Велике прибирання перед великою сценою: як Сі налаштовує декорації до зустрічі з Трампом

Четвертий пленум ЦК КПК, про який так довго говорили в експертних колах, завершився без сюрпризів. Він традиційно відбувався у закритому режимі, але деякі висновки щодо ухвалених рішень усе-таки можна зробити. Протягом декількох місяців, що передували цій події, експерти прогнозували радикальні зміни, особливо в контексті обмеження повноважень Сі Цзіньпіна, якщо не повного усунення його від влади. Йшлося насамперед про обмеження впливу очільника КНР на економічну політику.

Очікування змін були небезпідставними: в економіці Китаю справді спостерігаються проблеми, які керівництво КПК вирішує переважно збільшенням кількості годин вивчення історії партії у школах і вишах. Тим часом зростає безробіття серед молоді, скорочується населення, накопичуються незабезпечені кредити, загострюється протистояння зі США, а іноземні компанії й далі залишають ринок КНР. У своїй промові на параді 3 вересня очільник КНР невипадково згадав про вчення Ден Сяопіна як дороговказ для подальшого розвитку. Про повернення Китаю до політики відкритості та співробітництва на противагу конфронтації й демонстрації сили вже відкрито говорили на цьогорічних конференціях у серпні в Бейдайхе. Сі почув ці розмови й добре підготувався до Четвертого пленуму.

Буквально напередодні його відкриття за вказівкою Сі було звільнено відразу вісьмох членів Центральної військової комісії, яку очолює Сі Цзіньпін, включно з його заступником — членом Політбюро. Комісія є центральним органом, що визначає ключові напрями у сфері оборони, — формує стратегії, керує розвитком збройних сил, вирішує питання кадрових призначень, фінансування, систем озброєння. Одночасне звільнення такої кількості високопоставлених генералів на додачу до раніше зниклих політиків і військових, зокрема колишніх міністрів оборони та закордонних справ, було розцінено як добре прорахований крок, який мав засвідчити беззаперечний контроль Сі над партійними й армійськими структурами. Традиційні звинувачення, які висунули генералам, — порушення партійної етики та корупція. З моменту приходу до влади Сі Цзіньпін зробив боротьбу з корупцією своїм пріоритетом. За даними американської розвідки, з 2012 року за корупційні дії в Китаї було покарано близько п’яти мільйонів чиновників, і це не рахуючи зниклих безвісти.

На пленумі було оголошено й про інші звільнення, зокрема 11 членів Центрального комітету — представників регіональної влади, а також здійснено призначення на місця тих, хто не виправдав довіри. Чистки в Китаї є звичною річчю (хоча цього разу вони були дещо жорсткішими, ніж зазвичай), тож загалом Четвертий пленум завершився в класичному стилі комуністичних зібрань. Члени ЦК схвалили все, що відбувалося в Китаї протягом попереднього пʼятирічного плану, затвердили новий, наголосили на ключовій ролі товариша Сі у партії, партії — у китайському суспільстві, а Китаю — у світі, закликали народ єднатися й продовжувати шлях до «великого омолодження китайської нації».

Успіхи Сі Цзіньпіна у боротьбі з корупцією можна оцінювати по-різному. Проте неможливо оскаржувати його послідовність у втіленні досвіду Лі Куан Ю, який казав: «Хочете побороти корупцію? Почніть із того, що посадите трьох своїх друзів. Ви точно знаєте, за що, і вони знають, за що». Один із попередніх президентів України також любив згадувати цю пораду творця сінгапурського дива, проте його «політбюро», на відміну від китайського, так і залишилося недоторканним.

За звичайних обставин черговий пленум чергового ЦК КПК був би цікавим виключно для дослідників Китаю та комунізму. Але цього разу йшлося про значно важливіші події, що мають відбутися вже після нього, зокрема про зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пусані 30 жовтня. Кожна зі сторін розпочала підготовку до цього саміту та міжнародних заходів, які йому передують, заздалегідь. Трамп — через скасування саміту з Путіним, запровадження проти РФ давно обіцяних, але все ж таки недостатньо жорстких санкцій, участь у саміті АСЕАН у Малайзії, триденний (!) візит до Японії. Сі Цзіньпін — через консолідацію влади на Четвертому пленумі та дещо неочікувані конструктивні позитивні меседжі новому уряду Японії, очільниця якого має чітку позицію щодо Тайваню й історичних подій Другої світової війни.

Схильні до драматизму аналітики вважають майбутній саміт Трампа та Сі ледь не вирішальним із погляду майбутнього світового порядку, хоча незрозуміло, звідки беруться такі очікування. На порядку денному — соя, Тайвань, рідкісноземельні метали, російська нафта, війна Росії проти України, тарифи. Наразі навіть теоретично не йдеться про оновлення світової архітектури безпеки чи торгівлі. «Гойдалки Трампа», які стають візитівкою його другого президентського терміну, не дають можливості зрозуміти всі тонкощі плану — спочатку оголошувати про 100% тарифи й висловлювати сумніви в необхідності зустрічі, а потім характеризувати голову КНР як сильного лідера, з яким тільки й треба домовлятися. З боку Китаю все зрозуміліше: Піднебесна виграє у будь-якому сценарії, в якому США забирають себе зі світу.

Китай уже активно заповнює ніші в країнах Азії й Африки, що виникли внаслідок ліквідації USAID, заманює назад на історичну батьківщину видатних учених і технологів, які десятиліттями працювали в США, але тепер ледь не вимушені виїхати через жорстку імміграційну політику Трампа. Полювання на відьом стає новою нормальністю у США. Один із характерних прикладів — звинувачення у шпіонажі на користь Китаю Ешлі Телліса, ключової фігури в американо-індійських відносинах, архітектора всіх відомих ініціатив політики США в Індо-Тихоокеанському регіоні. Міністерство юстиції звинуватило 64-річного Телліса, який народився в Індії, у незаконному володінні тисячами секретних документів національної безпеки та проведенні несанкціонованих зустрічей із китайськими чиновниками. Йому загрожує до десяти років у в’язниці. Якщо такі знакові фігури стають предметом переслідувань (за останніми даними, його все ж таки звільнили з-під арешту, але звинувачень не зняли), то що казати про етнічних китайців, які працюють на керівних посадах у ключових секторах економіки США?

Новий пʼятирічний план, ухвалений на Четвертому пленумі, визначив головними цілями лідерство КНР у розвитку штучного інтелекту, підвищення народжуваності та забезпечення конкурентних переваг у протистоянні зі США. Ще до відкриття саміту АСЕАН у Куала-Лумпур розпочалися торговельні переговори між делегаціями США та КНР. На кону близько 700 млрд дол. двосторонньої торгівлі, з яких 300 млрд — це позитивний баланс на користь Китаю. Соя, яку Китай закуповував у США на суму близько 12 млрд дол., цього балансу не виправить. Обидві країни розглядають зовнішню торгівлю як поле не тільки для економічної, а й для політичної конкуренції. У цих умовах потрібно буде ще багато зустрічей для того, щоб вийти на розуміння формули обопільної вигоди. Саміти на сучасному етапі розвитку людства точно не в дефіциті, на відміну від прагнення миру, компромісу та рівноправної взаємодії.