Дмитрієв викрив себе. Зеленський розказав, як змінилося ставлення Білого дому до переговорника Путіна
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у Сполучених Штатах змінилося ставлення до одного з неофіційних переговорників Кремля – керівника Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. За його словами, після кількох контактів американці переконалися, що представники Москви діють нещиро. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на закритій зустрічі з журналістами, на якій був присутній «Главком».
«Бессент правильно охарактеризував його (Кирила Дмитрієва, – «Главком»). Вони ж уже їх бачили кілька разів – спочатку хотіли з ними дуже довірливий діалог. У нас також були спочатку непрості відносини з Бессентом, але ми були правдиві один до одного. По-чесному знайшли компроміс, спільне рішення, нормально пішли, підписали документ. З цими людьми «рускіє» на все йдуть, багато їм пропонують, але на кожному кроці брешуть. В цьому різниця. Бессент чесно сказав про цього Дмитрієва – просто пропагандист», – зазначив Зеленський.
Президент підкреслив, що саме через це у Вашингтоні ухвалили рішення щодо запровадження нових санкцій.
«Тому президент Трамп ухвалив рішення вести санкції, і, безумовно, оперативно та ефективно це робить Бессент, бо так вирішив президент Трамп», – додав Зеленський.
Раніше газета Financial Times писала, що нові санкції США проти російських нафтових гігантів «Лукойл» та «Роснєфть» стали відчутним ударом для Москви, проте не матимуть катастрофічних наслідків. Обмеження запроваджуються з місячною відстрочкою, що дає Росії час підготуватися до їхнього впровадження.
До слова, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна намагається знайти спосіб обійти санкції США, які стосуються російських нафтових компаній. За словами Орбана, він обговорює ситуацію з керівництвом угорської нафтогазової компанії MOL, яку безпосередньо зачіпають нові санкції, запроваджені американським президентом Дональдом Трампом проти компаній «Роснєфть» і «Лукойл».
Нафтопереробні заводи MOL в Угорщині та Словаччині, сумарна потужність яких становить 14,2 млн тонн нафти на рік, залишаються залежними від постачань через російський трубопровід «Дружба».