Politico дізналося, як Єврокомісія хоче змусити уряди ЄС погодитися на використання активів РФ для кредиту Україні

Єврокомісія посилює тиск на уряди країн ЄС, які не хочуть погоджуватися на фінансування України шляхом використання заморожених російських активів, попереджаючи: якщо вони не змусять РФ оплатити рахунки, то платити доведеться “з власних гаманців”, пише Politico.

Єврокомісія добре усвідомлює, що її план “Б” — спільні запозичення ЄС, відомі як єврооблігації, — ще менш прийнятний для фінансування репараційного кредиту для Києва на 140 млрд євро, ніж варіант використання заморожених російських активів, який минулого тижня натрапив на перешкоди. “Ощадливі” уряди ЄС, які історично вороже ставляться до великих витрат, особливо Німеччина та Нідерланди, не в захваті від перспективи нагромадження більшого боргу для платників податків. Тим часом країни, схильні до більших витрат, зокрема Франція та Італія, зараз занадто заборговані, щоб брати на себе ще більше зобов'язань.

Але в цьому і суть. Європейські чиновники роблять ставку на те, що Бельгія, де зберігаються майже всі заморожені активи РФ, і яка висловила занепокоєння щодо законності використання цих коштів, а також інші країни, які чинять опір більш стримано, погодяться прийняти план фінансування кредиту за рахунок російських активів на тлі перспективи альтернативного спільного запозичення, яке вони давно вважають токсичним.

“Відсутність фінансової дисципліни [в деяких країнах ЄС] настільки велика, що я не вірю, що єврооблігації будуть прийняті, принаймні, ощадливими країнами протягом наступних десяти років”, — каже виконавчий директор Центру європейських політичних досліджень Карел Ланноо.

Ось чому використання заморожених російських активів виглядає єдиним виходом із ситуації. 

“140 мільярдів євро — це величезна сума, і ми маємо її використати. Ми маємо показати, що не боїмося”, — додав він.

Європейські уряди та Європейський центральний банк поступово почали схилятися до варіанту використання російських активів для фінансування кредиту в 140 мільярдів євро. Спочатку вони ставилися до цього з обережністю, вважаючи, що захоплення коштів іншої країни — незалежно від того, яка це країна, є юридично та морально сумнівним. Але нагальні потреби України та невизначена позиція Вашингтона змусили всіх зосередитися на цьому питанні.

Однак на саміті лідерів ЄС минулого тижня прем'єр Бельгії Барт Де Вевер відмовився від підтримки цього плану — для запуску механізму потрібне схвалення всіх 27 урядів країн ЄС. Це змусило Союз відкласти затвердження ініціативи щонайменше до грудня.

 Дипломатія

Зараз ЄС “змагається з часом” на двох фронтах. По-перше, до кінця березня Україна може зіткнутися з дефіцитом фінансування. По-друге, прийняття будь-яких рішень може стати значно складнішим, оскільки Угорщина планує об'єднати зусилля з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати альянс, скептично налаштований до України. Тому, з'явилося відчуття — “зараз або ніколи”.

Це означає, що чиновники Єврокомісії вдаються до балансування, щоб просувати план щодо активів, заявили три дипломати ЄС.

“Це дипломатія. Ви пропонуєте людям те, чого вони не хочуть робити, щоб вони прийняли менш невигідний для них варіант”, — сказав один зі співрозмовників видання.

Другий дипломат, обізнаний із ситуацією, був настільки ж скептичним щодо плану “Б”. 

“Ідея, що єврооблігації можуть серйозно розглядатися, просто смішна”, — сказав він.

Тож хоча Де Вевер повідомив своїм колегам-лідерам на саміті ЄС минулого тижня, що Єврокомісія недооцінила складність використання російських активів і можливі юридичні наслідки для Бельгії, ЄК не вважає, що його опір протримається до грудня, коли лідери планують зустрітися знову.

“Кредит, забезпечений російськими активами, буде наданий. Питання не в тому, чи буде він наданий, а в тому, коли”, — заявив європейський чиновник.

Посилення підтримки

Багато європейських країн давно виступають проти ідеї єврооблігацій, вважаючи, що вони не повинні нести відповідальність за заборгованість урядів, які, на їхню думку, не здатні підтримувати свої фінанси в порядку.

Пандемія коронавірусу послабила таку рішучість, і уряди ЄС погодилися на спільні запозичення для фінансування фонду відновлення на 800 млрд євро з метою пожвавлення економіки. З того часу Брюссель продовжує “об'єднувати” борг ЄС для фінансування інших ініціатив, останнім часом це стосувалося низки позик, щоб допомогти країнам-членам отримати військові контракти для зміцнення своєї оборони від російської загрози, але столиці ЄС усе ще загалом проти широкого використання такого механізму.

Розглядається і третій варіант: ЄС може розпочати пошук російських активів в інших європейських країнах на суму 25 млрд євро.

Однак це, ймовірно, займе більше часу, ніж є в України, тому може скластися враження, що Європа сповільнює темп.

Колективний ризик

Переважна більшість заморожених активів зберігається в депозитарії Euroclear у Бельгії, що створює для країни значний фінансовий та юридичний ризик.

“Єврокомісія веде інтенсивний обмін думками з бельгійською владою щодо цього питання й готова надати додаткові пояснення та запевнення, якщо це буде необхідно. Будь-яка пропозиція буде базуватися на принципі колективного розподілу ризиків. Хоча ми не бачимо жодних ознак того, що початковий підхід Єврокомісії призведе до нових ризиків, ми, звичайно, погоджуємося, що будь-який ризик, пов'язаний з нашою майбутньою пропозицією, повинен бути колективно розподілений між державами-членами”, — заявив представник ЄК. 

Єврокомісія применшила ризики для Бельгії, наголосивши, що Росії повернуть 140 мільярдів євро лише в тому разі, якщо Кремль припинить війну і виплатить репарації Україні. Шанси на це настільки мізерні, що гроші, ймовірно, ніколи не будуть повернені.

Однак Бельгія побоюється, що Москва може залучити армію юристів, аби повернути свої кошти, особливо з огляду на те, що країна підписала двосторонній інвестиційний договір з Росією в 1989 році.

Чиновники та дипломати, опитані для цієї статті, зберігають упевненість у досягненні угоди.

“Я справді сподіваюся, що на наступному засіданні Ради ЄС [запланованому на 18 грудня] нарешті буде досягнуто прогресу”, – заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

Детальніше про репараційний кредит у статті “Репараційний кредит: ЄС перетворює заморожені активи РФ на зброю для України” розповідав Олег Саркіц.