Ветеранський бізнес потребує цільової підтримки та належного фінансування - депутат

Уряд погоджує концепцію Державної цільової програми підтримки ветеранського підприємництва, яка, поміж іншого, забезпечить ветеранам доступ до дешевого фінансування.

Про це під час презентації Комітету ветеранів-підприємців «Ветеранська Січ» при Спілці українських підприємців повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, автор закону «Про ветеранське підприємництво» Тарас Тарасенко, повідомляє Укрінформ.

Однією з проблем ветеранського бізнесу він назвав обмежені можливості для масштабування - переходу від місцевого до регіонального і загальнонаціонального рівнів - у тому числі, й через недоступність фінансового ресурсу.

«Ветеранськийбізнес поки що переважно крафтовий. Про нього люди знають на місцях, десь він бере участь у локальних ярмарках. Та коли я, приміром, звернувся до однієї із торговельних мереж, з’ясувалося: там начебто і готові відкрити ветеранський маркетплейс та консультувати підприємства, які туди заходитимуть. Але фабричних ветеранських бізнесів, чиєї продукції вистачало б, щоб заповнити полиці великих магазинів, виявляється, фактично немає. Тому завдання - не тільки підтримати роботу ветеранських підприємств, а й забезпечити їх масштабування», - вважає Тарасенко.

На його думку, це питання пов’язане з іще однією важливою для ветеранського бізнесу проблемою - відсутністю доступу до дешевого фінансування. Парламентарій нагадав, що, згідно із рамковим законом, уряд має розробити державну цільову програму підтримки ветеранського бізнесу та передбачити її належне фінансування.

«Минулої п’ятниці Кабінет міністрів затвердив концепцію Державної цільової програми «Ветеран. Робота». Чекаємо, що після технічного доопрацювання документ буде оприлюднено. Також на погодженні зараз концепція Державної цільової програми підтримки ветеранського підприємництва на 2026 - 2028 роки, яка визначатиме перелік стимулів та пільг для такого бізнесу та порядок її щорічного фінансування. Нам важливо разом із урядом напрацювати справді ефективні практики в цій царині», - сказав заступник голови профільного комітету ВР.

При цьому важливо враховувати особливості нинішньої ситуації на ринку праці та її очікувані зміни у повоєнний період. Тарасенко визнає, що проблема працевлаштування ветеранів, вочевидь, буде доволі гострою. Адже відновлять бізнеси чи започаткують власну справу з нуля не більше 20% із тих, хто повернеться із війни. Решту 80% ветеранів треба працевлаштовувати. А при цьому далеко не всі з них зможуть повернутися до тих колективів, де працювали перед мобілізацією.

«Частина великого бізнесу доплачує «своїм» військовим зарплатню, доки ті служать. Та коли ветерани повертаються на підприємства після поранення, 50% із них звільняються. Завдання держави - простежити, де дівається цей трудовий ресурс. Питання - як допомогти і переорієнтувати ветеранів на нові види діяльності, якщо те, чим вони займалися до війни, з якихось причин їм більше не підходить», - вважає Тарасенко.

Таке дослідження, на його думку, поміж іншого, сприятиме об’єднанню ветеранського бізнесу й забезпечить його трудовими ресурсами, у тому числі й за рахунок залучення бойових побратимів. Поміж найперспективніших форм такої співпраці між ветеранами парламентарій назвав створення у сільській місцевості ветеранських фермерських кооперативів.

Як повідомлялося, в Україні набрав чинності закон «Про ветеранське підприємництво», який має сприяти самореалізації в бізнесі ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Документ вперше визначає поняття «ветеранський бізнес» та впроваджує спеціальний режим економічної підтримки ветеранського підприємництва - надання преференцій, зокрема щодо участі у державних та муніципальних програмах підтримки, одержання субсидій, грантів, доступу до пільгових умов кредитування або участі у спеціалізованих тендерних процедурах.

Фото: Unsplash