Американських військових зобов’язують підписати угоди про нерозголошення

Американських військових, задіяних у розширенні операцій президента Дональда Трампа в Латинській Америці, зобов’язали підписати угоди про нерозголошення (NDA), повідомили троє посадовців США, пише Reuters. Це рішення викликає нові запитання щодо військового нарощування, яке, за побоюваннями Венесуели, може перерости у вторгнення.

Крок вважається вкрай нетиповим, адже американські військові й без того зобов’язані не розголошувати державні таємниці. До того ж конгресмени скаржаться, що їх тримають у невіданні щодо ключових аспектів операції.

Посадовці, які спілкувалися з Reuters на умовах анонімності, не уточнили, скільки саме співробітників Міністерства оборони підписали угоди й не розкрили подробиць щодо їхнього змісту.

Хоча Пентагон час від часу вдавався до таких документів після призначення Піта Гегсета на посаду міністра оборони у січні, про використання NDA, що стосуються саме Латинської Америки, раніше не повідомлялося.

Минулого тижня Пентагон оголосив про відправлення до Латинської Америки авіаносної ударної групи на чолі з «Джеральдом Фордом», посиливши військову присутність, яку експерти вважають значно бульш масштабною, ніж потрібно для боротьби з наркоторгівлею — офіційно заявленої мети місії США.

Від початку вересня американські сили завдали щонайменше 13 ударів по суднах, підозрюваних у перевезенні наркотиків, переважно в Карибському морі, внаслідок чого загинуло щонайменше 57 людей. Пентагон не надав детальної інформації про загиблих, але визнав, що серед них є громадяни Венесуели, Колумбії та Еквадору.

До складу авіаносної групи входять близько 10 тисяч військових, а також значні бойові потужності, що доповнюють уже наявне угруповання з есмінцями, винищувачами F-35, атомним підводним човном і приблизно 6,5 тисячами солдатів.

Пентагон не пояснив, навіщо така кількість сил і озброєнь потрібна для антинаркотичних операцій.

З моменту призначення на посаду Гегсет намагається посилити контроль над інформаційними потоками. Як випливає із службової записки від 15 жовтня, він зобов’язав співробітників Пентагону отримувати дозвіл перед контактами з членами Конгресу. Також він ініціював кілька розслідувань витоків інформації та змусив журналістів, які працюють у Пентагоні, підписати нову політику доступу до преси — у тих, хто відмовився, забрали акредитацію.

Адміністрація Трампа дедалі частіше прямо пов’язує уряди Венесуели та, останнім часом, сусідньої Колумбії з наркоторгівлею — звинуваченнями, які обидві країни відкидають. Однак такі заяви викликали побоювання, що американським військовим можуть наказати завдавати ударів на їхній території.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, близький до Трампа, у телевізійному інтерв’ю в неділю заявив, що президент невдовзі представить Конгресу план «можливих майбутніх військових операцій проти Венесуели та Колумбії».

Напруження між США та Колумбією також різко зросло останніми днями після того, як Трамп назвав президента Колумбії Густаво Петро «нелегальним нарколідером» і «поганим хлопцем» — висловлювання, які Богота назвала образливими. Минулої п’ятниці Вашингтон запровадив санкції проти Петро.

Грем заявив, що Трамп має усі необхідні повноваження для проведення операцій у Латинській Америці.

«Ці військові сили рухаються вперед, щоб дати раду країнам, на чиїх руках кров американців — адже вони заливають наш ринок наркотиками з Венесуели та Колумбії», — сказав сенатор у програмі CBS News Face the Nation з Марґарет Бреннан.

«Я сподіваюся, що Мадуро піде мирно, але не думаю, що він затримається надовго», — додав він.