Доброго ранку чи Добрий ранок: як вітатися українською правильно

Про те, як правильно вітатися вранці, розповідає 24 Канал, посилаючись на репетиторку з мови @_illona.teacher_.

"Доброго ранку" чи "Добрий ранок" – як правильно?

Щоранку ми вітаємося, бажаючи одне одному гарного дня, світла й тепла. Але навіть у таких простих і звичних словах можна припуститися помилки.

Вітаючись ми можемо сказати "Доброго ранку" чи "Добрий ранок", але яке з привітань є нормативним?

В українській мові для кожного часу доби є своє вітання, та навіть не одне. І для кожного є своя форма, яка утворилась мовною традицією та зафіксована у правилах сучасного правопису.

Для ранку у нас прийняте вітання у родовому відмінку – "Доброго ранку!". Мовознавці це пояснюють традицією бажати наперед, ранок це початок дня, а тому бажають чогось доброго цього ранку.

Для наступного часу доби прийняті вітання:

Добрий день! / Добридень!
Добрий вечір! / Добривечір!
Доброї ночі!

Ці вітання можна вважати універсальними, як дружніми, так і офіційними. Але крім них маємо ще низку інших вітань, які підходять для будь-якого часу доби:

Привіт!
Вітаю!
Доброго здоров'я!
Здоров!
Моє шанування!
Як ся маєш?
Дай Боже здоров'я!
Слава Ісусу Христу!

Для офіційного спілкування форми вітань визначені, але живе мовлення може відрізнятися і це не завжди помилка і безграмотність.

Як вітатися вранці: дивіться відео

Що ще варто знати про ранкове привітання?

Попри прийняті форми, все частіше філологи та мовознавці стверджують, що мовна традиція змінювалася та може змінюватися і надалі. Тому у цьому питання не варто бути настільки категоричним, тим паче, що це все одно про ввічливість.

Але досліджуючи словники, як розповідає Вікіпедія, ми можемо побачити, що "Добрий ранок!" теж побутувало в українців.

Словник Бориса Грінченка 1909 року, фіксує форми привітань "добридень", "добривечір" та навіть "добридосвіток" (вітання на світанку). А таких звичних "Доброго ранку!" чи "Добрий ранок!" ще не було.

А російсько-український словник Кримського і Єфремова (1924 – 1933) вітання "Доброго ранку!" має примітку – "тільки в інтелігентів". Тобто частина містян почала вводити його у мовлення, а селяни користувалися формулами "добридень" і "добривечір".

У російсько-українському фразеологічному словнику 1927 року, укладеному Віктором Підмогильним та Євгеном Плужником, вираз "Доброе утро!" має лише один переклад – "Добрий ранок!".

Форму "Добрий ранок!" використовували і класики української літератури:

"Добрий ранок, – відповіла вона на моє незграбне привітання" (Улас Самчук).
"Добрий ранок, братчики! – привіталися подорожні". (Володимир Малик).

Уже в радянський період, у російсько-українському словнику сталих виразів (1959 рік), фіксуються обидві форми – "Доброго ранку!" та "Добрий ранок!". Це підтверджує, що обидва варіанти активно співіснували в мовленні.

Як бачимо, мовні тенденції змінилися в середині ХХ століття. Певний час мовні форми співіснували, а тому не можна котрісь вважати неправильними. Як сьогодні знову повертаються "Доброго дня!" і "Доброго вечора!", які раніше теж не були типовими.

Мовна культура вітання – це не лише правила, а й тепло, яке ми вкладаємо в слова. Головне, щоб кожне ваше "Доброго ранку" чи "Добрий ранок!" було щирим!