НАТО починає проявляти рішучість

21 жовтня 2025 року військово-морські сили Великої Британії задіяли есмінець HMS Duncan і гелікоптер Wildcat для 48-годинної операції з супроводу російського есмінця "Віце-адмірал Кулаков" через Ла-Манш. Це перший випадок, коли британський військовий корабель діяв під прямим командуванням НАТО в подібній місії. Операція тривала 48 годин і включала авіаційну підтримку від гелікоптера з 815-ї морської авіаційної ескадрильї, що забезпечував спостереження і контроль за російським кораблем.

У супроводженні російського корабля також брали участь військово-повітряні сили Франції та Нідерландів, що підкреслює координацію союзників у рамках заходів безпеки в Північній Європі. Це перша місія такого типу під прямим командуванням НАТО, що демонструє готовність Брюсселю реагувати на присутність російських військових суден у стратегічно важливих для Альянсу водах. Реакція НАТО на прохід російського корабля показала, що Альянс переходить від спостереження за ситуацією до активного стримування Росії.

Брюссель чітко сигналізує Москві: будь-яка військова активність біля європейських берегів перебуває під контролем, а спроба «випробувати межі дозволеного» зустріне скоординовану відповідь. Така форма реагування демонструє зміну підходу: НАТО переходить від символічного моніторингу ситуації до структурованих, багатоетапних операцій із чітким командуванням, що означає підвищення оперативності та здатності відповідати на потенційні загрози з боку Кремля без затримок. Залучення одразу кількох країн - Великої Британії, Франції та Нідерландів, показує, що контроль над Північним морем та Ла-Маншем відтепер узгоджена оборонна політика НАТО, яка спрямована на стримування та спостереження за російською військовою активністю.

Операція, таким чином, набула не лише військового, а й політичного значення. Вона підкріплює єдність союзників і демонструє готовність НАТО захищати свій простір від потенційних загроз з боку РФ, навіть у періоди без прямої ескалації, проте із повною готовністю до цього. Такий формат дій дає чіткий сигнал союзникам і противникам: Європа залишається під захистом спільних механізмів безпеки, а будь-яка провокація Кремля чи спроба створити «сірі зони» у морській безпеці не залишаться без реакції.

Події навколо супроводу російського корабля довели, що НАТО не лише політичний союз, а реальна оборонна структура, здатна діяти швидко й скоординовано. Система командування НАТО, обмін розвідданими та взаємодія між флотами різних країн працюють у режимі реального часу, що підтверджує: якщо Москва намагатиметься перевірити військову готовність Заходу, відповідь буде миттєвою та злагодженою. В той же час російські ЗМІ повідомили, що на засіданні Ради керівників органів безпеки та спецслужб держав-членів СНД в Самарканді (Узбекистан), голова ФСБ О.Бортніков заявив про наявність «достовірних даних», згідно з якими «теракти та диверсії» в Росії здійснюються «під патронатом британських спецслужб».

Він також звинуватив спецслужби країн-членів НАТО в атаках дронів на країни Європи. Тобто виходить, що європейці атакували самі себе. Бортніков заявив, що українська операція «Павутина» була проведена «під кураторством британської розвідки безпосередньо напередодні переговорів української та російської делегацій у Стамбулі» і Лондон також забезпечив «її подальший пропагандистський супровід». За словами голови ФСБ, інструктори підрозділів спеціального призначення SAS та MI6 брали участь у плануванні ударів безпілотників по об’єктах Каспійського трубопровідного консорціуму. Також начебто британські спецслужби спільно з українськими готували диверсії проти газопроводу «Турецький потік».

Крім того, за словами Бортнікова, з подачі Лондона роздмухується істерія щодо нібито «загрози зі Сходу». І начебто на цьому тлі почалися інциденти з «нібито російськими безпілотниками над територією ЄС». Також Бортніков стверджує, що британські спецслужби планують використовувати «бойових плавців» для атак на російські об’єкти критичної інфраструктури. За його словами, українські спецслужби мають намір організувати вилазки диверсійних груп спільно з британською розвідкою.

Здається, заяви Бортнікова з їх антибританським наративом вписуються у традиційну для російської пропаганди схему, де Захід, насамперед Велика Британія, виступає головним підбурювачем «антиросійських дій» української влади. В своєму виступі Бортніков озвучує тези, які можуть стати основою для подальших дезінформаційних кампаній. Йдеться про створення фону недовіри до повідомлень про російські дрони, диверсії чи атаки на інфраструктуру в Європі. Такі заяви заздалегідь «страхують» Росію від звинувачень у терористичних діях, зокрема в межах її таємних операцій. Заяви Бортнікова – типовий приклад російської тактики, коли Москва звинувачує Захід у діях, які сама системно здійснює.

Росія проводить диверсії, кібератаки, шпигунські операції та інформаційні кампанії, але приписує їх своїм опонентам, щоб заплутати громадську думку та знецінити реальні викриття. Риторика Бортнікова спрямована не лише назовні, а й у середину країни. Його слова повторюють тези Путіна про «агресивний Захід». Кремль використовує подібні заяви для мобілізації населення, щоб підтримувати відчуття постійної загрози. Це допомагає виправдовувати репресії, мілітаризацію суспільства та продовження війни під гаслом «боротьби за виживання».

У той час, як Росія зазнає труднощів на фронті, її керівництво намагається пояснити ці проблеми не стратегічними помилками, а «глобальною змовою» НАТО. Москва намагається показати, що Велика Британія нібито діє агресивно й без узгодження з іншими союзниками, втягуючи їх у небезпечну конфронтацію з Росією. Ще одне фантастичне звинувачення Лондона пролунало у начебто підготовці терористичного акту проти Путіна у Будапешті на саміті президентів США та Росії.

Тому нібито главі Кремля не рекомендували їхати на переговори в Угорщину. Між тим, ситуація виглядає зовсім по іншому. Британське видання The Mail оn Sunday повідомило про те, що російські хакери викрали сотні конфіденційних військових документів, що містять інформацію про вісім баз Королівських ВПС і ВМС, а також імена й електронні адреси співробітників міністерства оборони, після чого опублікували ці файли в даркнеті.

Вважається, що масштабний витік даних був спричинений діяльністю російської кібергрупи. Згідно з даними The Mail on Sunday, викрадені документи містять інформацію про аівабазу «Лейкенхіт» у Саффолку, де базуються американські літаки F-35, а також зберігаються, як припускають журналісти, ядерні боєзаряди. На іншій авіабазі – «Портріт» – розташована надсекретна радіолокаційна станція, що є частиною мережі протиповітряної оборони Північноатлантичного альянсу, тоді як на авіабазі «Преданнак» знаходиться Національний центр безпілотників Великої Британії.

Нагадаємо, що ще у вересні 2025 року Національний центр кібербезпеки Великої Британії повідомив про те, що протягом останніх 12 місяців кількість хакерських атак, яким у тій чи іншій мірі вдалося досягти значної шкоди Сполученому Королівству, досягла рекордно високого рівня, а саме – 204 кібернападів. Наприклад, у 2024 році зловмисники зламали базу даних з особистою інформацією британських військовослужбовців, а дещо раніше були виявлені численні проблеми з кібербезпекою на атомному комплексі «Селлафілд» – наймасштабнішому подібному об’єкті у Великій Британії, де розташоване найбільше у світі сховище радіоактивного плутонію.

Останнім часом зафіксовано зростання кібератак російських хакерів проти Великої Британії та країн-членів. Найчастіше, об’єктами нападу стають військові відомства, інфраструктура, урядові установи, енергетичні системи, транспорт і медичні заклади. Велика Британія та країни-члени ЄС протидіють російським кібератакам через спільні дії в рамках НАТО – йдеться про посилення кібербезпеки та міжнародну координацію. Учасники Альянсу визнали Росію довгостроковою загрозою і діють відповідно до цього.

Представники НАТО пообіцяли «асиметричну та пропорційну» відповідь на російські кібератаки, діючи в межах міжнародного права. У жовтні 2025 року Британія запровадила нові жорсткі санкції проти російської нафти, включно з блокуванням 90 компаній, зокрема «Роснефть» і «Лукойл», забороною імпорту нафтопродуктів, перероблених у третіх країнах із російської сировини, та внесенням до санкційного списку 44 танкерів «тіньового флоту» РФ.

Загалом, Велика Британія діє системно, поєднуючи військові, економічні, технологічні та дипломатичні інструменти. Її стратегія базується на принципах стримування, солідарності із союзниками по НАТО та підтримці України як ключового фронту проти гібридної війни з боку РФ.