Поліг від кулі снайпера під час боїв на «Азовсталі». Згадаймо Олексія Карлійчука

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олексія Карлійчука.

Старший солдат Олексій Карлійчук поліг 10 травня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. Він зазнав смертельного поранення від кулі російського снайпера на металургійному комбінаті «Азовсталь». Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку міську раду.  

Народився Олексій Володимирович Карлійчук 22 серпня 2002 року у селі Кам'янка Чернівецької області. Навчався у загальноосвітній і художній школах.

«З дитинства дуже гарно та старанно вчився і мав багато похвальних листів. Займався спортом, зокрема боксом. Дуже любив гори та малювати. Завжди дуже відповідально ставився до всього, чим займався», – розповіла його мати Леся.

Після закінчення 11 класу Олексій вивчився на тату-майстра та почав працювати. Він часто отримував позитивні відгуки про свої роботи та мріяв відкрити власний тату-салон.

Навесні 2021-го Олексій підписав річний контракт із ЗСУ. Служив у Державній спеціальній службі транспорту в місті Чоп на Закарпатті. Мав позивний Карліто. Пізніше підрозділ перевели у Маріуполь, де захисників і застала повномасштабна війна.

Під час однієї з військових операцій на заводі «Азовсталь» Олексій Карлійчук приєднався до полку «Азов». Коли батьки зв’язувалися з сином телефоном, він нічого зайвого не розповідав. Лише говорив, що після закінчення війни планує служити в «Азові».

«Він був гідним воїном, винахідливим, відповідальним. Завжди без вагань виконував поставлені йому завдання, – розповів побратим на псевдо Студент. – Реально людина дуже світла, позитивна, приємна у спілкуванні. Смілива, відчайдушна. Карліто – це саме той хлопець, який мав бути цвітом нації, який мав розвивати нашу країну і вести її у краще майбутнє. Мені б хотілося якомога більше бачити у своєму оточенні саме таких людей, яким був Олексій».

Старший солдат Олексій Карлійчук поліг 10 травня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. Він зазнав смертельного поранення від кулі російського снайпера на металургійному комбінаті «Азовсталь».

Тіло хлопця ідентифікували лише у березні 2023 року – батьки впізнали Олексія за татуюванням. Трохи згодом це підтвердив і тест ДНК.

«Він для всіх був промінчиком сонечка. Завжди з гарною посмішкою, з впевненою ходою, з високо піднятою головою. Олексій був надзвичайно хорошою людиною. У його 19 років мав неймовірну жагу до життя», – сказала мати.

Попрощалися із захисником 26 березня 2023 року. Поховали Олексія Карлійчука на кладовищі у селі Кам’янка Чернівецької області.

Посмертно воїна нагородили орденами «За мужність» III ступеня і «Хрестом Героя».

Із рідних у воїна залишилися мати, батько, брат і сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.