Не поляки й не росіяни: ким були українські аристократи

Українці / © Freepik

Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, розвінчав нав’язаний російською та радянською ідеологією стереотип про те, що українціє «нацією селян», яка не мала власної аристократії. У своїй лекції історик переконав, що українська шляхта була впливовою, як і в інших європейських країнах, а її історія доводить повноцінну суб’єктність українського народу.

Про це він розповів у прямій трансляції, передає Zaxid.net.

Міф про «чужу» еліту

За словами Олександра Алфьорова, російські наративи наполягали, що в українців нібито немає власної еліти (аристократії), а отже, народ не може бути повноцінним, а є лише доповненням до «старшого брата».

«У нас сформований стереотип про те, що шляхта — це щось чуже для нас. І нам говорять: 'У вас немає аристократії, все це польські князі або російські дворяни'. І Російська імперія в XIX столітті, і Радянський Союз вважали українців народом хліборобів,» — зазначив історик.

Алфьоров наголосив, що маєтки, такі як Качанівка чи Тростянець, є доказом існування власної української аристократії.

Витоки української шляхти

В Україні історично існували терміни бояри та зем’яни (ті, що володіли землею), які були аналогом рицарського стану в Європі (ідальго в Іспанії, джентрі в Англії). Пізніше, у Великому князівстві Литовському, сформувалася верства панів (аналог європейських баронів).

Українські князівські роди XV-XVI століть — Острозькі, Заславські, Вишневецькі, Збаразькі — були рівнем титулованої європейської аристократії.

Роль у Речі Посполитій та Козацтво

У Речі Посполитій військова аристократія називалася шляхта. Українські православні роди Волині, Київщини та Поділля мали шляхетські права та свої герби.

«Шляхта XVI — першої половини XVII століття була провідником національної ідентичності. Вони і в походи ходили, і були захисниками культури, створювали православні братства, забезпечили існування Могилянської академії,» — пояснив Олександр Алфьоров.

Водночас, козацтво формувалося з дрібної безземельної шляхти та бояр. У Гетьманщині козаки отримали всі ознаки шляхетства: мали землю, власну державу та право володіти зброєю. Найбільш шляхетським полком був Стародубський.

Як Росія знищувала українське дворянство

Після скасування Гетьманщини в Російській імперії почався процес переведення козацької старшини в російське дворянство.

«Козаків лише за перший рік визнали дворянами 50 тис. … І тоді в Петербурзі виникла фраза: 'В Малоросії 100 000 дворянства буде',» — розповів історик.

Проте, Росія знищувала документи, відмовляючи козакам у дворянстві, щоб зменшити їхню кількість. На Правобережжі понад 200 тисяч шляхтичів позбавили дворянства та перевели в стан міщан, оскільки вони не відповідали імперським критеріям.

Висновок історика

Олександр Алфьоров підсумував, що відмова від терміна «шляхта» на догоду російським наративам є помилкою.

«Забираючи у нас шляхту, або еліту, або аристократію, або оці різні стани, це завдання Російської Федерації як спадкоємниці Російської імперії, яка вважала, що народ без провідників втрачає свою суб’єктність,» — підкреслив експерт.

Він додав, що Україна була одним із тих народів, які мали найбільшу частку цього рицарського стану, оскільки знаходилася на фронтирі цивілізацій.

В Україні є безліч місць, де реальна історія настільки тісно переплетена з містикою та легендами, що вони ідеально підходять для мандрівників, які шукають холодок по спині навіть серед дня. Це руїни, що не піддаються науковому поясненню, і похмурі замки з кривавим минулим.