Зустріч, на яку чекає світ: як Трамп хоче змусити Сі Цзіньпіна і Путіна закінчити війну в Україні

Кінець жовтня обіцяє стати поворотним моментом у світовій політиці. Дональд Трамп зустрінеться з китайським лідером Сі Цзіньпіном, вперше за другої каденції американського президента. На поверхні – обговорення тарифної війни та торгівлі, та вочевидь, не обійдеться без обговорення питання завершення російсько-української війни та напруження в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

24 Канал проаналізував підготовку до зустрічі Трампа з Сі, щоб з'ясувати, чи варто чекати прориву в американсько-китайських відносинах та чи взагалі вигідно Пекіну завершення війни в Україні.

Трамп тисне на Китай тарифами: як американці готують підґрунтя для зустрічі?

Тарифна політика Дональда Трампа стала не лише способом покарання для незговірливих контрагентів, а й інструментом тиску перед великими дипломатичними контактами. Від початку року адміністрація Трампа різко посилила мита та експортні обмеження.

Після нетривалого потепління у відносинах з Китаєм, у жовтні США оголосили про можливе введення 100% тарифів на китайський імпорт, які мають запрацювати вже з 1 листопада. Щоб уникнути такого розвитку подій, Пекін мусить відмовитися від обмежень на експорт рідкісноземельних металів.

Кульмінацією американського тарифного тиску має стати особиста зустріч Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном, попередньо запланована на 30 жовтня у рамках саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).

Для Вашингтона це не просто черговий етап перемовин, а спроба досягти так званої "великої угоди" про торгівлю – з обговоренням не лише економічних питань, а й військово-політичних тем, зокрема напруження навколо Тайваню та війни в Україні.

Дональд Трамп s Сі Цзіньпін під час особистої зустрічі, листопад 2017 року / Фото Getty Images

Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) зазначають, що на початок жовтня Сі Цзіньпін демонструє більшу впевненість, ніж прогнозували у Вашингтоні, тоді як американська адміністрація перебуває в режимі очікування.

Саме тому Пекін поки реагує на тарифний тиск спокійно, зберігаючи дипломатичну мовчанку. В Китаї розуміють, що його контрзаходи також боляче б'ють по американських компаніях.

Втім, Трамп не залишає спроб наростити тиск напередодні саміту. У жовтні міністерство торгівлі США ініціювало нові "тарифні перевірки". За офіційною версією робиться це для оцінки впливу китайських субсидій та інших неринкових механізмів на американську промисловість, але фактично це створює передумови для нової хвилі митних підвищень напередодні зустрічі.

Під пильну увагу американського регулятора потрапляють акумулятори, сонячні панелі, автомобільні компоненти та інша електроніка – саме ті галузі, які Білий дім вважає критичними для "економічної безпеки США". У Вашингтоні й не приховують, що такий крок є необхідним для створення атмосфери економічного ультиматуму.

За логікою Трампа, переговори потрібно вести "з позиції сили", а будь-яке пом'якшення можливе лише в обмін на поступки з боку Китаю, наприклад, щодо контролю за експортом своїх технологій до Росії або зменшення торгівельного профіциту зі США.

Та попри ескалаційну риторику, паралельно з нею розгортаються й дипломатичні сигнали. Онлайн-зустріч міністрів фінансів США та Китаю 17 жовтня засвідчила, що Вашингтон все ж прагне створити основу для подальших домовленостей. Обидві сторони назвали діалог "продуктивним", хоча реального прориву у відносинах досягти так і не вдалось.

Війна в Україні: чи вдасться Трампу змусити Китай зменшити підтримку Росії?

Для України ж набагато важливіше інше питання – чи вплинуть особисті перемовини Трампа та Сі на війну? Починаючи з жовтня 2025 року, український фактор дедалі частіше стає елементом американо-китайського протистояння.

На початку місяця українська розвідка заявила про використання Росією супутникової розвідки китайського походження для планування ударів по Україні. У Вашингтоні це сприйняли як підтвердження того, що Китай продовжує залишатися "пасивним спонсором" російської воєнної машини, навіть якщо не передає їм зброю напряму.

Невдовзі після цього, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Україна надала докази китайського походження компонентів у російських безпілотниках і ракетах, якими атакують українські міста. Він також наголосив, що Китай залишається одним із ключових імпортерів російських енергоресурсів, чим фактично фінансує російську агресію проти України.

• 22 жовтня, на тлі чергового розчарування Трампа в Путіні, США ввели санкції проти "Роснафти" і "Лукойла" – компаній, які вважаються "гаманцями Путіна", з яких він бере кошти на продовження війни.
• Вже 23 жовтня західні медіа повідомили, що китайські державні нафтові корпорації – CNPC та Sinopec тимчасово призупинили закупівлі російської нафти, побоюючись потрапити під американські вторинні санкції.

Від початку повномасштабного вторгнення майже всі морські постачання російської нафти припадають на країни Азії / Інфографіка Bloomberg

Втім, мова йде лише про морські перевезення, отже обсяги цього зниження не були катастрофічними. Під удар потрапили від 15% до 20% загального імпорту з Росії. Однак, це варто сприймати як очевидний сигнал, що Пекін поки лише тестує межі допустимого, але всіма силами прагне уникнути прямої конфронтації зі США напередодні зустрічі Сі з Трампом.

Для США Україна в цьому контексті перетворюється на своєрідний індикатор впливу Китаю на Росію. Якщо Пекін може обмежити закупівлі російської нафти, він потенційно здатен обмежити й постачання критичних технологій, які підтримують російську оборонку. Саме тому у Вашингтоні з'явилась ідея спрямовувати доходи від мит на китайський імпорт до так званого"Фонду перемоги України" – механізму, що дозволяє підтримувати Київ без нових бюджетних рішень з боку Конгресу США.

Таким чином Вашингтон намагається створити ситуацію, коли економічний тиск на Пекін дозволяє одночасно підготувати Китай до ролі "посередника", який може допомогти "заморозити" війну по лінії зіткнення, як цього вимагає від Путіна сам Трамп. Втім, для України це створює небезпечну перспективу, коли двоє глобальних гравців можуть спробувати домовитися про майбутній "мир" навіть без прямої участі Києва, банально примусивши прийняти умови "нового порядку" без можливості України напряму впливати на його формування.

Очікування від зустрічі Трампа та Сі: чи готові сторони до компромісу?

Очікування від саміту двох лідерів надзвичайно високі. Дональд Трамп вже заявив, що "очікує укласти чудову угоду" з Китаєм одразу в кількох сферах – від сільського господарства до ядерного роззброєння. Згідно з повідомленнями американських медіа, на порядок денний винесено три головні теми:

• Торгівельна і тарифна політика – США погрожують застосувати нові заходи проти Китаю, якщо не буде відчутного прогресу.
• Енергетика та технології – закупівлі російської нафти Китаєм і наявність китайських компонентів у російській військовій промисловості.
• Війна в Україні – Трамп під час жовтневої пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте заявив, що "Сі змінив свій погляд на війну в Україні" та нібито готовий сприяти її завершенню.

Марк Рютте та Дональд Трамп спілкуються з журналістами в Овальному кабінеті, 22 жовтня 2025 року / Фото Associated Press

Для США зустріч, як очікується, може стати майданчиком для великого обміну, тобто часткове пом'якшення тарифів в обмін на конкретні кроки Пекіна – від обмеження закупівлі російської нафти до зменшення технологічної співпраці з Кремлем. Натомість Китай поки не демонструє готовності до поступок, переконаний, що вже має перевагу в переговорах після обмеження експорту рідкісноземельних металів, а також негативного впливу тарифів Трампа на саму американську економіку.

Аналітики CSIS застерігають, що навіть у випадку домовленостей між США та Китаєм, сама угода, ймовірно, матиме рамковий характер. Тобто включатиме багато декларативних обіцянок, але без жодних конкретних зобов'язань.

Найімовірніше, сторони домовляться про "паузу" у тарифній війні або про часткове відновлення закупівель американської продукції з боку Китаю. Але сподіватися, що Пекін змінить курс щодо Росії, не варто, адже війна в Україні приносить йому надто багато вигоди.

Китай отримує від Москви дешеві енергоносії, контроль над російським ринком та унікальну можливість спостерігати за сучасною війною без власних втрат. Водночас Захід змушений витрачати ресурси на стримування Путіна, що послаблює увагу до Тайваню. Тож у розмові з Трампом Сі може використати "тайванське питання" як козир, коли допомога у врегулюванні війни в Україні буде можлива лише в обмін на зменшення підтримки Тайбея з боку США.

Проблема в тому, що навряд чи Вашингтон погодиться на такий сценарій. Відтак надмірні очікування від зустрічі можуть швидко розсипатися. Так само, як колись зруйнувалися ілюзії після "історичного" саміту Трампа й Путіна на Алясці. Економічні непорозуміння, можливо, й будуть частково вирішені, але глобальні питання про війну та мир, ймовірно залишаться відкладеними до "подальших консультацій".