"Клешні" з’єднуються: коли впаде Покровськ і які міста стануть наступною ціллю Росії

Російські війська значно активізували свої дії на Донецькому напрямку: є великий ризик втратити Покровськ, де точаться вуличні бої, а ворог уже захопив район залізничного вокзалу. Не менш складна ситуація і навколо Мирнограду, куди намагається дістатися противник.

Що відбувається на цій ділянці фронту, чим загрожує нам падіння ключових міст та які стратегічні плани Кремля, розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Загроза оточення Покровська: «клешні» з’єднуються

За словами Ігоря Романенка, ситуація у Покровську критична. Ворог тисне з трьох напрямків Покровсько-Мирноградської агломерації та просунувся до залізничного вокзалу, де тривають запеклі вуличні бої.

«Ситуація у Покровську критична. Окрім російського прапору на стелі, він, до речі, як раптово з’явився, то так і раптово може зникнути, ворог захопив район залізничного вокзалу. Противник тисне на Покровськ з трьох напрямків Покровсько-Мирноградської агломерації. Росіяни найбільш просунулися у місто з південно-західного і західного напрямків. Противнику вдалося дійти до залізничного вокзалу і його утримувати. Раніше йшлося про дві сотні окупантів, але яка їх точна кількість, наразі ніхто не може сказати. Тривають запеклі вуличні бої», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці (заступник начальника Генерального штабу 2006–2010 рр.).

Генерал-лейтенант вказує на пряму загрозу оточення міста:

«Якщо подивитися на карту, то на північно-східному напрямку можна побачити „клешні“, які оточують Покровськ. На жаль, вони поступово з’єднуються, а це означає — офіційне захоплення міста, бо на північному-заході від Покровська проходить дорога, яка забезпечує наші війська логістикою. Між „клешнями“, за різною інформацією, залишається 5-9 кілометрів. Росіяни вже не раз застосовували цю тактику: якщо вони перерізають дорогу, то наші війська будуть змушені шукати інші шляхи для логістики або відходу, бо без нормального забезпечення довго не втримаються», — пояснює Ігор Романенко.

Мирноград і невеличкий позитив біля Добропілля

Щодо загроз для Мирнограду, який розташований на схід від Покровська, то за словами Романенка, росіяни поки не зайшли у місто.

«Бої тривають на околицях Мирнограду. Росіяни у місто не зайшли. Мирноград закриває Покровськ зі сходу. Наші війська тримають там оборону, стримуючи натиск противника», — пояснює експерт.

Ігор Романенко також відзначив невеличкий позитив на ділянці фронту біля Добропілля, де українські захисники розсікли вклинення ворога на три частини. На північному «шматку» вдалося оточити та взяти в полон до півтори сотні окупантів. Ще одна частина ворожого угрупування продовжує захищатися, бо нам не вдається знищити їхню логістику.

«Загалом мета у росіян тут була „осідлати“ дорогу від Добропілля на Краматорськ. Це їм не вдалося, що є для нас невеличким позитивом», — каже генерал-лейтенант.

Критична ситуація на Куп’янському напрямку

Експерт констатує, що ситуація також критична і навколо Куп’янська, де тривають вуличні бої.

«Загроза наростає для Мирнограду та Куп’янська. В останньому теж тривають вуличні бої. Росіянам вдалося пройти у місто по газовій трубі і це вже очевидний факт, який безглуздо спростовувати. Вони змогли без втрат форсувати Оскол по газовій трубі, не у саме місто, а у посадку. Там зосередити своїх військових і зайти на північно-західну частину Куп’янська», — розповідає Романенко.

Експерт попереджає, що на цій ділянці загроза не тільки для Куп’янська, а й для нашого угрупування, яке знаходиться на сході від річки на лівому березі. Тут росіяни зробили вклинення у наше угрупування.

«В районі Куп’янська є переправи, по яким ворог наносить удари. І якщо Куп’янськ впаде, то нам терміново треба буде відводити війська південніше, через Куп’янськ-Вузловий і селища, щоб не потрапити в оточення. Тобто у нас просідають Куп’янське та Покровське угрупування. Ситуація в обох цих районах для нашої оборони, на поточний час, критична», — каже Ігор Романенко.

Стратегія Кремля: Костянтинівка — наступна ціль

Ігор Романенко вважає, що наступним містом після Покровська може стати Костянтинівка.

«У нас на Донецькому напрямку був рубіж Покровськ-Костянтинівка. Зараз, до речі, на Костянтинівку Росія суне з трьох напрямків — з боку Покровська, Торецька (який противник захопив) та Часового Яру, який наші захисники ще тримають. Росіяни стандартно намагаються перерізати логістику та увійти до Костянтинівки. Гадаю, що це місто буде наступним після Покровська. Далі ворог намагатиметься подолати лінію оборони — Костянтинівка, Дружківка, Слов’янськ та Краматорськ, щоб практично захопити Донецьку область», — каже Ігор Романенко.

Експерт підкреслює, що окрім Донеччини, зараз росіяни активізують дії на Запорізькому напрямку — Кам’янське, Степногірськ, Приморське. Також є інформація від розвідки, що противник збирає сили з морської піхоти для штурмів у Херсонській області.

«Тобто Путін поставив своїм підлеглим стратегічну задачу — захопити чотири області України, і вони її хоч і повільно, але реалізовують. Щоб зупиняти противника нам потрібні засоби ураження та люди, а їх хронічно не вистачає. На цьому тлі, дозвіл молоді на виїзд за кордон, виглядає диким дисонансом. Молодь могла б працювати на підприємствах оборонного комплексу, робити зброю, яка так необхідна фронту. Замість цього юнаки, яким 20-21 рік просто їдуть з країни», — зауважує експерт.

Дисонанс у мобілізації та економіці

Ігор Романенко підкреслює, що розмовами про обмін територіями Путін просто тягне час. Поки у високих кабінетах США та Європи активно це обговорюють, російський диктатор забирає українські території силою.

«У Путіна є сили і плани, він їх реалізує. Він виграє час, тому що всі ці санкції проти РФ, які введені, розпочнуть діяти тільки після 1 листопада. А загалом санкції — гра у довгу. Після їх введення проблеми у російській економіці розпочнуться у середині наступного року. Поки це станеться, то росіяни і Донбас захоплять, і далі будуть просуватися по нашому лівобережжю», — зазначає Ігор Романенко.

Він підкреслює, що ситуація буде і надалі погіршуватися, якщо ми не будемо виконувати завдання щодо повної та справедливої мобілізації, переводу економіки на військові рейки та змін законодавства щодо посилення відповідальності у питаннях захисту держави.

«З цього можна щось не виконувати, якщо пропонувати альтернативу. Її ніхто не пропонує, а рекрутинг не спрацював, бо було втрачено час для цього. Економіка на військові рейки не переведена, бо є „аргумент“, що бізнес має працювати, як за мирних часів. Так не буває. Росія перевела економіку на військові рейки ще два роки тому і має результат. Гадаю, що в державі, яка воює, має бути концентрація всіх ресурсів в інтересах війни — людських, фінансових та загалом економічних. У нас цього, на жаль, немає», — підсумовує Ігор Романенко.

Покровськ / © Associated Press Що відбувається на українських ринках / © Associated Press Природа / © Pixabay Перший сніг / © Unsplash