Відстрочки по-новому, мобілізація та зростання цін на продукти: що зміниться для українців з 1 листопада

Другий місяць осені принесе українцям низку суттєвих змін у різних сферах — від соціальних виплат і цифрових сервісів до аграрного експорту та безпеки даних.

Частина нововведень стосується переходу державних послуг у цифровий формат, спрощення процедур для громадян, а також оновлення вимог для бізнесу та міжнародної торгівлі. Список основних новацій - у матеріалі Главреду.

Відстрочки не в ТЦК, а в ЦНАП та Резерв+

З 1 листопада територіальні центри комплектування (ТЦК) припиняють прийом заяв на оформлення або продовження відстрочок від мобілізації у паперовому вигляді. Тепер військовозобовʼязані українці зможуть зробити це лише онлайн через застосунок Резерв+ або через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Як зазначили у міністерстві оборони України, всі відстрочки, підстави для яких можна підтвердити в державних реєстрах або які не можуть змінитися з часом, будуть продовжуватись автоматично. Також у відомстві додають, що з 1 листопада паперова довідка з мокрою печаткою буде не потрібна. Тепер основним підтвердженням відстрочки є електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+.

Зокрема, автоматичне продовження через ЦНАП відбуватиметься для таких категорій:

Девʼять типів відстрочок вже можна оформити онлайн у застосунку Резерв+. Послуга доступна для таких категорій:

1. люди з інвалідністю;
2. тимчасово непридатні до служби (за наявності постанови ВЛК в електронному вигляді);
3. батьки трьох і більше дітей до 18 років в одному шлюбі;
4. батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
5. батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
6. ті, хто має дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи;
7. жінки та чоловіки, які виховують дитину до 18 років, якщо їхній чоловік або дружина служить у війську;
8. студенти денної або дуальної форми, які здобувають вищий рівень освіти, а також докторанти й інтерни;
9. наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які викладають і працюють за основним місцем не менш як на 0,75 ставки.

Ще два типи відстрочок (по догляду за батьком або матір’ю з інвалідністю (своїми або чоловіка/дружини) та для батьків/матерів, які самостійно виховують дитину до 18 років) з’являться в застосунку найближчим часом.

Також до ЦНАП з 1 листопада можуть подати заяву про відстрочку ті, чий тип відстрочки ще не цифровізований, а також ті, хто не користується смартфоном або має паперові документи й недостатньо даних у державних реєстрах. У такому разі адміністратор ЦНАП отримує, сканує документи й передає їх в електронній формі до відповідного ТЦК та СП для ухвалення рішення.

Якщо немає можливості скористатися застосунком, можна роздрукувати паперову версію. Отримати файл для друку можна:

Мобілізацію продовжили ще на 90 днів

Народні депутати вже в сімнадцятий раз продовжили дію воєнного стану та мобілізації на три місяці - з 5 листопада 2025 року по 3 лютого 2026 року. Відповідне рішення парламентарі ухвалили 21 жовтня.

14 листопада набуває чинності норма закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування", згідно з яким українські воїни отримуватимуть збільшені виплати на стаціонарне лікування — 50 000 гривень протягом трьох місяців. Нова норма закону передбачає, що довідка про обставини травми та хвороби, яку дістав військовослужбовець у полоні, має складатися протягом п’яти днів з моменту отримання ним первинної облікової (медичної) документації.

Варто зазначити, що раніше такі виплати призначалися лише тим, хто дістав поранення, контузії чи каліцтва під час несення служби.

"Пакунок школяра" - до якого часу ще можна подати заявку

До 15 листопада українські батьки першокласників можуть подати заяви на участь у програмі "Пакунок школяра". Зробити це можна через мобільний додаток "Дія" або особисто у сервісних центрах Пенсійного фонду України.

Виплати здійснюватимуться на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання — зокрема, на "Дія.Картку" або інший рахунок в уповноваженому банку, який заявник зазначить у заяві. Гроші надійдуть у вигляді одноразової допомоги, спрямованої на підготовку дітей до школи.

Упаковка продуктів – під контролем, як у ЄС

З 19 листопада в Україні набудуть чинності кілька законів, ухвалених у межах євроінтеграційного курсу. Один із них – закон №2718-IX, що вперше імплементує європейські стандарти у сфері безпечності упаковки, посуду та обладнання та інших предметів, які контактують із харчовими продуктами. Закон встановлює чіткі вимоги до їхнього складу, маркування, контролю якості та простежуваності на всіх етапах виробництва. Виробники та імпортери повинні гарантувати, що з таких матеріалів у їжу не потрапляють шкідливі речовини. На упаковках мають бути вказані призначення виробу, дані про виробника та правила використання. Частина матеріалів і речовин підлягатиме державній реєстрації як об’єкти санітарних заходів.

Закон також передбачає запровадження системи простежуваності — оператори ринку повинні забезпечити можливість відстежити походження кожного предмета, який контактує з харчовими продуктами, щоб у разі порушень можна було оперативно відкликати небезпечну продукцію. Державний контроль за дотриманням вимог здійснюватимуть уповноважені органи, а за порушення передбачена адміністративна відповідальність.

Також у рамках змін з 1 листопада 2025 року паперові фітосанітарні сертифікати або сертифікати на реекспорт для країн ЄС більше не видаватимуться в паперовій формі — вони переходять у цифровий формат. Це документ, який гарантує "чистоту" і безпечність рослин або продукції рослинного походження під час експорту.

Без такого сертифіката країни ЄС просто не приймають вантажі — це обов’язкова умова міжнародної торгівлі. А сертифікат на реекспорт потрібен тоді, коли Україна переправляє через себе продукцію з іншої країни — тобто не свого виробництва, але теж зобов’язана підтвердити її фітосанітарний стан перед подальшим відправленням.

Ціни на продукти – якими вони будуть у листопаді

У листопаді коливання цін на продукти харчування, як зазначають експерти, залежатиме як від сезонного фактору, який найбільше впливає на ціноутворення, а й багато у чому від ситуації з забезпеченням підприємств електроенергією.

"Звичайно, блекаути негативно впливають на економічну ситуацію — у тому числі через порушення логістики. Це, своєю чергою, змушує багатьох виробників і торговців підвищувати ціни, адже виникають прямі втрати через влучання у виробничі обʼєкти та склади, що разом із порушенням логістики збільшує собівартість продукції. Розуміючи те, що ніхто не може працювати собі в збиток, вони змушені частково перекладати це зростання на кінцеву ціну", - зазначив у коментарі Главреду голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Однак, на думку експерта, не варто переоцінювати вплив блекаутів саме на ціни на продукти. Потрібно пам’ятати, що ринок харчових продуктів в Україні — один із найбільш конкурентних. Є багато виробників, торговців, імпортерів, а отже, діють ринкові закони попиту і пропозиції. Тому коли відбувається помітне зростання цін на певний продукт, зниження попиту на нього через зростання цін не дозволяє виробникам і продавцям надмірно підвищувати ціну. Таким чином ринок сам врівноважується. Тому навіть за таких складних умов — масштабної війни, відновлення ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури, виробничих об’єктів, складів і портів — ми все ж маємо помірну інфляцію, у тому числі помірне зростання цін на продукти харчування.

"Судячи з даних про ціни у великих українських мережах супермаркетів, найбільше зростання спостерігається на огірки та помідори. Якщо у вересні середня ціна становила 30–60 грн за кілограм, то зараз — від 110 до 170 грн залежно від сорту. Водночас по інших категоріях зростання мінімальне, а подекуди навіть спостерігається зниження цін — наприклад, на капусту. Тому я рекомендую не зосереджуватись на дорогих овочах і фруктах, а звернути увагу на доступніші продукти, які, до того ж, часто корисніші. Наприклад, цибуля — 9 грн/кг, буряк — 11 грн, морква — 12 грн, капуста білокачанна — 12 грн, картопля — 15 грн, молода капуста — 23 грн, молода картопля — 25 грн. Тож є всі можливості сформувати збалансований раціон за прийнятною ціною", - зауважує Новак.

Як розповів Главреду заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук також підтверджує, що у період холодів українці спостерігатимуть зростання витрат на зберігання різних груп продуктів.

"Особливо це стосується овочевої продукції. Відповідно, ціноутворення значною мірою залежатиме від стану підприємств і їхньої готовності до зберігання в умовах можливих блекаутів. Якщо говорити про середні витрати на зберігання, включно з оплатою електроенергії, то це може бути приблизно +5%. Але якщо будуть відключення світла, додатково залучати генерацію, витрачати кошти на дизельне паливо — це, звичайно, призведе до додаткових витрат. Усе залежатиме від тривалості вимкнень: якщо це 2–3 години — одне навантаження, якщо 10–12 годин — зовсім інше. Відповідно, зростання може коливатися. Умовно можна закладати: за стабільної ситуації — плюс близько 5%, а при регулярному використанні альтернативних джерел живлення — ще додатково 10–15%. Усе залежить від конкретного підприємства й рівня його готовності", - прогнозує експерт.

Загалом ця ситуація стосується й інших продуктів, особливо тих, що залежать від електроенергії. На думку Марчука, на ціни на м’ясну продукцію, крім вартості енергії, впливатиме і ситуація із зерновою групою.

"Нині врожай зернових в Україні очікується на рівні приблизно -5% від минулого року. Ціна на зерно тримається, і це закладається в собівартість кормів, тому восени та взимку можемо бачити зростання цін на м’ясо на 5–10%", - пояснив Марчук.

Додатковим чинником є логістика — ціни на паливо зростають, і це також позначається на кінцевій вартості продукції. Щодо фруктів — ситуація подібна до овочів, але треба враховувати ще й імпорт: за якою ціною продукція завозитиметься в Україну. Однак імпортні товари теж потребують зберігання — холодильних камер, спеціального обладнання, тобто додаткових витрат. Тому фактори зберігання та імпорту також формуватимуть цінову динаміку.

Також Денис Марчук зазначив, що суттєвого зростання цін на молочні продукти не очікується, але через сезонність і скорочення обсягів "великого молока" в холодний період можливе підвищення в межах 4–5%.

Щодо хліба та круп — ситуація стабільна, але з постійною тенденцією до зростання. Ціноутворення формується під впливом низки факторів: інфляції, амортизаційних витрат, підвищення зарплат, браку робочої сили й поступової автоматизації. Тепер до цього додаються ще й можливі відключення світла, адже багато пекарень працюють на електроенергії.

"У результаті, за підсумками року, зростання цін на хліб може скласти близько 25%. Для порівняння — торік цей показник був у межах 20–22%", - уточнив Денис Марчук.

Курс долара та євро у листопаді – чи буде підвищення

Курс долара та євро щодо гривні у листопаді залишатиметься без суттєвих коливань. Як зазначив Андрій Новак,НБУ має достатньо ресурсів для утримання стабільності валютного ринку.

"На сьогодні Національний банк України у своїй курсовій політиці має всі можливості для забезпечення відносно стабільного курсу гривні по відношенню до основних валют. Це стало можливим завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яку наша держава отримує від міжнародних організацій та урядів десятків країн світу", — пояснив економіст.

За його словами, золотовалютні резерви НБУ наразі перебувають на рекордному рівні — близько 44 мільярдів доларів, що навіть перевищує показники "найкращих мирних років" української економіки.

"Саме це дає можливість НБУ забезпечувати, наскільки це можливо в умовах повномасштабної війни, відносну стабільність курсу гривні. При цьому ми не спостерігаємо жодного ажіотажу — ні на валютній біржі, ні в роздрібній торгівлі валютою. Немає навіть натяку на черги біля пунктів обміну чи відділень банків, що свідчить про спокійну ситуацію на валютному ринку. Ринок сьогодні є збалансованим і стабільним, а коливання курсу на кілька копійок у той чи інший бік відбуваються щодня, що є цілком нормальним для біржової торгівлі у будь-якій країні", — зазначив Новак.

Разом з тим експерт прогнозує, що невелика "повзуча" девальвація гривні триватиме й надалі через об’єктивні умови воєнного часу, однак підстав для різких змін наразі немає.

"За інформацією у ЗМІ, МВФ під час нового раунду переговорів щодо нової програми підтримки у 8 мільярдів доларів нібито наполягає на девальвації гривні, аби збільшити гривневий еквівалент експортних доходів і таким чином частково підвищити доходи державного бюджету. Втім, Національний банк України, за наявними даними, відстоює протилежну позицію, і, на мою думку, цілком правильно. Така девальвація не варта того незначного збільшення бюджетних надходжень, адже девальвація гривні означає загальну економічну дестабілізацію в країні, і вона не варта тих декількох десятків мільярдів гривень через девальвацію", — наголосив Новак.