Китай будує нову світову валютну систему

Китай теж готується до настання нової геополітичної реальності "після 1 листопада".Що в активі у сторін станом на 31 жовтня?

США готуються до введення мит у розмірі 100% на китайські товари.Китай уже ввів обмеження на експорт рідкоземельних матеріалів і магнітів на ринки США та ЄС.Але головна битва, безсумнівно, розгорнеться за гроші - як і завжди в історії.

У сучасному світі гроші контролює той, хто, нехай і неформально, але керує транзакційною інфраструктурою. Зараз це система банківських повідомлень SWIFT - формально бельгійська, але фактично залежна від Мінфіну США.

Контроль за світовою валютною системою - це здатність розгортати глобальний нееквівалентний обмін на свою користь, покриваючи внутрішні дефіцити і дисбаланси. А в міру старіння населення ці структурні дисбаланси в кожному глобальному кластері будуть тільки зростати.

Світ стоїть на порозі в'янення Ямайської валютної системи. У принципі, всі трансформації глобальних потоків капіталу - це відгомони Бреттон-Вудської системи, сформованої переможцями Другої світової війни.

Можна сказати, що світ пережив Бреттон-Вудську валютну систему 1.0 і Ямайську систему - Бреттон-Вуд 2.0. Проблема в тому, що у світі Потсдама, Ялти і Бреттон-Вуда не було Китаю та Індії - їх просто не включили в глобальне рівняння.

Китай своїм парадом 3 вересня, з нагоди Перемоги у Другій світовій війні, показав, що долучається до поділу світу. Через історичну ретроспекцію він ніби входить до "клубу переможців", повертаючи час назад.

Нова цифрова валютна система - Бреттон-Вуд 3.0 - буде побудована вже за участю Китаю. З одного боку - світ приватних цифрових грошей США, заснований на трежеріс. З іншого - світ цифрового юаня, що спирається на китайський міжнародний товарообіг.

Це другий "тихий удар" Піднебесної після обмеження експорту рідкоземель. Народний банк Китаю без зайвого галасу запустив систему транскордонних розрахунків Renminbi Digital. Вона підключена до десяти країн АСЕАН і шести країн Близького Сходу.

А з ким у Китаю найбільший товарообіг? Не зі США і не з ЄС, а саме з країнами АСЕАН. Завершення епохи петродолара дозволяє країнам Перської затоки переходити на цифровий юань.

Тепер у Китаю триконтурна валютна система:

Перший рівень - внутрішній (оншорний) юань.

Другий рівень - зовнішній (офшорний) юань, пов'язаний із гонконгським доларом і патакою Макао.

Третій рівень - цифровий юань, що формує систему глобального нееквівалентного обміну і контролю за міжнародними транзакціями (у світі санкцій - вкрай корисний інструмент).

Запуск третього рівня означає, що до 40% міжнародної торгівлі може перейти на цифровий юань, минаючи SWIFT і долар США. Про це пише і The Economist, помилково називаючи те, що відбувається, "першою битвою за Бреттон-Вуд 2.0". Такий погляд - західноцентричний і відображає стереотипи останніх десятиліть.

Система китайських транзакцій заснована на технології блокчейн і працює набагато швидше за SWIFT, де платежі йдуть днями. У китайській системі - секунди, максимум хвилини.

Тому Китай називає свою систему "валютним мостом". Тестовий платіж між Гонконгом і Абу-Дабі зайняв менше хвилини, а комісія виявилася на 98% нижчою за банківську. Між Індонезією (осьова країна АСЕАН) і Китаєм - лише 8 секунд.

Китайська система швидка і дешева, а західна - повільна і дорога. При цьому блокчейн забезпечує більш повний і оперативний контроль за платежами.

Наразі до китайської валютної системи приєдналися 23 світових центральних банки. Для нафтотрейдерів вона означає економію до 75% банківських витрат. Звісно, Європі за цифровий юань нафту не продадуть, а ось Китаю та азійським країнам - цілком.

Можна сказати, що китайський "валютний міст" - це нові гроші Монгольської імперії 2.0. Нагадаю, перші паперові гроші "чау" з'явилися саме в Монгольській імперії 800 років тому.

Крім того, китайська система - це "валютний міст" без санкцій, на відміну від SWIFT. Таїланд уже почав платити за нафту цифровими юанями. Банк міжнародних розрахунків визнав методологічну першість Китаю не тільки в цифровому юані, а й загалом у системах цифрових валют.

Трамп і США відмовилися від ідеї цифрового долара, щоб не посилювати "диктатуру ФРС". У Китаю такої дилеми між владою і центробанком немає.

Зараз у Китаю цілий набір інструментів глобального впливу:

Фізична інфраструктура - Новий шовковий шлях;

Фінансова інфраструктура - валютний міст;

Кредитна інфраструкту ра - Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (аналог МВФ для Глобального Півдня);

Монополія на експорт критично важливих товарів і сировини;

Технологічний суверенітет як стратегічна мета.

Загальний пазл глобального домінування Китай планує зібрати до 2050 року. А поки на нас чекає епоха неполярного світу і світ-системних воєн.

Китай не просто створює матеріальну і цифрову інфраструктуру, а й синхронізує їх між собою. Наприклад, проєкт високошвидкісної залізниці Джакарта-Бандунг реалізується за допомогою Китаю.

Залізниця - фізична інфраструктура. Оплата послуг - через цифровий юань - це вже цифрова. Вона поєднана з навігаційною системою Beidou (космічна інфраструктура), яка підтримується квантовими технологіями зв'язку - інноваційна інфраструктура.

Так формується глобальний "Новий шовковий шлях", який у майбутньому спиратиметься і на Північний морський шлях, мінімізуючи морську вразливість Китаю.

Поки що обсяг міжнародних платежів із використанням цифрового юаня становить близько $1,2 трлн - і це тільки початок. Систему буде впроваджено у 80% країн світу.

Один із ключових азіатських глобальних протокластерів - це АСЕАН, із перспективою трансформації у військовий регіональний блок без явного противника. Саме тому напередодні 1 листопада Трамп відвідує саміт АСЕАН у Малайзії.

Але його портфель пропозицій поки що містить одні лише "батоги" - погрози мит, без "пряників". У Китаю - навпаки: є пряники, але немає батога.

У найближчі 25 років Китай і США шукатимуть максимально ефективне співвідношення цих інструментів.

Джерело