Кнут и пряник от ЕС: по каким правилам будет осуществляться торговля с Украиной

29 жовтня запрацювала нова торговельна угода між Україною та ЄС, яка замінює додаток до Угоди про асоціацію, який містить графіки лібералізації ввізних мит сторін.

Це перший системний перегляд взаємних умов доступу на ринки України та ЄС після початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі майже десять років тому.

До того зміни у ці положення Угоди вносились лише один раз, у 2019-му, коли ЄС розширив тарифну квоту на курятину в обмін на збільшення кількості позицій, на які поширюється дія мит.

Консультації щодо перегляду Угоди розпочалися ще у 2021 році, але війна їх зупинила.

Більш того, в якийсь момент вони здалися неактуальними, оскільки Україна отримала повний безмитний доступ до ринку ЄС у рамках автономних торговельних заходів (ATM, autonomous trade measures), які були введені як екстрена відповідь на російську агресію.

Дія ATM завершилась у червні 2025 року.

Це зумовило термінове повернення до переговорів про зниження митних бар’єрів вже у рамках Угоди про асоціацію, й цього разу – взаємне.

Нові домовленості ще раз підтверджують, що ввізні мита на промислову продукцію, крім як щодо харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів, у взаємній торгівлі відсутні.

Залишаються лише мита у торгівлі продукцією сільського господарства та харчової промисловості, однак й тут вони стосуються відносно невеликого, принаймні за кількістю тарифних ліній, переліку товарів.

І цей перелік звужується порівняно з тим, про що Україна та ЄС домовлялись у далекому 2012-му.

Покращення? Не для всіх.

З боку ЄС нова угода передбачає дуже ретельний перегляд тарифних квот, які діють щодо українського експорту.

Із 36 тарифних квот, що були визначені у початковій угоді, зараз залишилось лише 31.

Чотири, зокрема на гриби та продукцію з обробленого молока та молочних вершків, були скасовані повністю.

Лише чотири тарифні квоти не змінено: на яловичину, свинину та ягнятину, які Україна поки не може експортувати через обмеження, які стосуються безпечності харчової продукції, а також на сигарети та сигари.

Для решти тарифних квот як мінімум відбулося збільшення безмитного обсягу, а для багатьох – також суттєвий перегляд їх наповнення.

Наприклад, були вилучені з-під дії мит окремі товари зі ще шести тарифних квот.

Зокрема, це стосується йогуртів, кефіру, виноградного соку та протеїнових концентратів.

Чотири тарифні квоти були об’єднані у більші дві.

Це стосується крохмалю та обробленої продукції з цукру.

Також товари були перерозподілені між тарифними квотами, що має дозволити краще використати можливості безмитної торгівлі у рамках тарифних квот.

Була навіть створена одна нова – на борошно, за рахунок виведення його з тарифних квот на пшеницю, ячмінь та кукурудзу.

Про це давно просили виробники, бо конкурувати у заповненні безмитного обсягу з поставками зерна було майже нереально.

Деякі тарифні квоти були розширені дуже суттєво.

Наприклад, для цукру нова тарифна квота у п’ять разів вища за початкову, для меду – майже у шість разів, для круп – у більш ніж чотири рази.

В цілому нові домовленості збільшують потенціал безмитного експорту товарів, на які поширюється дія тарифних квот, на 35% порівняно з умовами Угоди про асоціацію 2014 року.

Однак цього, на жаль, замало для нівелювання наслідків завершення автономних торговельних заходів.

Для семи ключових – й найбільш чутливих для ЄС – товарів українського експорту розширення тарифних квот виявилось недостатнім для збереження рівня поставок 2024 року, не кажучи вже про максимальні обсяги, досягнуті під час дії безмитної, ну або майже безмитної, торгівлі.

За оцінками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та German Econimic Team (GET), експорт України в ЄС скоротиться на $1,1 млрд порівняно з 2024 роком, незважаючи на нові тарифні квоти.

Найбільше падіння спостерігатиметься для пшениці, експорт якої 2024 року в ЄС склав близько 6,4 млн тонн, тоді як нова тарифна квота становить лише 1,3 млн тонн.

Мито поза межами квоти на рівні 95 євро за тонну фактично є заборонним, а отже, експорт пшениці, як очікується, скоротиться майже на $0,9 млрд, або на 80% від рівня 2024 року.

Це близько трьох чвертей загального падіння експорту в ЄС.

Скорочення експорту цукру – на $137 млн, або 69% порівняно з 2024-м.

І це при тому, що вже у другій половині 2024 року експорт майже не відбувався, бо до цукру було застосовано званий механізм екстреного гальмування (emergency brake mechanism), який відновив дію мит.

Також постраждає експорт ячменю, курятини, яєць, меду та яблучного соку, для яких нові тарифні квоти менші за обсяги експорту в ЄС у 2024 році.

Гарна новина полягає у тому, що цей експорт може бути спрямований на інші ринки.

Погана – що це буде означати втрату частини виручки через вищі транспортні витрати та/або менш сприятливі цінові умови.

Сукупні втрати українського експорту після зміни умов доступу на ринок ЄС, що включає завершення дії ATM та початок дії нових тарифних квот, складають $253 млн, або близько 0,6% від загального експорту.

На які поступки пішла Україна.

Україна також переглянула доступ виробників з ЄС на свій ринок.

Були значно розширені всі три тарифні квоти – на свинину, курятину та цукор.

З них у 2024 році повністю була повністю використана (і перевищена) лише одна – на курятину.

Минулого року її імпорт з ЄС склав близько 43 тисяч тонн, переважно з Польщі та Угорщини, або близько 3% внутрішнього виробництва.

Для порівняння, експорт курятини в ЄС склав 137 тисяч тонн у 2024 році.

Україна імпортує переважно дешеве заморожене м’ясо, вартість української курятини на експорту у рази вища.

Також відбувся перегляд ввізних мит на окремі види аграрної продукції, які, відповідно до Угоди 2014 року, залишились вище нуля після завершення дії всіх перехідних періодів.

Україна зобов’язалася протягом 2025-2028 років поступово скасувати мита на третину тарифних ліній з тих, щодо яких на сьогодні ще діють ввізні мита, а також зменшити мита для решти.

Наприклад, у 2028 році завершиться дія ввізних мит на корм для собак і котів походженням з ЄС.

Це одна з найбільших за значущістю категорій імпорту з ЄС ($128 млн), на яку ще зберігались ввізні мита.

У травні, коли параметри нової торговельної угоди ще були невідомі, ІЕД та GET оцінили вплив сценарію повної лібералізації торгівлі з боку України.

За їхніми оцінками, такий крок призвів би до зростання імпорту з ЄС на $106 млн, або 0,15% загального імпорту України.

Оскільки повного взаємного відкриття торгівлі не відбулося, наслідки змін митного розкладу України будуть суттєво меншими, причому розтягнутими в часі на наступні п’ять років, що ще більше пом’якшить їхній вплив.

Домашня робота для України.

Ще одним важливим елементом нових домовленостей є перелік виробничих стандартів, які Україна зобов’язалася запровадити до кінця 2028 року.

Необхідно привести у відповідність до норм acquis ЄС українське законодавство щодо добробуту тварин, кормів, ветеринарних лікарських засобів, використання пестицидів, забруднення води, промислових викидів та ГМО.

Це має наблизити її внутрішнє регулювання до вимог, з якими стикаються аграрні виробники ЄС, а отже, за задумом, зменшити градус напруги у відносинах з сусідніми країнами та прибрати одну з причин – чи приводів – для закликів до обмеження експорту через невиконання українськими виробниками стандартів ЄС.

Перелік містить 22 акти, але у домовленостях прямо зазначається, що українське законодавство має також відповідати іншим нормативним актам ЄС, які прийняті на виконання зазначених у переліку.

Крім того,.

така відповідність має бути динамічною, тобто враховувати майбутні зміни в acquis ЄС.

І хоча завдання складне, воно не має бути непідйомним, якщо розглядати його як частину процесу вступу, чим це фактично і є.

Єдина відмінність, що тут встановлені чіткі строки з боку ЄС, чого немає у загальному процесі.

Більш того, частина цих регулювань вже вбудована у законодавство у рамках Угоди про асоціацію.

Наприклад, норми Регламенту (ЄС) № 1107/2009 є частиною закону "Про державне регулювання сфери захисту рослин", який був прийнятий грудні 2024-го й набуде чинності 1 січня 2028 року.

До речі, вимога впровадження стандартів супроводжується батогом і пряником.

Якщо Україна не виконає зобов’язання, сторони можуть повністю або частково повернутися до умов доступу початкової ПВЗВТ.

Пряник – можлива подальша лібералізація, що наближатиме українських експортерів до втраченого безмитного доступу.

Наступний раунд перемовин на цю тему запланований на 2028 рік.

Автор: Вероніка Мовчан,.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Стаття базується на дослідженнях Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи ІЕД, та Рікардо Джуччі, керуючого директора Berlin Economics, у рамках проєкту German Economic Team (GET), зокрема: New EU tariff rate quotas for Ukrainian products: effect on exports та Full tariff liberalisation for imports of EU goods in Ukraine: estimation of trade and fiscal effect.