Антиукраїнський трикутник: як Орбан, Фіцо і Бабіш тестують єдність ЄС

Угорщина активно просуває ідею створенняантиукраїнського альянсу всередині Європейського Союзу, залучаючи Словаччину та Чехію. За даними Politico, такий крок може суттєво ускладнити фінансову та військову допомогу Україні з боку ЄС. Прем'єр-міністр Віктор Орбан прагне координувати позиції з лідерами цих країн перед самітами, відновлюючи формат Вишеградської групи, але без Польщі.

Мета нового союзу — узгоджена протидія проукраїнським ініціативам. Політичний директор і радник Орбана Балаж Орбан заявив:

"Ми сподіваємося об'єднатися з Андреєм Бабішем, чия правопопулістська партія перемогла на виборах у Чехії, та прем'єром Словаччини Робертом Фіцо. Це включатиме попередні наради перед зустрічами лідерів ЄС".

Вишеградська четвірка (Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща) функціонувала з 1991 року, але після 2015-го, за євроскептичної влади у Варшаві, набула антимігрантського та антибрюссельського характеру. Повномасштабне вторгнення РФ у 2022-му розкололо групу: Польща зайняла жорстку антиросійську позицію, Угорщина — протилежну, блокуючи санкції та допомогу Києву.

"Новий альянс налічуватиме три члени, а не чотири", — констатують журналісти Politico. Без Польщі, яка нині є ключовим адвокатом України в ЄС, тріо Орбана–Фіцо–Бабіша може гальмувати рішення, вимагаючи консенсусу.

Аналітики попереджають: координація позицій дозволить блокувати пакети допомоги, санкції проти РФ та інтеграцію України до ЄС. Угорщина вже неодноразово зловживала правом вето. Додаткові союзники посилять тиск на Брюссель.

Водночас експерти наголошують: до повноцінного антиукраїнського блоку ще далеко. Чехія під Бабішем може бути менш радикальною, ніж Угорщина, а Словаччина залежить від європейських фондів. Проте навіть часткова координація створює ризики для єдності ЄС у підтримці України.

Для Києва критичним є посилення дипломатії з Прагою та Братиславою, а також мобілізація проукраїнських сил у Європарламенті. Розкол Вишеграду — не лише регіональна проблема, а й загроза стратегічній солідарності Союзу перед російською агресією.

Антиукраїнський альянс: чому саме зараз

Кандидат політичних наук Руслан Ключник закликає відмовитися від україноцентричної інтерпретації європейської політики. Терміни "антиукраїнський альянс" чи "лобі", які часто лунають в українському політикумі, не відображають реальності.

"Орбан, Фіцо, Бабіш, Сальвіні — це передусім євроскептики, орієнтовані на власних виборців, а не на протидію Україні", — наголошує Фокусу експерт.

За його словами, на початку повномасштабного вторгнення в Україну, Європа мобілізувалася, розраховуючи на коротку кампанію — тижні чи місяці. Масштабні програми допомоги, приймання мільйонів біженців, санкції — усе це було спринтом, а не марафоном. Нині, на четвертому році війни, з перспективою п'ятого-шостого, європейські суспільства втомилися.

"Виборці бачать кризу в німецькій промисловості, нестабільність у Франції, соціальні проблеми в Польщі через поведінку окремих українців. Це не абстракція — це їхні податки", — пояснює Ключник.

Політики типу Орбана чи Фіцо не вигадують порядок денний — вони його відображають. Угорщина, Словаччина, Чехія під Бабішем реагують на настрої десятків мільйонів громадян ЄС. Аналогічні ідеї просуває "Альтернатива для Німеччини" (AfD), яка вже має значну підтримку, хоч і не формує уряд. У Британії партія Reform UK може вперше прийти до влади з подібною риторикою.

Економічний контекст посилює тиск. Відмова від російського газу виявилася складнішою, ніж декларувалося. Подвійні стандарти — норма: до кінця 2024-го Україна транзитувала російський газ, Європа — купувала.

"Це не зрада, а реалполітик", — констатує політолог.

Як боротись з антиукраїнським альянсом Угорщини, Словаччини та Чехії

Ключник також радить уникати хейту європейських лідерів.

"Євроінтеграція потрібна насамперед Україні. ЕС може жити без нас, ми — ні. Стримана реакція, аргументована дипломатія, фокус на спільних інтересах — ось шлях", — додає експерт.

Замість звинувачень у "зраді", на думку політолога, варто посилювати комунікацію з європейськими суспільствами, демонструючи ефективність допомоги та перспективи спільного майбутнього. Новий союз — не антиукраїнська змова, а симптом системної втоми. Україна має адаптуватися: диверсифікувати підтримку, активізувати двосторонні формати, працювати з опозиціями в країнах-партнерах. Емоційна риторика лише відштовхує. Час переходити від реактивної до проактивної дипломатії.

Нагадаємо, РФ відкриває нові канали для нафти. У жовтні 2025 року "РуссНефть" впершеекспортувала сировину до Грузії — країни без дипвідносин з Москвою. Експерти вбачають за цим обхід санкцій: Кремль зберігає доходи, перевалюючи нафту через іноземні заводи, уникаючи обмежень.

Також Фокус писав, щоРосія звинувачує Україну в "провокаціях" у Польщі — від дрон-ударів до ДРГ. Центр протидії дезінформації розвінчує: це кремлівський сценарій для виправдання власних диверсій і тесту НАТО.