Чорний папа, географічні відкриття та монахи, які правлять світом: таємниці та факти Ордену єзуїтів

Одного дня в Паризькому районі Монмартр у 1534 році зібралися шестеро чоловіків — колишній військовий Ігнацій Лойола, аристократ з Наварри Франциск Ксав'єр (обоє врешті стали католицькими святими), католицький священик П'єр Фавр, португалець Сімау Родрігес та паризькі студенти Ніколас Бобаділья, Дієго Лайнес, Альфонсо Сальмерон. Один перед одним та перед Богом дали вони обітницю на служіння людям і Церкві, а також — відвідати з паломництвом Єрусалим і працювати там над наверненням у християнство мусульман. Але останнього їм виконати не судилося. Фокус досліджував, як невиконана обітниця посприяла створенню найбільшого в історії Католицької церкви чоловічого чернечого ордену, та як простий важко поранений солдат врешті став генералом.

Компенсувати невиконання однієї зі своїх обітниць друзі вирішили служінням Католицькій церкві. 27 вересня 1540 року, через шість років після задуму, Папа римський Павло III затвердив діяльність Ордену. Товариство Ісуса, або Орден єзуїтів став унікальною організацією, справжнім феноменом, породженим католицтвом.

Ігнацій Лойола створює Орден єзуїтів: почалося все з дива

Все розпочалося з того, що юний іспанський солдат Ігнацій Лойола отримав важке поранення під час однієї з численних битв чергової війни в якій брала участь іспанська корона на початку XVI століття. Не маючи надії на зцілення традиційними методами, Ігнацій став щиро молитися. Трапилося диво – він зцілився. Після цього надзвичайного випадку молодик присвятив своє життя релігії, став вивчати християнські вчення і так опинився у Парижі, де й було надано згадано вищу обітницю.

Наступні п’ять років Ігнацій Лойола працював над розробкою механізму функціонування майбутнього ордену. Було вирішено відмовитися від створення жіночої лінії, тобто Орден мав бути суто чоловічим. Його основне завдання – освітня та благодійна діяльність. Заснування шкіл, колегіумів, лікарень благодійних фундацій, а також навернення у християнство представників інших релігій, язичників або «відступників» чи схизматиків (так називали представників інших конфесій). Цікаво, що лідер ордену мав очолювати його довічно. Так звичайний солдат Ігнацій Лойола став генералом — саме так називалася посада керівника Ордену, який його засновники бачили бойовою одиницею у війні проти ворогів католицизму.

Європа хотіла Реформації

Орден утворювався чи не у найважчий період існування католицької церкви. Її авторитет у Європі суттєво похитнувся. Континентом прокотилася хвиля Реформації – вимоги змін у самiй Церквi та суспільних норм, які вона уособлювала. У той час Церква у своєму впливі на суспільство виходила далеко за межі справи служіння та восхваляння Бога. Церква була ядром соціальної сфери суспільства – від медицини до організації і проведення дозвілля. Усе проходило якщо не з її ініціативи, то під її контролем. Католицька церква століттями боролася за політичний вплив на континенті. Римські папи претендували на роль вищого арбітра між монархами, фактично борючись з імператором за звання наступника Бога на Землі.

Перетворившись на універсальний світський інститут, Церква перейняла й багато недоліків світських органів влади – корупція, зловживання владою, різного роду маніпуляції. Це стало все частіше зустрічатися у діяльності rатолицької церкви у різних країнах Європи. Природно, що такий стан речей викликав опозицію та спричинив зародження ідей реформувати багато в чому застарілу та уже не дуже ефективну організацію.

У різних країнах стали з’являтися нові вчення, які трішки по-іншому, ніж офіційні догми тлумачили християнство. Створення Товариства Ісуса багатьма вважається основним актом Контрреформації, відповіддю Церкви на рух, спрямований на її реформацію. А Ігнація Лойолу протиставляють Мартіну Лютеру, Жану Кальвіну та іншим ідейним лідерам протестантизму – сукупності нових течій у християнстві.

Іншим важливим моментом були Великі географічні відкриття, які якраз були на піку – відкривалися цілі континенти, заселені численними племенами, зрозуміло, що не християнами. Це давало Ордену, серед завдань якого було навернення невірних у християнство, неозоре поле для роботи. 

Благодійність та служіння людям

Відтак за умов, що склалися, перед єзуїтами відкривалися три основні напрямки діяльності:

• Підтримувати авторитет католицької церкви. Зміцнювати її структури та вплив у Європі.
• Боротися проти протестантських вчень. По суті, нівелювати Реформацію.
• Здійснювати місіонерську роботу у Новому світі та в інших напрямках географічних відкриттів.

Злі язики створили цілу конспірологічну теорію, начебто основним завданням ордена було просувати своїх людей по кар’єрних драбинах якомога вище і саме таким чином втілювати у життя перші два пункти місії. Звісно, що офіційного підтвердження такій тезі не може бути. З іншого боку, цілком природно очікувати лояльності від людей, які завдячують єзуїтам своєю освітою, здоров’ям чи отриманою допомогою у складній життєвій ситуації. А саме цим орден і займався. Також цілком можливо, що чимало впливових осіб могли мати особистих духівників серед членів Ордену єзуїтів. Очевидно, що політичний вплив Товариства Ісуса у Європі був точно більший за офіційно декларований. Чимало високих чиновників здобували освіту в єзуїтських закладах.

Орден єзуїтів відзначився і в Україні: на території етнічних українських земель єзуїти стали відкривати свої місії з 1574 року. Це – колегіуми у Перемишлі, Львові, Станіславові. У 1626 році єзуїтською стала відома Острозька академія. Працювали заклади у Луцьку, Кременці, Вінниці, Барі. Всього на території сучасної України у різні періоди діяло 13 єзуїтських освітніх закладів. Їх вихованцями стали, зокрема Лазар Баранович, Богдан Хмельницький, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович, Пилип Орлик.

Іншим важливим напрямком була місіонерська діяльність. Члени Товариства Ісуса йшли на край світу, щоб нести туди ім’я Христа. Вони не боялися ні диких племен, ні жорстоких володарів чужих та незвіданих земель. Цей порив віри та ентузіазму спричинив досить несподіваний ефект.

Весь світ в тенетах Ордена

Станом на кінець XVI-XVII століття Товариство Ісуса мало найбільшу у світі мережу різноманітних місій та фундацій. В цей час в ордені налічувалося близько 16 тисяч членів. А це підняло його вплив на неймовірний рівень. Така мережа зробила Орден незамінним у міжнародній політиці та економіці. Уявіть, що ви – торговець, який хоче почати вести справи у Південно-Східній Азії. До кого вам звернутися у країні, про яку ви нічого не знаєте, не знаєте її мови. Де взяти перекладача? А ось де: з високою ймовірністю там може бути Місія єзуїтів. Принаймні, якщо не вони, то хто?

Орден утворив численну мережу своїх представництв на землях від Кримського ханства до далекої Японії, від Китаю до Африки та Америки. Ваших родичів викрали під час набігу татари? Вам допоможе їх знайти та викупити Місія в Кефе. Вам потрібно налагодити торгівлю з далеким Китаєм – там теж є місія, і немала. Ви хочете переправити рабів з Африки до Латинської Америки? Упс…

Питання рабства та участі у работоргівлі зараз є основною темною плямою в діяльності Ордену. Єзуїти володіли численними латифундіями в Латинській Америці. Стали їх споруджувати і у Північній Америці, коли єзуїти прийшли туди. З маленьких місій, де ченці-ентузіасти навертали корінних американців у християнство, менш як за століття осередки єзуїтів трансформувалися у великі політичні та економічні центри.

Звичайно, таке зростання ордену породило хвилю заздрощів. Перший великий скандал трапився із місією в Китаї. Її керівник Матео Річчі заявив, що поширене у країні конфуціанство – це не єресь і не язицництво, а цілком зріла релігія, у якої й християнству є чого повчитися, а також є чому повчити. Тобто він виступав за корисний обмін між світовими філософськими вченнями. Річчі, а за ним і весь Орден, звинуватили у схизмі та віровідступництві. Проте тоді Товариство Ісуса встояло.

Загибель та відродження Ордену єзуїтів

Але не змогло воно протистояти цілеспрямованій атаці з боку європейських володарів у XVIII столітті. Тоді бажаючи здихатися будь-якої конкуренції збоку релігійних організацій для своєї абсолютної влади європейські монархи звинувачували Орден у всіх можливих гріхах. Саме тоді й зародилися усі зловіщі легенди про єзуїтів, їх мораль за якою ціль виправдовує будь-які засоби. Єзуїтів звинувачували в організації вбивства короля Франції Генріха Наварського у 1610 році та невдалого замаху на короля Португалії у 1758 році. Єзуїти часто ставали радниками монархів і тому їх звинувачували у війнах (Тридцятилітня війна, яку розв’язали Габсбурги, начебто через поради єзуїтів), скасування Нантського едикту у Франції теж пов’язували із радниками короля Людовика XIV, пов’язаних з Орденом. Є версія, що навіть ворожнечу козаків із польською шляхтою спричинили єзуїти, які занадто сильно наполягали на окатоличенні православного населення Речі Посполитої. Проте діяльність таємного Ордена на те і є таємною, щоб більшість справ залишалися прикритими від зайвих свідків і були назавжди похованими в глибинах історії.

Врешті Папа римський піддався тиску й заборонив Орден у 1773 році. Тоді збереглися лише місії Товариства Ісуса в Російській імперії, чия володарка Катерина мала свою думку на все. Але після Наполеонівських воєн у 1814 році Орден було відновлено.

Чи можна вважати, що Товариство Ісуса досягло піка своєї могутності у XVII-XVIII століттях? Не факт. Зараз Орден – найчисельніший за свою історію (налічує кілька десятків тисяч членів), і у 2013 році його представник Хосе Франсіско Бергольйо вперше став Папою римським, взявши ім’я Франциск. Тож, можливо, єзуїти досягли зеніту свого впливу саме зараз?

Цікаво, що Папа-єзуїт відзначився лібералізмом на своїй посаді, зокрема у ставленні до інших релігій (що як згадувалося вище цілком відповідало духу Ордену), а також до гендерної політики. Також в нього було своєрідне ставлення до Росії, навіть після її прямої агресії щодо України. Мабуть, у пам’ять про рішення Катерини у найважчий період історії Товариства Ісуса.

Історія Ордену єзуїтів, як і усіх великих організацій, які століттями здійснювали свій вплив на людство, неоднозначна. Він став об’єктом пліток та легенд як будь-яке товариство, що досягло планетарних масштабів та великого успіху. Безсумнівно, у період свого розквіту Орден мав вплив на політиків та інших впливових персон свого часу. За свою роль у работоргівлі єзуїти зараз буквально розплачуються перед антирабськими фундаціями, сплачуючи мільйони доларів. Під час Другої світової війни 651 єзуїт служив військовим капеланом у війську нацистської Німеччини, з іншого боку п’ятнадцять єзуїтів були визнані праведниками світу разом з Жаном Батистом Ясенсом (очолив Орден у 1946 році).

Товариство Ісуса заснувало сотні місій, благодійних фундацій, освітніх закладів, які допомогли і можливо врятували мільйони людей по усьому світі. І цим вони залишили свій вагомий слід в історії милосердя, просвітництва та пам’яті про всюдисуще добро.