Чим небезпечні реактивні КАБи ворога і як їх можна збивати

Останнім часом російські агресори збільшили кількість атак по українських містах коригованими авіаційними бомбами (КАБ). І збитки від них також збільшилися, оскільки противник постійно проводить модернізацію цієї зброї. Тепер їх важче збивати, бо ця зброя має реактивні двигуни. Журналіст Коротко про більше дізнавався про загрози цих боєприпасів і методи їх знищення ще на підльоті до цілі.

КАБи можуть діставати до Дніпра, Чернігова, Одеси та Миколаєва

Сьогодні, крім «шахедів» і ракет, до тилових українських міст уже долітають і КАБи. 16 жовтня 2025 року вперше атакували КАБами Миколаїв, 24 жовтня – Одеську область. Також цієї осені удари реактивних КАБів фіксували на Полтавщині, Харківщині, в Дніпропетровській та Миколаївській областях. Не виключено і такого розвитку подій, що ця зброя зможе діставати і до Києва, адже відстань від столиці до кордону з Росією близько 400 кілометрів.

Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що керовані авіабомби з реактивним двигуном почали долітати до Одеської, Миколаївської та Полтавської областей. За словами Ігната, ворог поки що застосовує їх зрідка, щоб перевірити ефективність та реакцію Сил оборони.

Тому військові експерти закликають бути готовими до ураження таких бомб. Військовий експерт Олег Жданов прогнозує, що найближчим часом КАБи можуть стати такими ж небезпечними для міст, як і «шахеди». За його словами, Росія збільшує їх виробництво та модернізує бомби, хоча й не так швидко, як би це їм хотілося. І в цьому дуже багато залежить від Китаю, який постачає країні-агресору реактивні двигуни.

Росіяни почали застосовувати керовані авіабомби з 2023 року. Спочатку це були радянські фугасні боєприпаси, наприклад, ФАБ-250 та ФАБ-500, на які було встановлено універсальний модуль планування та корекції польоту (УМПК). Він виглядає як алюмінієва довгаста тонка пластина, яка в польоті випускає спеціальні крильця. Крім того, модуль має супутникову та інерційну навігацію і пристрій для подолання радіоелектронних перешкод.

УМПК дозволив у рази збільшити дальність застосування авіабомб. Після цього російському літаку-бомбардувальнику не потрібно було ризикувати, входячи до зони дії української ППО. Він міг скидати кілька керованих бомб з відривом 50–70 км від лінії зіткнення. Якщо звичайний вільно падаючий ФАБ мав дальність максимум до 10 км, то модифікований КАБ з крильцями міг вражати об'єкти на відстані до 70-80 км. Бойова частина цієї бомби – 100 кг. За своїм виглядом вона нагадує крилату ракету, де все зібрано в одному корпусі. Остання розробка супротивника – це реактивний КАБ, що має дальність ураження до 150-200 км.

Представник українського Головного управління розвідки Вадим Скибицький заявив, що в умовах нещодавніх випробувань російські агресори змогли досягти дальності застосування нового КАБ до 193 км. «Протягом вересня-жовтня Росія вела розробки та зараз вийшла на остаточне дослідно-бойове використання авіаційних бомб із новими модулями управління. Вони припускають, що дальність, тобто бойовий радіус таких бомб, дорівнюватиме близько 200 км», - сказав представник ГУР. Поки що фіксуються поодинокі випадки застосування реактивних авіабомб, на відміну від звичайних КАБів, які російська армія скидає десятками і сотнями на добу.

Проте така зброя може стати дуже серйозною загрозою для українського тилу, насамперед для Дніпра, Чернігова, Одеси, Миколаєва, тобто міст, що розташовані за 100–200 км від лінії зіткнення.

Що може захистити від КАБів

За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, ці бомби можуть перехопити засоби ППО. "Це та сама бомба, випущена з літака Су-34: за параметрами польоту вона схожа на крилату ракету, тому її можна перехоплювати засобами протиповітряної оборони", - заявив він. Він також закликав не перебільшувати небезпеку цієї зброї, оскільки Україна разом із партнерами також розвиває свої оборонні технології.

Реактивні бомби можуть збивати і засоби протиракетної оборони (ПРО). Наприклад, ті ж комплекси Patriot, але складність полягає в тому, що протиракет цього комплексу у нас дуже мало і просто не вистачить на збивання КАБів.

Також ефективним засобом від цих бомб є засоби радіоелектронного придушення, або, як їх зазвичай називають, РЕБ. І цей засіб дуже ефективний проти системи навігації російських КАБів. Саме це змушує супротивника постійно її вдосконалювати, збільшуючи кількість антен прийому супутникового сигналу. Але тут є недоліки. Навіть якщо наш РЕБ відведе КАБ від цілі, то рано чи пізно він все одно впаде, і можливо, що на житлові будинки.

Ще одним засобом є літаки-винищувачі як вітчизняного, так і західного виробництва, які Україна отримує від країн-партнерів. Крім американських F-16 та французьких Mirage, це також можуть бути і шведські літаки Gripen, які незабаром мають бути поставлені в Україну. Необхідно мати достатню кількість далекобійних високоточних ракет класу «повітря-повітря», наявності яких побоюватимуться російські пілоти і не підлітатимуть на відстань пуску КАБів. Літаки Повітряних сил ЗСУ запускатимуть авіаракети, які змусять авіацію РФ летіти подалі від лінії зіткнення. Втім, важливу роль відіграють і кількість винищувачів, і кількість ракет, наданих західними партнерами.

Крім цього, за словами військового експерта Олександра Коваленка, ще одним варіантом протидії КАБам є знищення російських літаків, які їх несуть, та аеродромів, з яких вони запускаються. Такі як «Морозовськ» (Ростовська область), «Балтимор» (Воронезька область), «Сеща» (Брянська область) та «Шайківка» (Калузька область). Проблема полягає в тому, що до них від 150 до 300 км. За словами Коваленка, впоратися могли б ракети ATACMS із дальністю 300 км, якби США дозволили розкрити весь потенціал своїх ракет.