За даними ГУР, жінки становлять щонайменше 60% місцевого населення окупованих Донецької та Луганської областей

Частка людей похилого віку неухильно зростає і вже перевищує 35%. Окуповані райони стрімко порожніють.

Жителі окупованих Донецької та Луганської областей іноді називають місце свого проживання саркастичною абревіатурою "ЖНР" — "Жіноча народна республіка". Даються взнаки хвилі біженців 2014 і 2022 років, примусова мобілізація, відтік трудових мігрантів. За даними ГУР, жінки становлять щонайменше 60% місцевого населення, пише військовий і журналіст Євген Шибалов у статті "Понівечені душі. Що приніс "русский мир" на Донбас. Картина в цифрах та історіях".

Автор уточнює, що це не молоді дівчата. Частка людей похилого віку неухильно зростає і вже перевищує 35%. Донбас поступово набуває типового для регіонів з досвідом тривалої війни вигляду. І тут, і, скажімо, на Балканах домінуюча група населення — дружини-пенсіонерки. Молодь без сумнівів полишає обпалені війною місця, тоді як старших людей приковують до рідної домівки ностальгія та хвороби.

Окуповані райони стрімко порожніють. Порівняно з 2012 роком, кількість населення зменшилася більше ніж удвічі. Дані ГУР:

Луганська область (окупована частина), мільйонів осіб:

2014 рік — 2,24
2022 рік — 1,7
2025 рік — 0,9

Донецька область (окупована частина), мільйонів осіб:

2014 рік — 2,8
2022 рік — 1,7
2025 рік — 1,2

Очікувано, що в таких умовах нечисленні молоді дівчата не поспішають народжувати дітей. Статистика народжуваності зараз виглядає так:

Луганська область (окупована частина, новонароджених на 100 тисяч населення):

2012 рік — 960
2023 рік — 350
2024 рік — 100
2025 рік — 50

Донецька область (окупована частина, новонароджених на 100 тисяч населення):

2012 рік — 980
2023 рік — 950
2024 рік — 702
2025 рік — 500

На цьому тлі дещо несподівано виглядає відносно стабільна кількість жителів в обласних центрах.

Населення Донецька, тисяч осіб:

2014 рік — 950
2022 рік — 900
2025 рік — 800

Населення Луганська, тисяч осіб:

2014 рік — 463
2022 рік — 400
2025 рік — 300

"Насправді нічого дивного, якщо згадати історію цього регіону. І під час Голодомору, і під час початкової фази окупації 2014 року відбувалося те саме — люди тікали з сіл і містечок до мегаполісів у пошуках заробітку і порятунку. До того ж стабільність у цифрах зовсім не означає постійний склад жителів. Міграція з Росії не набула зараз великих масштабів, але відбувається постійно. Росіяни не їдуть у покинуті під своєю ж окупацією або зруйновані в боях населені пункти. Вони переміщуються в комфортні великі міста. Комфортні за їхніми мірками. Але після російської глибинки, де "русскій мір" панує не десятки, а сотні років, Донецьк і Луганськ навіть у нинішньому злиденному стані все одно кращі за рідну глушину", — пише Шибалов.

До приходу "русского мира" на Донбасі все оберталося навколо шахт, а вугільна галузь була основою добробуту місцевого населення. До початку вторгнення росіян у Донецьку та Луганську області у 2014 році в цих регіонах працювало 114 шахт, проте зараз, за даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, їх залишилося всього 15.

Автор нагадав, що у 2012 році в Донецькій і Луганській областях був низький рівень безробіття — 8,5% і 6,9% відповідно. Крім цього, значна частина безробітних людей була задіяна в тіньовій економіці. Мешканці в прикордонних областях заробляли на контрабанді. Зокрема, видобували вугілля в кустарних шахтах-копанках в обхід офіційного обліку.

Росія на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей деяким категоріям населення підвищує заробітну плату, водночас збільшує ціни на продовольчі продукти. Натомість вода в кранах більшу частину часу відсутня, значно забруднена, але при цьому регулярно дорожчає.

Автор пише, що мешканці тимчасово окупованих територій, з якими вдалося зв'язатися ZN.UA, вважають, що окупаційна влада опікується лише тими населеними пунктами, які мають значення для її військового контингенту. Ідеться про міста, розташовані вздовж залізничної гілки, що пролягає узбережжям Азовського моря та об'єднує суходолом територію РФ з анексованим Кримом — Волноваха та Маріуполь Донецької області, Скадовськ Херсонської області, Луганськ (важливий логістичний центр для армії РФ), Бердянськ Запорізької області.