.

Ох ця знаменита киргизька медицина!.

Цікаво, що підозру Шахову вручили в рамках кримінального провадження, яке в НАБУ розпочали після виходу розслідування журналістів "Схем" у квітні 2021 року.

А у 2025-му журналісти встановили, що Шахов із родиною понад два роки мешкає в елітних апартаментах у Дубаї, оренда яких може коштувати в районі 100 тисяч доларів на рік.

Після цього розслідування САП відкрила нове провадження щодо недостовірного декларування – цього разу за можливу брехню в деклараціях за 2022–2024 роки.

Попри розшук і наявність двох кримінальних проваджень, Шахов і надалі залишається народним депутатом, зокрема бере онлайн-участь у засіданнях Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Корупція у відбудові.

Серед корупційних справ у сфері відбудови виділимо окремо двох народних обранців – Сергія Лабазюка від депутатської групи "За майбутнє" та Андрія Одарченка зі "Слуги народу".

Обох викрили на хабарях топчиновники Міністерства відновлення.

Лабазюк отримав підозру від НАБУ за те, що в серпні 2023 року нібито запропонував колишньому віцепрем'єр-міністру з відновлення Олександру Кубракову та ексголові Державного агентства відновлення Мустафі Найєму "винагороду" в розмірі 3–5% за отримання підрядів з відбудови інфраструктурних об'єктів на 1 мільярд гривень.

Однак Найєм та Кубраков написали заяву до НАБУ та САП і допомогли викрити цю корупційну схему.

Суд відправив Сергія Лабазюка в слідчий ізолятор із визначенням застави в 40 мільйонів гривень.

Наприкінці листопада 2023 року за нього внесли цю заставу, і Лабазюк вийшов із СІЗО.

Наразі справу розглядають у суді.

А ось у справі іншого народного обранця, члена антикорупційного комітету (!) Андрія Одарченка, вже ухвалений обвинувальний вирок, який набрав законної сили.

Одарченка викрили на пропозиції хабаря в 50 тисяч доларів ексголові Держагентства відновлення Мустафі Найєму за сприяння у виділенні коштів на ремонт підконтрольного Державного біотехнологічного університету – депутат був його ректором.

Що цікаво, хабар Одарченко надав у біткоїнах, і це був перший задокументований в Україні хабар у криптовалюті.

Як і у випадку з Лабазюком, Найєм повідомив про це НАБУ та САП, що і стало підставою для відкриття справи та підозри для народного депутата.

Суд призначив Одарченку 8 років ув'язнення з конфіскацією майна, а також застосував спеціальну конфіскацію до апаратного гаманця Одарченка та 0,39 біткоїна, які передавалися в якості першого траншу хабаря.

10 жовтня 2025 року Апеляційна палата ВАКС залишила в силі цей вирок, тобто від підозри до остаточного рішення минуло менше ніж 2 роки.

Не в останню чергу це відбулося через те, що справу слухали заочно.

Одарченка було оголошено в міжнародний розшук, оскільки він незаконно перетнув кордон і втік до Румунії у вересні 2024 року.

Попри це, Одарченка досі не позбавили депутатського мандата та не виключили з фракції.

Заволодіння землею на Закарпатті.

Ще одним фігурантом справ НАБУ серед депутатів є Роберт Горват із депутатської групи "Довіра".

Він чинний член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

У жовтні 2023 року Горват отримав підозру в заволодінні 323 гектарами державної землі на понад 127 мільйонів гривень.

За версією обвинувачення, народний депутат розробив схему заволодіння цією землею, використовуючи свій вплив на посадовців Держгеокадастру Закарпаття.

За задумом Горвата, директор держпідприємства відмовився від права користування цими ділянками, а начальниця Держгеокадастру у Закарпатській області забезпечила безоплатну видачу цієї землі наперед визначеним фізособам.

Ті, зі свого боку, "продали" її товариству, підконтрольному Горвату – ТОВ "СТОВ "Континент"".

У липні 2025 року САП направила справу щодо п'ятьох співучасників цього злочину до суду.

Наразі вона перебуває на стадії підготовчого судового розгляду.

А в разі встановлення вини співучасникам злочину загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.

Спроба заволодіти 8 гектарами землі в столиці.

Інший нардеп, який хотів збагатитись коштом привласнення землі, цього разу вже в столиці, це Дмитро Ісаєнко з депутатської групи "Відновлення України", який у минулому представляв нині заборонену ОПЗЖ.

НАБУ і САП оголосили підозру Ісаєнку в березні 2023 року.

За версією обвинувачення, народний депутат організував схему, за якою земельну ділянку державного підприємства "Державний будівельний комбінат" на Лівому березі Києва вивели із держвласності за 300 мільйонів гривень, тоді як її ринкова ціна нібито складала 525 мільйонів гривень.

Фігуранти незаконно та без погодження Верховної Ради організували аукціон щодо землі, перемогу в якому отримала пов'язана з депутатом компанія.

На цій ділянці планували збудувати житловий комплекс.

Однак у серпні 2021 року суд за клопотанням НАБУ і САП наклав арешт на ділянку, що зупинило забудову.

ВАКС визначив Ісаєнку понад 6 мільйонів гривень застави, а за скаргою САП Апеляційна палата ВАКС збільшила заставу до 26,84 мільйона гривень.

Справу щодо нардепа Ісаєнка скерували до суду в листопаді 2024 року, а у вересні 2025-го до суду направили обвинувальний акт щодо іншого фігуранта справи – експосадовця Апарату ВРУ.

Що цікаво, ще один із фігурантів – колишній директор "Держбудкомбінату" – пішов на угоду зі слідством і в 2024 році вже отримав умовний вирок.

Він визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, співпрацював із прокурором та добровільно викрив інших співучасників, зокрема й депутата.

221 тисяча доларів за землі НААН України.

Спробував заробити на земельних оборудках і Анатолій Гунько, колишній "слуга народу".

В 2023 році НАБУ спільно з СБУ викрили народного обранця на отриманні 85 тисяч доларів.

Символічно, що на момент вчинення злочину Гунько був головою Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції на держпідприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України (НААН).

Гунько зі спільниками вимагали гроші від сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" в обмін на дозвіл обробляти державні земельні ділянки НААН площею 1700 гектарів.

Кожен гектар вони оцінили в 130 доларів, а загалом треба було передати 221 тисяч доларів.

Народний депутат встиг отримати як аванс лише частину хабаря розміром 85 тисяч доларів, після чого його і затримали.

25 березня 2025 року ВАКС визнав Анатолія Гунька винним у підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві, призначивши йому сім років ув'язнення з конфіскацією всього майна.

Вирок ще не остаточний, адже за скаргою захисників Гунька та прокурора САП триває апеляційне провадження.

Попри корупційний скандал і вже наявний вирок суду першої інстанції, депутата всього лише виключили з фракції "Слуга народу".

Він і дотепер продовжує працювати у Верховній Раді у складі групи "Відновлення України" та отримувати зарплату.

Особливо цікаво те, що у своїй передвиборчій програмі в 2019 році Гунько обіцяв "ініціювати звільнення корумпованих чиновників, правоохоронців, суддів і прокурорів", а також хотів здійснювати контроль за "належним вирішенням земельних питань".

Тепер ми знаємо, про яке "вирішення" йшлося.

3 мільйони за ремонт водогону.

Збагатитись на тендерах, імовірно, вирішив і Микола Задорожній з фракції "Слуга народу".

За даними детективів, у березні 2024 року він вимагав від голови сільської ради на Сумщині хабар за неперешкоджання в проведенні тендеру на ремонт водогону в Охтирському районі Сумської області.

За це Задорожній хотів для себе 3,4 мільйона гривень – тобто 10% від суми контракту.

Ще 4% мали піти місцевим правоохоронцям.

Особлива цинічність справи полягає в тому, що своє "неперешкоджання" Задорожній пояснював тим, що всього лиш не буде направляти депутатські звернення стосовно тендеру.

У липні 2024 року Задорожній отримав підозру, після чого ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 мільйонів 28 тисяч гривень.

НАБУ і САП завершили слідство в квітні 2025 року, а справа має надійти до суду на початку листопада – після ознайомлення сторони захисту з матеріалами обвинувачення.

Викинула хабар через паркан будинку.

Депутатка від "Слуги народу" Людмила Марченко стала публічно відомою після публікації відео з обшуку детективами НАБУ її будинку.

На записі видно, як вона викидає отриманий хабар за паркан.

У червні 2023-го Марченко отримала підозру від НАБУ.

За даними обвинувачення, депутатка спільно зі своєю помічницею Анастасією Колеснік за гроші обіцяла допомогти з дозволом на виїзд за кордон і внесенням даних до системи "Шлях".

Їхні "клієнти" отримували дозвіл на виїзд за кордон як волонтери для перевезення гуманітарного вантажу.

Свої "послуги" нардепка та її помічниця оцінили в кілька тисяч доларів.

Обох викрили детективи після отримання другого такого "траншу", що на суді підтвердив свідок.

Також Марченко отримала 5,3 тисячі доларів за внесення даних до системи "Шлях".

31 жовтня 2023 року НАБУ і САП завершили слідство у справі, а вже в грудні 2023 її скерували до ВАКС.

До Марченко застосували 53 680 гривень застави, оскільки їй інкримінують нетяжкий злочин.

Розгляд справи триває.

У вересні 2025 року прокурор також заявив позов про визнання необґрунтованими активів вартістю понад 8,2 мільйона гривень, які Марченко набула в період 2021–2023 років.

Це 5 квартир, майнові права на квартиру та автівка Toyota Land Cruiser.

За даними САП, щоб приховати факт набуття цього майна, депутатка оформила права власності на свого батька та співмешканку брата.

На сьогодні Марченко бере участь у засіданнях парламенту і Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради.

І хоча в 2023 році Марченко, за інформацією медіа, була виключена з фракції, в електронному кабінеті на сайті Ради вона досі "Слуга народу".

Розкрадання газу на 2,1 мільярда гривень.

Нардеп Ярослав Дубневич із депутатської групи "За майбутнє" – фігурант одразу двох справ НАБУ та САП.

У листопаді 2019 він отримав першу підозру в заволодінні 93 мільйонами гривень "Укрзалізниці".

Дубневич став першим народним депутатом поточного скликання, щодо якого довелося голосувати за зняття депутатської недоторканності та надання дозволу на арешт.

У 2022 році ВАКС закривав цю справу, посилаючись на "правки Лозового" та нібито закінчення строків розслідування.

Однак за скаргою прокурора Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення та повернула справу на новий розгляд.

На сьогодні він все ще триває.

У березні цього року до суду також скерували другу справу Дубневича щодо організації заволодіння природним газом у підконтрольних йому Новояворівській та Новороздільській ТЕЦ у Львівській області.

Загальна сума склала понад 2,1 мільярда гривень.

Окрім організації розкрадання, Дубневичу також інкримінують відмивання понад 457 мільйонів гривень через офшорні рахунки.

Виведені кошти згодом нібито поверталися в Україну під виглядом іноземних інвестицій у проєкти на Львівщині.

З 17 жовтня 2023 року Дубневич перебуває в розшуку, оскільки втік із країни і переховується за кордоном.

Усі 86 мільйонів гривень внесеної за депутата застави перерахували на потреби ЗСУ.

Сам народний обранець на судові засідання іноді доєднується через відеозв'язок.

При цьому своє місцерозташування не повідомляє і каже, що "люди, які перебувають на керівних посадах в Україні, намагаються розправитись з ним".

За даними слідства, у жовтні Дубневич перетнув кордон Румунії з Угорщиною, тому його оголосили в міжнародний розшук.

Однак невідомо, як саме він перетнув український кордон, адже у базах прикордонників відмітки про його виїзд немає.

Це не завадило суду 11 вересня 2025 року ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження, тобто про розгляд справи за відсутності Дубневича.

Окрім згаданих випадків, є ще кілька завершених справ щодо нардепів із вироками на підставі угод про визнання винуватості.

Зокрема йдеться про колишніх депутатів від "Слуги народу" Ірину Кормишкіну та Олександра Трухіна.

Отже, на сьогодні маємо і реальні обвинувачення чинним депутатам, і кілька вироків, які вже набрали законної сили.

Втім, багато справ роками зависають в судах саме на етапі розгляду справи по суті.

Зазвичай саме тоді фігуранти справ і їхні адвокати намагаються максимально затягнути процес, щоб він тривав роками.

Увесь цей час народні обранці продовжують голосувати й отримувати чималеньку зарплату з бюджету.

У підсумку – обвинувачені в корупції депутати роками залишаються на своїх посадах, впливають на законотворчі процеси, просуваючи власні інтереси, а деякі навіть тікають за кордон, не припиняючи при цьому отримувати зарплату.

Верховна Рада чинного скликання вже продемонструвала політичну волю, коли в 2019 році значно полегшила механізм притягнення депутатів до кримінальної відповідальності.

Ці зміни, зокрема, дозволили антикорупційним органам активніше розслідувати справи щодо народних депутатів.

Водночас у сфері кримінального правосуддя досі залишаються системні проблеми, які блокують ефективне розслідування корупції та притягнення винних до відповідальності.

Однією з таких перешкод є так звані "правки Лозового" – ухвалені у 2017 році зміни до Кримінального процесуального кодексу, які передбачили обмежені строки досудового розслідування та необхідність отримувати судовий дозвіл на продовження таких строків.

Ці норми часто стають підставою для того, щоб закрити справу з формальних чи надуманих підстав.

Свого часу саме цим механізмом скористалися для закриття провадження щодо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

Тоді Шевченківський районний суд міста Києва відмовився продовжувати строк слідства, і справу врешті закрили.

Крім того, залишається неврегульованим питання відповідальності за зловживання процесуальними правами та умисне затягування судових процесів.

Так само, як і можливості уникнути покарання за корупційні злочини через те, що спливли строки давності.

Ці проблеми системно підривають довіру до правосуддя та антикорупційної політики держави.

Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан".