"Вже ніколи не буде добре": спогади батьків про дівчат-музиканток із Запоріжжя, яких вбила ракета

Голос і гітара – те, що об'єднувало Крістіну Спіцину і Світлану Сємєйкіну після початку повномасштабного вторгнення. Дівчата створили дует, збирали на гроші для підтримки українських військових у різних містах та планували розширити склад. Однак цього, на жаль, не сталось.

9 серпня 2023 року в центр Запоріжжя прилетіла російська ракета. Саме в цей час дует виступав на головній вулиці міста. Концерт став для дівчат останнім.

Мама Крістіни Галина і тато Світлани Юрій у рамках проєкту "Життя після втрати" на24 Каналіподілились з нами спогадами про доньок, про перші хвилини після їх загибелі й про те, що поховали дівчат як справжніх артисток. Батьки також розповіли й жахливу історію про викрадення коштів на пам'ятник.

"Планували створити цілий бенд": знайомство дівчат та перші концерти

З дитинства Крістіна росла дуже творчою – з 5 років займалась танцями, виступала на сцені. Пізніше дівчинка сказала мамі, що хоче співати, тому спершу вчилась у музичній школі, а потім приватно. Світлана теж захоплювалась усім, чим тільки могла. Музику відкрила для себе у 12 років.

Дівчата були знайомі зі старших класів школи, де разом вчились. Крістіна була старша за Світлану на 2 роки.

Після 24 лютого 2022 року Галина пропонувала доньці Крістіні взяти молодшу сестру та виїхати з Запоріжжя у безпечне місце. Однак вона відмовилась. Таку ж позицію мала і Світлана. За словами батька Юрія, вона не бачила себе ніде, крім рідного міста.

Одного разу дівчатам запропонували окремо співати на заході для військових.

"Крістіна побачила, як грає Світлана в ансамблі й запропонувала створити дует. Взагалі вони планували розширитись і зробити дівочий бенд з барабанами та бас-гітарою, але, на жаль, цього не сталось", – пригадала Галина.

Концерт, після якого дівчата почали разом співати, і вже спільні виступи / Фото надане 24 Каналу

Зазвичай Крістіна та Світлана співали на вулицях, адже у Запоріжжі майже усі ресторани та кафе були зачинені, їздили з концертами у Дніпро та Київ. Часто їх запрошували й на заходи, зокрема, благодійні концерти на підтримку Збройних Сил України. Серед репертуару дуету завжди були українські патріотичні пісні.

Світлана загинула одразу, Крістіна – день боролась за життя: останній виступ дівчат

Дівчата та сім'ї за місяці постійних вибухів і прильотів усвідомили жахливу реальність та навчились з цим жити. Водночас завжди слідкували за каналами, дивились мапу тривог. Однак часто так бувало, що приліт ставався ще до оголошення повітряної тривоги.

Юрій зазначив, що найнебезпечнішим у Запоріжжі є саме центр міста. На жаль, саме на головну вулицю 9 серпня 2023 року дівчата вийшли на свій останній концерт. Через 20 хвилин вони відійшли на дитячий майданчик перепочити. Саме тоді в це місце влучила російська ракета Х-35.

Юрій та Галина не почули цього вибуху через відстань. Лише дружина Юрія була неподалік на роботі та навіть побачила проліт ракети.

Усіх подробиць я не пам'ятаю. Подзвонила дружина і сказала, що Світлана і Крістіна не виходять на зв'язок. Я одразу сів у машину, по дорозі підібрав Галину і ми поїхали туди разом. З нами був ще мій брат,
– сказав чоловік.

На жаль, коли сім'ї приїхали на місце прильоту, Світлана вже була мертва – дівчина загинула на місці.

До Галини підійшли волонтери з психологами та повідомили, що знайшли сумочку. Спершу жінка її не впізнала через шок, але згодом, коли витягла документи з сумки, то зрозуміла, що вони належать її дочці.

"Мені сказали, що Крістіна залишилась жива і її повезли в реанімацію. Я поїхала туди, на другий раз приїхала з чоловіком. Десь о 4 ранку 10 серпня мені зателефонували й сказали, що, на жаль, Крістіна не вижила", – розповіла Галина.

Зауважте! Після загибелі артисток Дзідзьо та Ольга Цибульська відреагували на злочин країни-агресорки. Співак опублікував виступКрістіни та Світлани зі щемливим підписом. Цибульська присвятила дівчатам вірш.

"Усі аплодували артисткам": день похорону

Батьки дівчат пам'ятають день похорону фрагментами. Юрій наголосив: було дуже боляче, адже було дуже багато планів.

Жінка згадала лише один момент: на похороні був керівник культури, який сказав, що всіх артистів проводжають в останню дорогу оплесками.

Людей на похороні було дуже багато, мабуть, 500. Всі аплодували. Це така мить була… Я досі вдячна Олександру (керівник культури, – 24 Канал) за таку пошану дівчатам,
– зазначила Галина.

Через дружбу дівчат сім'ї навіть не роздумували щодо поховання й одразу знали: Світлану та Крістіну поховають разом.

На лицьовій стороні пам'ятника розміщені слова з вірша, присвяченого дівчатам: "Завжди згадуй дівчИн: вісімнадцять гітарі, соло – двадцять один".

На задній стороні пам'ятника – слова з пісні, яку написала Світлана. Її записали в студії вже після загибелі дівчат. Голоси використали з любительського запису вдома.

Могила дівчат / Фото надане 24 Каналу

"Ви їх не хотіли": як хлопець Крістіни викрав гроші, які збирали на пам'ятник

Після загибелі дівчат люди звертались до батьків, щоб підтримати їх матеріально: просили номер картки. Згодом виникла ідея відкрити банку в Monobank, щоб зібрати кошти на пам'ятник.

З сім'єю Крістіни проживав її хлопець Олег. Галина зауважила, що вони вважали його членом родини, тому він мав допомогти з відкриттям банки. Йому через "деякі причини" не вдалось відкрити банку на чоловіка Галини, Олег казав, що щось не виходило. Тому хлопець відкрив її на себе.

Через пів року після загибелі дівчат, коли ми вирішили зробити пам'ятник, ми попросили Олега перерахувати половину коштів на завдаток. Через день він "вийшов по хліб", залишивши вдома усі речі,
– розповіла жінка.

Олег довгий час не виходив на зв'язок, Галина та Юрій навіть спілкувались з родиною хлопця, яка пообіцяла посприяти. В один момент він повідомив, що виконавча служба зняла ці кошти з його рахунку, але поліція надала батькам документ, який підтвердив, що Олег не перебував і не перебуває на той момент у ролі боржника.

Як виявилось, хлопець сам переказав зібрані кошти на свої картки ще в серпні 2023 року, одразу після похорону Крістіни та Світлани.

Галина пригадала, що часто вона з чоловіком та батьками Світлани повторювали фразу: "Нехай би ці гроші згоріли, але дівчата були б живі". Мовиться про те, що будь-які кошти не повернуть їхніх доньок, тому батьків дратували питання на кшталт: "Скільки ви назбирали?"

Олег ці слова запам'ятав, тому коли батьки вкотре питали його, де поділись кошти, відповів: "Ви ж хотіли, щоб ці гроші зникли".

Галина та Юрій зауважили, що ця історія ще не завершена, триває судова справа. Невдовзі суд буде викликати батьків дівчат для показань, потім близьких друзів сім'ї та людей, які скидали кошти. Лише після цього до суду викличуть і Олега.

Тепер Галина співає, Юрій – вчиться грати на гітарі: пережиття втрати

Галина наголосила, що перший рік після загибелі доньки вона не розуміла, що відбувається. Лише після цього вона почала усвідомлювати, що Крістіни вже немає. З цим їй жити дуже важко.

Перший рік немов у тумані. Є усвідомлення, що нічого не повернеш. Намагаєшся шукати в чомусь сенс. Пережити втрати нам допомагають молодші доньки. У Крістіни та Світлани залишились сестри одного віку – це основна мотивація. Також, мабуть, саме через загибель дівчат, я пішов працювати пожежним рятувальником і допомагати людям,
– наголосив Юрій.

Світлана з Юрієм у дитинстві та Галина з доньками / Фото надане 24 Каналу

Галина ж підкреслила: якщо ви відчуваєте, що хочете вийти погуляти, випити кави в кафе чи відвідати концерт, варто це зробити.

"Не потрібно думати, що скажуть люди. Треба робити те, що йде від серця. Тоді тобі стає легше. Цього року 9 серпня ми відійшли від звичайного поминального дня і зробили вечір пам'яті: ми співали, ми плакали, це були сльози вивільнення. У нас був блокнот, куди люди записували гарні спогади про дівчат", – сказала вона.

Тепер Галині хочеться робити щось хороше на честь дівчат і займатись творчістю. Саме тому жінка продовжила справу Крістіни та почала співати. Натомість Юрій почав вчитись грати на гітарі, чим займалась його донька Світлана.

Чоловік зазначив, що має відчуття "холодної" помсти до росіян, але розуміє, що воно не допоможе. Натомість у жінки є відчуття відчаю – вона не хоче помститись, але ненавидить окупантів.

"Для таких людей, як ми, добре вже ніколи не буде"

На думку батьків, будь-яке звернення до людей, які втратили рідних через війну, буде недоречним. Якщо людина стороння – вона має обов'язково вислухати, нічого не говорити й не порівнювати чиєсь горе.

Найголовніше – утриматись від фрази "все буде добре". Дуже часто люди таке кажуть, не подумавши. Я все розумію, але від таких слів треба відмовитись. Для таких людей, як ми, добре вже ніколи не буде,
– зазначив Юрій.

Галина додала, що у їхньому випадку люди, які намагаються підтримати, часом бувають дуже безтактовними. Батьки неодноразово чули фразу: "У вас є ще менші діти".

"Це наче відірвати людині руку і сказати, що добре, що вона має іншу. А мені ж тут і зараз болить. Як це порівнювати?" – зауважила вона.

Батьки зазначили, що завжди люди думають, що варто сказати. Однак потрібно зробити одне – просто обійняти.

Зараз Галина та Юрій намагаються продовжувати жити, але їхнім основним завданням залишається берегти пам'ять про своїх доньок. Вони стараються згадувати про дівчат не з сумом, а кожного дня пригадувати щасливі моменти з ними.

Попри те, що батьки втратили частинку себе, вони бажають лише одного – швидкого закінчення війни, щоб усі українські діти залишались живими поруч зі своїми батьками.