Ані "пряник", ані "батіг" Трампа не можуть швидко завершити війну в Україні, – Foreign Policy

Наразі Росія не йде на поступки. Про це повідомляє24 Канал з посиланням на Foreign Policy.

Чому Трамп не може завершити війну в Україні?

У виданні зазначають, що 22 жовтня адміністрація Трампа зробила свій останній хід та запровадила санкції проти найбільших російських нафтовиробників "Роснефть" і "Лукойл". Однак Кремль не поступається, адже наступного дня російський диктатор Володимир Путін відповів, що Москва не змінить своєї позиції в переговорах.

Росія виступила проти припинення вогню на поточних лініях фронту і натомість наполягла на ширших поступках як передумові для закінчення війни. Серед її основних цілей – контроль над Донецькою областю, яку вона не змогла завоювати, попри більш ніж три роки зусиль і десятки тисяч жертв.

Як пише Foreign Policy, санкції є наслідком попередньої спроби задобрити Росію економічними угодами та скасуванням обмежень під час зустрічі Трампа і Путіна на Алясці.

Директор програми "Європа, Росія та Євразія" Центру стратегічних і міжнародних досліджень Макс Бергманн вважає, що ані "пряник", ані "батіг", які є в розпорядженні Трампа, не здатні швидко закінчити війну.

На його думку, швидкого розв'язання цієї проблеми не існує і частково це повʼязано з тим, що війна є питанням особистого престижу для Путіна.

Йдеться про місце Володимира Путіна в історії. Він хоче бути Володимиром Великим. А як він може бути Володимиром Великим, якщо війна закінчиться завтра?
– зауважив Бергманн.

Водночас Лора Купер, яка займалася політикою щодо Росії та України в Міністерстві оборони США за адміністрації Байдена, каже, що зусилля очільника Кремля переконати власне населення в необхідності війни є ще одним фактором.

За її словами, треба розуміти, скільки Путін вклав у цю війну і скільки він вклав у переконання свого населення, що ця війна має бути успішною. Купер зазначає, що тиск адміністрації Трампа на Україну, зокрема і припинення надання їй військової допомоги, також міг спонукати Путіна думати, що йому не варто серйозно ставитися до погроз США. Саме це було прорахунком з боку Штатів.

Окрім того, переговори ще більше ускладнює той факт, що для Росії територія є лише частиною її військових цілей, вважає Ендрю Пік, який обіймав посаду старшого директора з європейських та російських питань у Раді національної безпеки.

Він підкреслив, що серед основних питань для Кремля є бажання отримати територію України, занепокоєння щодо безпекових альянсів України, таких як зацікавленість Києва у вступі до НАТО та його наполягання на забезпеченні західних гарантій безпеки, а також майбутній склад Збройних сил України.

Варто нагадати, що раніше у Росії наполягали, аби Україна скоротила свою армію до 85 тисяч військових та обмежила свої ракети тими, що мають дальність 40 кілометрів.

Пік зауважив, що протягом останніх шести місяців росіяни продемонстрували певну гнучкість у питанні території, згадавши повідомлення про готовність Росії відмовитися від своїх претензій на Запорізьку та Херсонську області. Проте додав, що Москва досі не пішла на жодні поступки щодо гарантій безпеки від західних партнерів України.

Попри це, сторони досягли незначного прогресу в питанні майбутнього військового складу України. За словами Піка, цей пункт є дуже важливим для Києва, адже держава повинна бути готовою до будь-якого майбутнього конфлікту.

Своєю чергою Бергманн та Купер додають, що успішнішою стратегією було б чинити тиск на Росію в економічному та військовому планах. Це включало б більше санкцій, посилення військової допомоги Україні та плани щодо посилення післявоєнної армії України для стримування майбутньої російської агресії.

Купер зазначає, що росіяни мають відчувати, що вони програють, а також, що Україна досягає успіху.

Заяви Трампа про війну в Україні: що варто знати?

• Дональд Трамп вважав, що його добрі стосунки з Володимиром Путіним допоможуть швидко врегулювати війну в Україні, але визнав складність ситуації.

• Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко ветері 24 Каналу зазначив, що Путін фактично знущався з Дональда Трампа. Президент США спершу стримано на це реагував, але побачив, що так більше не може тривати.

• У зв'язку з цим 22 жовтня США оголосили про запровадження нових санкцій проти російських нафтових компаній, зокрема, проти таких гігантів, як "Роснєфть" та "Лукойл".